Вирок № 51385347, 10.12.2014, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2106/14-к

Провадження по справі 1-кп/305/331/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.,

з участю секретаря - Шемота М.І.,

прокурора - Савчук Л.Д.

захисника - адвоката Кустрьо М.М.

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Рахів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070140000671 від 06 серпня 2014 року про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Рахів, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживає у фактичному шлюбі з громадянкою ОСОБА_3, судимого (Рахівським районним судом Закарпатської області 03 квітня 2008 року за ч.2 ст. 185 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, 27 липня 2014 року, близько 00 години 30 хвилин, перебуваючи на вул. Миру, біля будинку № 5, в м. Рахів, Закарпатської області під час виниклої бійки, умисно, з метою протиправного заподіяння ОСОБА_4, тяжкої шкоди здоров'ю, наніс останньому шість ударів лезом ножа в область черевної порожнини, грудної клітини та інші частини тіла. В результаті вищевказаних ударів ножем потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді трьох сліпих колото-різаних поранень передньої поверхні черева, колото-різаних поранень лівої здухвинної ділянки та задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, а також тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, лівобічного пневмотораксу. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу виникли внаслідок дії колото-ріжучого предмету по ударному механізму спричинення, яким могло бути лезо ножа та вкладаються в строк події, що мала місце 27.07.2014 року та були небезпечними для життя потерпілого у момент спричинення і кваліфікується як тяжкі тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у нанесенні потерпілому ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження визнав, однак вважає, що органом досудового слідства не правильно кваліфіковано його дії, так як тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва він наніс обороняючись від потерпілого ОСОБА_4, не маючи умислу на нанесення таких тілесних ушкоджень. Суду, зокрема, пояснив, що 27 липня 2014 року, після 23 години, він, разом з друзями, знаходилися у барі "Закарпаття", коли туди зайшов ОСОБА_5, який викликав його на вулицю, для з'ясування деяких обставин щодо конфлікту, що мав місце між ними напередодні. Коли вийшов на вулицю побачив там ОСОБА_4. Між ним та ОСОБА_5 виник конфлікт, у який відразу втрутився ОСОБА_4 та спровокував бійку, вдаривши його першим. У відповідь він вдарив ОСОБА_4, під час бійки ОСОБА_4 здушував його, а він на відсіч, обороняючись наніс йому декілька ударів у різні частини тіла ножем. Він забрав ніж у потерпілого, як і куди наносив удари, не пам'ятає, але визнає, що заподіяв потерпілому тілесні ушкодження. У вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати, не позбавляти волі, оскільки його стан здоров'я, унеможливлює його утримання в місцях позбавлення волі, також врахувати, що за період перебування під вартою він чітко усвідомив свої помилки, що твердо став на шлях виправлення, має намір створити сім'ю, його співмешканка являється вагітною, з потерпілим вони примирилися.

Потерпілий ОСОБА_4, допитаний в судовому засіданні ствердив, що увечері 27 липня 2014 року, його знайомий ОСОБА_5 попросив піти разом з ним, щоб поговорити з ОСОБА_2. ОСОБА_5 викликав ОСОБА_2 з бару "Закарпаття" на вулицю, ОСОБА_2 не хотів говорити з ОСОБА_5, але згодом між ними почалася словесна суперечка, під час якої ОСОБА_2 вдарив його, перший. Між ними розпочалася бійка, яка відбувалася на проїжджій частині дороги. Ніяких предметів він з собою не мав, бився кулаками. Під час бійки вони обоє з ОСОБА_2 неодноразово падали на землю, при цьому наносили один одному тілесне ушкодження. Із письмової заяви поданої через канцелярію суду, слідує, що на даний час, він як потерпілий не має жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, просить обвинуваченого суворо не карати так як вони примирилися (а.с. 127).

Допитаний як свідок ОСОБА_5, в судовому засіданні ствердив, що близько опівночі, на 27 липня 2014 року, він разом з ОСОБА_4 стояли біля магазину "Люкс", пили пиво, він побачив, як неподалік ішов ОСОБА_2, який зайшов у бар "Закарпаття", через декілька хвилин він зайшов у бар і попросив ОСОБА_2 вийти на вулицю, щоб запитати за що напередодні ОСОБА_2 його образив і побив. Коли ОСОБА_2 вийшов з бару відразу почав погрожувати йому, тоді за нього заступився ОСОБА_4. Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зав'язалася бійка під час якої він бачив як ОСОБА_2 вийняв з кишені ніж і почав наносити удари ОСОБА_4. Першим вдарив ОСОБА_2 ОСОБА_4. Вони билися між собою тільки у двох, він не міг вступитися за ОСОБА_4, бо мав руку в гіпсу. Бійка між хлопцями тривала 2-3 хвилини.

Допитаний як свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні ствердив, що в той вечір, разом з друзями ОСОБА_12 та ОСОБА_7, знаходилися у барі "Закарпаття", сиділи за сусіднім столиком, з ОСОБА_2 та компанією. Він бачив як у бар зайшло двоє хлопців, які викликали ОСОБА_2 на вулицю. Відразу за ОСОБА_2 вони також вийшли на вулицю, де вже відбувалася бійка між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. На вулиці було багато хлопців, які спостерігали за бійкою. Бійка між хлопцями тривала 2- 3 хвилини.

Свідок ОСОБА_7, в судовому засіданні ствердив, що в той вечір разом з друзями відпочивали у барі "Закарпаття". Хтось із хлопців зайшов у бар і покликав ОСОБА_2 на вулицю. Він також з іншими хлопцями відразу вийшов на вулицю, де вже бився ОСОБА_4 із ОСОБА_2, між ними явної переваги не було, хтось із присутніх крикнув "Нехай б'ються один на один", ніхто не вмішувався, бійка тривала 2-3 хвилини. Хто першим почав бійку він не бачив.

Свідок ОСОБА_8, показав суду, що в ночі з 26 на 27 липня 2014 року пішов у магазин "Люкс", щоб купити сигарети, неподалік від магазину побачив бійку, коли підійшов ближче впізнав, що билися між собою ОСОБА_2 і ОСОБА_4. Також бачив, як хлопці падали через перила огорожі, що відгороджувала проїжджу частину від тротуару. Він не хотів підходити близько до місця події, так як там було багато хлопців, які спостерігали за бійкою.

Свідок ОСОБА_9, в судовому засіданні ствердив, що у зазначеному кримінальному провадженні він надавав висновок як експерт, при наданні висновку за призначеною додатковою експертизою (висновок 412) ОСОБА_4 заподіяно одне тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітки зліва, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що були небезпечними для життя потерпілого у момент спричинення. Потерпілий та обвинувачений у момент нанесення тяжких тілесних ушкоджень знаходилися у вертикальному положенні один до одного, тілесні ушкодження виникли внаслідок дії колото-ріжучого предмету, скоріш за все, коли ОСОБА_2 почав уникати "ниряти" від потерпілого, тобто зігнувся і наніс удар правою рукою по корпусу потерпілого. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу не могло виникнути внаслідок падіння потерпілого з підозрюваним через огорожу висотою пів метра , і в подальному ударянням на праву руку обвинуваченого в якій був ніж.

Свідок ОСОБА_10, в судовому засіданні ствердив, що разом з обвинуваченим ОСОБА_2, знаходився в барі "Закарпаття", коли в бар зайшов ОСОБА_5, який покликав ОСОБА_2 на вулицю, з бару вийшов ОСОБА_2, а за ним приблизно 10 хлопців, бо всі зрозуміли, що буде бійка. Коли він вийшов з бару, побачив, що багато хлопців напали на ОСОБА_2, тоді він крикнув, щоб билися один на один. Після чого хлопці ОСОБА_2 та ОСОБА_4 билися між собою, фактично бійку спровокував ОСОБА_4, який першим вдарив ОСОБА_2. Також стверджує, що хлопці, які затіяли бійку, попросили його передати Володі, що він своїми ногами ходити не буде.

Окрім показів обвинуваченого, потерпілого, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_2 доводиться матеріалами кримінального провадження, дослідженими в ході судового слідства.

Згідно з висновком експертизи № 335, від 06.08.2014 року у громадянина ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, трьох сліпих колото-різаних поранень черева, лівої здухвинної ділянки, лівої плечової ділянки. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії колото-ріжучого предмету по ударному механізму спричинення яким могло бути лезо ножа та вкладаються в строк події, що мала місце 27.07.2014 року. Було нанесено шість ударів, які спричинили тілесні ушкодження. Вище вказані тілесні пошкодження являли собою небезпеку для життя потерпілого і згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р. 2.1.3 "й" їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 64-65).

Згідно з висновком експерта № 376 від 28.08.2014 року у ОСОБА_2 яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено (а.с. 63).

Згідно з висновком експерта № 412 від 06.08.2014 року у громадянина ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу, трьох сліпих колото-різаних поранень передньої поверхні черева, лівої здухвинної ділянки, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, в лівій боковій ділянці черева по задньо-підпаховій лінії, в ділянці грудної клітки зліва по задньо-підпаховій лінії. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії колото-ріжучого предмету по ударному механізму спричинення, яким могло бути лезо ножа та вкладаються в строк події, що мала місце 27.07.2014 року. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу виникли внаслідок дії колото-ріжучого предмету по ударному механізму спричинення, яким могло бути лезо ножа та вкладаються в строк події, що мала місце 27.07.2014 року. В момент спричинення тілесного ушкодження потерпілий і нападаючий мали знаходитися у вертикальному положенні або близькому до нього лицем один до одного, напрямок удару зліва направо. Дане тілесне ушкодження найбільш імовірно було спричинено коли ОСОБА_2 почав ниряти від потерпілого, тобто зігнувся і наніс удар правою рукою по корпусу. Вище вказані тілесні пошкодження являли небезпеку для життя потерпілого і згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р. п. 2.1.3 "й" їх слід кваліфікувати як тяжкі тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження у вигляді трьох сліпих колото-різаних поранень передньої поверхні черева, лівої здухвинної ділянки, задньої поверхні лівого ліктьового суглобу, в лівій боковій ділянці черева по задньо-підпаховій лінії, в ділянці грудної клітки зліва по задньо-підпаховій лінії виникли внаслідок дії колото-ріжучого предмету по ударному механізму спричинення, яким могло бути лезо ножа та вкладаються в строк події, що мала місце 27.07.2014 року і потягли за собою розлад більше 6 днів але менше 21 дня і згідно Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р. п. 2.3.3. їх слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. (а.с.60-62)

Протоколом проведення слідчого експерименту та фото таблицями до протоколу слідчого експерименту від 08.10.2014 року, під час якого потерпілий ОСОБА_4 продемонстрував як відбувалася сутичка, в якому положенні наносилися удари обвинуваченим та обвинуваченому, в тому числі, механізм нанесення тілесних ушкоджень (а.с. 49-59).

Оцінюючи досліджені докази, суд, приходить до наступного висновку.

З показань обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_4, свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, судом встановлено, що ініціатором конфлікту став ОСОБА_5, викликавши обвинуваченого на вулицю з метою розібратися у конфлікті, який виник напередодні, після словесної суперечки першим наніс удар обвинувачений ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4, який заступився за ОСОБА_5, потерпілий також наносив удари обвинуваченому кулаками по різним частинам тіла, хапав обвинуваченого за шию, в результаті чого між обвинуваченим та потерпілим виникла бійка.

При цьому, потерпілий захищався без застосування будь-якого знаряддя, а обвинувачений застосовував ніж. Стверджуючи, що ніж був або у потерпілого, або його кинув хтось із хлопців, що спостерігали за бійкою, обвинувачений ОСОБА_2 не зміг конкретизувати, яким чином ніж опинився у нього і будь-яких об'єктивних підтверджень цих показань судом не встановлено, тому, суд, знаходить зазначені доводи ОСОБА_2 очевидно надуманими, висунутими лише з метою пом'якшити відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, отже до уваги вони судом не приймаються.

Разом з тим, суд, не може погодитись із доводами обвинуваченого та його захисника щодо наявності в діях обвинуваченого умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 36 КК України перевищенням меж необхідної оборони, визнається умисне заподіяння тому хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.

Як вбачається з пункту 5 постанови Пленуму ВСУ України «Про судову практику у справах про необхідну оборону» № 1 від 26.04.2002 року, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

Судом, з показів обвинуваченого, потерпілого, свідків, в тому числі експерта ОСОБА_9 та з матеріалів кримінального провадження (висновок експертизи) достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, наніс декілька ножових непроникаючих поранень передньої черевної стінки і тулубу, за допомогою ножа, одне проникаюче ножове поранення грудної клітки зліва, яке було небезпечним для життя потерпілого у момент спричинення та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Ніж, як знаряддя злочину, та нанесення удару в місце розташування життєво-важливих органів свідчать про умисел обвинуваченого на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому. Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував, що поранення сталися від ножа, який він тримав в руці, і взяв він ніж, чи то з свого одягу, чи від хлопців, які спостерігали за бійкою, свідомо, що спростовує твердження захисту про умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної самооборони.

Зважаючи на викладене, суд, зазначає, що обвинувачений, маючи змогу припинити протиправні дії потерпілого ОСОБА_4, не використавши всі способи та методи припинення дій потерпілого, наніс удар ножем саме в область грудної клітки зліва, при цьому не з першої спроби, що дає всі підстави вважати, що ніякої загрози життю обвинуваченого не було, він направив свої дії на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, а не на захист від його посягань за своє життя, що в свою чергу судом не може бути розцінено, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинених у разі перевищення меж необхідної оборони.

Судом в ході розгляду справи не здобуто доказів того, що тілесне ушкодження у потерпілого у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічного пневмотораксу виникло внаслідок падіння, під час бійки, потерпілого із обвинуваченим через огорожу висотою півметра, і в подальшому ударянням на праву руку обвинуваченого в якій був ніж.

Таким чином, суд вважає що дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя на момент заподіяння. Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на ст.124 КК України, суд не вбачає.

Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.

Відповідно до положень ч. 1 і 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладів охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Отже, цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави в сумі 603 гривні 98 копійок, що становить витрати за лікування потерпілого ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі Рахівської районної лікарні.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_4 не заявлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який має непогашену судимість, позитивно характеризується по місцю проживання, має незадовільний стан здоров'я, проживає у фактичному шлюбі з громадянкою ОСОБА_11, яка на даний час вагітна, наявність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 в ході досудового слідства та в ході судового розгляду не встановлено.

На підставі викладеного, суд, з врахуванням тяжкості злочину, конкретних обставин справи, особи винного, вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою суспільно-небезпечною і його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства .

Одночасно, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, протиправну поведінку самого потерпілого ОСОБА_4, який став ініціатором конфлікту, особу винного, ступінь суспільної небезпеки скоєного ним діяння, щире каяття у скоєному, активне сприяння досудовому та судовому слідству, відшкодування шкоди, завданої злочином, з урахуванням думки потерпілого, який просить суворо не карати обвинуваченого, беручи до уваги вище перераховані пом'якшуючі обставини у їх сукупності, суд, приходить до переконання, що вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та вважає за можливе, на підставі ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 121 КК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обраний у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України - 2 (два) роки і 3 (три) місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженого ОСОБА_2 обчислювати з 15.08.2014 року, з моменту його затримання.

Стягнути, із засудженого ОСОБА_2, на користь держави в особі Рахівської районної лікарні, із зарахуванням коштів на р/р35427006003255 УДК в Закарпатській області, МФО 812016, код одержувача 34815936, 603 (шістсот три) гривні 98 копійок, цивільного позову.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Рахівський районний суд Закарпатської області.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.