ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2011 р. Справа № 65407/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддіПліша М.А.,
суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.,
при секретаріБоровус Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства дослідного господарства «Зоря» Хмельницької державної сільськогосподарської станції української академії аграрних наук на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року у справі за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області до Державного підприємства дослідного господарства «Зоря» Хмельницької державної сільськогосподарської станції української академії аграрних наук про стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И Л А :
прокурор Хмельницького району в інтересах Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державного підприємства дослідного господарства «Зоря» Хмельницької державної сільськогосподарської станції української академії аграрних наук в якому просив стягнути з відповідача 427299,47 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з Державного підприємства дослідного господарства «Зоря» Хмельницької державної сільськогосподарської станції української академії аграрних наук с.Пирогівці Хмельницького району на користь держави в особі Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції 427299 грн. 47 коп. та судовий збір в розмірі 1700 грн. на користь держави.
Не погодившись з таким рішенням суд першої інстанції Державне підприємство дослідного господарства «Зоря» Хмельницької державної сільськогосподарської станції української академії аграрних наук оскаржило його в апеляційному порядку, вважає постанову, такою що не відповідає чинному законодавству.
В апеляційній скарзі зазначає, що позовна заява подана прокурором Хмельницького району грунтується на перевірці прокуратури Хмельницького району проте в апелянта відсутня інформація про проведення прокуратурою Хмельницького району перевірки.
За результатами, ніби проведеної перевірки, прокуратурою Хмельницького району складено додаток до акту № 1854/17-05453769. Поданими доказами до позовної заяви виявлено, що додаток до акту №1854/17- 05453769 складений за результатами перевірки ДП ДГ «Зоря» Хмельницькою МДПI, тому наведені в позовній заяві такі факти не відповідають дійсності.
Сума 427 299 гривень 47 коп., що відповідно до постанови суду підлягає стягненню є задоволеною на вимогу прокурора Хмельницького району та зафіксована у додатку до акту перевірки державного підприємства дослідне господарство «Зоря» Хмельницькою МДПІ №1854/17-05453769 від 15 жовтня 2008 року. Порядок оформлення результатів перевірок, як невиїзних, так і планових та позапланових виїзних перевірок передбачений наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10 серпня 2005 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів невинних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства». В зазначеному нормативно-правовому акті не передбачено складання додатку до акту перевірки, а вказується, що за результатами перевірки органи державної податкової служби України складають акт перевірки та відповідні довідки. Крім того, до акту перевірки можуть додаватися інформаційні матеріали про результати перевірки. Зміст даних інформаційних матеріалів чітко визначений згаданим порядком.
Таким чином, нормативні документи подані як головні докази по справі, викликають сумнів та розглянуті судом не об'єктивно.
В судовому засіданні представники позивача стверджували, що сума у 427 299 гривень 47 коп, що сформувалась через своєчасне утримання, але не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб є податковим боргом ДП ДГ «Зоря», яке є податковим агентом у даних правовідносинах та має бути примусово стягнена у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Проте апелянт не погоджується з таким трактуванням чинного законодавства України, бо відповідно до згаданого закону, податковим боргом визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована па суму такого податкового зобов'язання.
Згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» платинаками такого виду податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України. Сама специфіка сплати такого податку передбачає, що його сплачують фізичні особи. Таким чином аналізуючи норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» апелянт вважає, що дана сума податку не є податковим боргом державного підприємства дослідне господарство «Зоря».
Тому апелянт вважає, що даний вид податку не підлягає примусовому стягненню в порядку визначеному Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Право звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів встановлюється Конституцією України. Даний вид спірних правовідносин підлягає розгляду у адміністративному порядку. Виходячи з чого потрібно застосовувати і строки позовної давності за законодавством, що регулює відносини адміністративного судочинства. Органи державної податкової служби України дізнавалися про суму даної заборгованості щоквартально, разом зі здачею податкового розрахунку за формою 1ДФ. Податковий розрахунок 1ДФ здасться податковим агентом в строк 40 днів після закінчення відповідного кварталу.
З врахуванням цього, просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. податковим органом складено акт за №1854/230/05453769 від 15.10.2008 року та додаток до акту за №1854/17-05453769 від 15.10.2008 р., які підтверджують, що відповідач допустив заборгованість до бюджету по податку на доходи фізичних осіб в сумі 427299 грн. 47 коп. станом на 30.06.2008 року.
Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно вказав, що згідно ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Відповідно до п.4 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних належать такі податки і збори як податок на доходи фізичних осіб. При цьому згідно п.п.3.2.1., 3.2.2., 3.2 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір, якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. У відповідності до ст.ст.1, 15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» юридична особа, незалежно від організаційно правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, а згідно ст. 8 вище вказаного Закону податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.
Крім того суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно із ст. 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду, а згідно ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особами відповідальними за погашення податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку - є юридична особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджетів цей податок і вона несе фінансову відповідальність у разі порушення вимог даного Закону.
Податкова заборгованість відповідача підтверджена належними доказами по справі, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на вище наведене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу Державного підприємства дослідного господарства "Зоря" Хмельницької державної сільськогосподарської станції української академії аграрних наук залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 травня 2009 року у справі № 2а-2553/09 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді О.М. Довгополов
ОСОБА_1
Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2011 року
Судове рішення № 51378410, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.03.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2553/09/2270. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: