Постанова № 51378113, 15.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. Справа № 65434/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Обрізка І.М.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" до Тернопільської митниці про скасування рішень про визначення митної вартості товару та податкових повідомлень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альпо» звернулося у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до Тернопільської митниці про скасування податкових повідомлень форми «Р» від 06 серпня 2010 року № 47 та № 48 та скасування рішення про визначення митної вартості товарів №403000006/2010/001242/3 від 21.07.2010 року; №403000006/2010/001253/3, №403000006/2010/001237/3 від 22.07.2010 року; №403000006/2010/001261/3, №403000006/2010/001260/3, №403000006/2010/001259/3, №403000006/2010/001258/3, №403000006/2010/001254/3 від 23.07.2010 року; №403000006/2010/001267/3, №403000006/2010/001266/3, №403000006/2010/001265/3, №403000006/2010/001264/3, №403000006/2010/001263/3 від 26.07.2010 року; скасувати податкові повідомлення №47 та №48 від 16 серпня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем проведено планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Альпо». За результатами перевірки складено акт від 06.08.2010 року № 0011/0/403000000/НОМЕР_1, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р» від 06 серпня 2010 року № 47, у якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 170,48 грн. з них 0,48 грн. за основним платежем та 170 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 06 серпня 2010 року № 48, у якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 30360,98 грн. з них 20240,56 грн. за основним платежем та 10120,33 грн. за штрафними санкціями. Вищевказані рішення про визначення митної вартості товарів були прийняті відповідачем з тих самих підстав, що й податкові повідомлення форми «Р», а саме, що ТОВ «Альпо» не вказало у ВМД № 403000001/9/004213 від 24.07.2009 року, № 403000001/9/005600 від 16.09.2009 року, № 403000001/9/005954 від 01.10.2009 року, № 403000001/9/006839 від 05.11.2009 року, № 403000001/9/007722 від 07.12.2009 року, № 403000001/9/007723 від 07.12.2009 року, № 403000001/2009/008137 від 21.12.2009 року, № 403000001/2009/008148 від 22.12.2009 року, № 403000001/9/006024 від 05.10.2009 року, № 403000001/9/006088 від 07.10.2009 року, № 403000001/9/006749 від 02.11.2009 року, № 403000001/9/006750 від 02.11.2009 року, № 403000001/9/006926 від 09.11.2009 року митну вартість товарів з урахуванням фактично понесених ТОВ «Альпо» витрат на транспортування вантажів, що зумовило заниження податкових зобовязань позивача з податку на додану вартість на суму 20240,56 грн.

Також зазначив, що відповідачем стверджується про те, ще всупереч вимог контракту № 1 від 26.06.2003 р. з урахуванням доповнення № 6 від 20.04.2007 р. та правил Інкотермс-2000, ТОВ «Альпо» проводило оплату за транспортування вантажів за вказаними ВМД з місця завантаження товару його постачальником до місця розвантаження товару ТОВ «Альпо», хоча умови зазначеного контракту та Інкотермс - 2000 покладали обов'язок по оплаті вартості перевезення товару від місця завантаження товару його постачальником до місця пропуску на митному кордоні саме на постачальника, а не одержування товару - ТОВ «Альпо». Однак позивач не погоджується із такими висновками, оскільки поставка товарів, митне оформлення яких здійснювалась позивачем на підставі згаданих вище ВМД проводилось польською фірмою «Аlpo Aleksander Polanski» на підставі контракту № 1 від 26.06.2003р. з урахуванням доповнення № 6 від 20.04.2007р.

Позивач зазначив, що у вищевказаному доповненні було передбачено, що поставка товарів проводиться на умовах DAF пункт пропуску Польсько-Українського кордону або Смільниця, або Мостиська, або Рава-Руська, або Краковець у розумінні Інкотермс - 2000 та відповідно до Інкотермс - 2000 де для умов поставки DAF продавець зобов'язаний укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення по поставці товару у вказаний пункт. Таким чином, фірма «Аlpo Aleksander Polanski» зобов'язана нести усі витрати по доставці товару до пункту пропуску на Польсько-Українському кордоні: Смільниця, Мостиська, Рава-Руська або Краковець, а позивач повинен нести усі подальші витрати на транспортування відповідного товару з пункту його поставки фірмою «Аlpo Aleksander Polanski». Крім того, на виконання вказаних зобов'язань усі транспортні витрати, пов'язані з поставкою товарів до пункту пропуску на Польсько-Українському кордоні: Смільниця, Мостиська, Рава-Руська або Краковець проводились за рахунок фірми «Аlpo Aleksander Polanski».

В свою чергу, фірма «Аlpo Aleksander Polanski» направляла листи ТОВ „Альпо" про зарахування заборгованості за транспортування вантажу в рахунок погашення заборгованості ТзОВ „Альпо" перед фірмою «Аlpo Aleksander Polanski» по поставлених товарах, причому такий порядок розрахунків був обумовлений у доповненні №6а від 24.04.2007 року до контракту №1 від 26.06.03р.

Відповідно, на підставі листів фірми «Аlpo Aleksander Polanski» заборгованість фірми «Аlpo Aleksander Polanski» перед ТОВ „Альпо" за перевезення товарів зараховувалась позивачем у погашення заборгованості ТзОВ „Альпо" перед фірмою «Аlpo Aleksander Polanski» по поставці товару, що відповідає вимогам ст. 601 ЦК України.

Як доказ зарахування зустрічних вимог ТОВ „Альпо" та фірми «Аlpo Aleksander Polanski» та правомірності такого зарахування представник позивача просив взяти до уваги аудиторський висновок № 1693 від 14.06.2011 року, листи від 25.01.2010р., 05.10.2009р., 10.02.2010р., 16.11.2009р. та доповнення №6а від 24.04.2007 року до контракту №1 від 26.06.03р. (а.с. 61-65, 86, 90, 92, 94, 96).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 року в задоволені позову товариства з обмеженою відповідальністю „Альпо" (код ЄДРПОУ 32549973, вул. Текстильна, 18, м. Тернопіль, 46001) до Тернопільської митниці про скасування рішень про визначення митної вартості товарів №403000006/2010/001242/3 від 21.07.2010 року; №403000006/2010/001253/3, №403000006/2010/001237/3 від 22.07.2010 року; №403000006/2010/001261/3, №403000006/2010/001260/3, №403000006/2010/001259/3. №403000006/2010/001258/3, №403000006/2010/001254/3 від 23.07.2010 року; №403000006/2010/001267/3, №403000006/2010/001266/3, №403000006/2010/001265/3, №403000006/2010/001264/3, №403000006/2010/001263/3 від 26.07.2010 року та скасування податкових повідомлень №47 та №48 від 16 серпня 2010 року, - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми Митного кодексу України, зокрема при декларуванні митної вартості товарів по ВМД, ТОВ „Альпо" було порушено вимоги пункту 5 частини другої статті 267 Митного кодексу України та частини другої статті 237 Митного кодексу України, що призвело до заниження митної вартості цих товарів. Крім того, надані представником позивача в ході судового засідання листи від 25.01.2010р., 05.10.2009р., 10.02.2010р., 16.11.2009р. та доповнення №6а від 21.04.2007 року до контракту №1 від 26.06.03р. датовані після зміни назви контрагента з „Аlро" на «Аlpo Aleksander Polanski» виготовлені на бланку „Аlро" та містять відтиск печатки „Аlро", а отже містять реквізити з назвою контрагента, який уже в цей період не існував (змінив назву), що в свою чергу викликає і сумнів у їх достовірності та справжності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задовільнити з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

На підставі Плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на II квартал 2010 року, наказів Тернопільської митниці від 29.06.10 № 267, від 23.07.10 № 305 та від 27.07.10 № 306, посвідчень №16 від 29.06.10р., №17 від 30.06.10р. та №20 від 27.07.10р. виданих Тернопільською митницею, робочою групою у складі головного інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Тернопільської митниці ОСОБА_1 -керівник групи, головного інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи Тернопільської митниці ОСОБА_2 та начальника оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Тернопільської митниці ОСОБА_3 у відповідності до статей 41, 60 та 69 Митного кодексу України проведено перевірку системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, у формі планової документальної, перевірки стану дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альпо» (код ЄДРПОУ 32549973) (далі - ТОВ «Альпо») законодавства України з питань митної справи (далі - перевірка) у період роботи з 01.08.2007 р. по 30.05.2010 р.

Результати перевірки відображено у акті про проведення перевірки стану дотримання ТОВ „Альпо" законодавства з митної справи № 0011/0/403000000/НОМЕР_1 від 06 серпня 2010 р. (надалі -акт).

Як слідує з акту, в ході перевірки встановлено, що у перевіряємий період, вантажі, оформлені у митному режимі „імпорт" надходили на адресу ТОВ „Альпо" згідно зовнішньоекономічних контрактів, в тому числі контракту №1 від 26.06.03р. укладеного з «Аlpo Aleksander Polanski», де сума контракту становить 5 000 000 євро, імпортовано товару на суму 981 293,31 євро та перераховано 588 000,00 євро. (а.с. 43, аркуш 4 акту).

Також встановлено, що міжнародні перевезення вантажів у режимі „імпорт" на адресу ТОВ „Альпо" здійснювались на умовах поставки DAF - кордон Україна у розумінні правил Інкотермс - 2000 (а.с.43, аркуш акту 5).

У 16 випадках перевезення здійснювалось українськими перевізниками фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_4, ПП „ВМВ", ПП „Пан Транс", ТОВ „Рівнетранссервіс", ТОВ „РЕАЛ-М", фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7 (а.с.43, аркуш акту 5).

З метою перевірки достовірності декларування транспортних витрат на перевезення імпортних вантажів, що переміщувались на умовах БАР - кордон Україна, до українських перевізників та експедиторів у ході перевірки Тернопільською митницею були направлені запити щодо отримання копій відповідних бухгалтерських документів, а саме до ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7, ПП „ВМВ", ПП „Пан Транс", ТОВ „РЕАЛ-М", фізична особа - підприємець ОСОБА_4, та. експедиторів СПД ОСОБА_8 та ТОВ „МС Партнере", (а.с.43, аркуш акту 6).

Під час перевірки встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що перевезення вантажів, оформлених за ВМД № 403000001/9/004213 від 24.07.2009 року, № 403000001/9/005600 від 16.09.2009 року, № 403000001/9/005954 від 01.10.2009 року, № 403000001/9/006839 від 05.11.2009 року, № 403000001/9/007722 від 07.12.2009 року, № 403000001/9/007723 від 07.12.2009 року, № 403000001/2009/008137 від 21.12.2009 року, № 403000001/2009/008148 від 22.12.2009 року здійснювалось фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, та за ВМД № 403000001/9/006024 від 05.10.2009 року, № 403000001/9/006088 від 07.10.2009 року, № 403000001/9/006749 від 02.11.2009 року, № 403000001/9/006750 від 02.11.2009 року, № 403000001/9/006926 від 09.11.2009 року ПП „ВМВ", ПП „Пан Транс", ТОВ „РЕАЛ-М", ТОВ „Рівнетранссервіс", фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, експедитор ТОВ „МС Партнере". Перевезення до митного кордону України згідно договорів на перевезення вантажів або надання транспортно-експедиційних послуг, укладених ТОВ «Альпо», яким відповідно були підписані акти виконаних робіт та здійснено оплату перевізнику чи експедитору за надані послуги (а.с.46, аркуш акту -11).

На підставі викладеного, відповідачем зроблено висновок про те, що вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не була включена відправником до фактурної вартості та відповідно і не була врахована при визначенні митної вартості товарів, оформлених за зазначеними ВМД. (а.с. 46, аркуш акту 11-12).

Як слідує з акту, під час перевірки директором ТОВ «Альпо» було надано групі проведення перевірки доповнення №6а від 21.04.07 до контракту №1 вії 26.06.03 (далі -Доповнення № 6а), згідно якого стаття 4 вказаного контракту доповнена наступним реченням: «У разі сплати Покупцем транспортих послуг, наданих на території ОСОБА_9 компенсує вартість таких послуг Покупцю на підставі виставлених інвойсів», та надано інвойси №11 віл 01.10.09 року, № 14 від 15 листопада 2009 року, № 17 від 22 січня 2010 року щодо вартості цих перевезень.

Митницею зазначене Доповнення № 6а не було прийняте для врахування при визначенні митної вартості товарів з тих мотивів, що це суперечить вимогам правил Інкотермс-2000, а відповідне пункту 1 Указу Президента України від 04.10.94 «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» та підпункту 1.5 пункту 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року N 201 та у зв'язку з тим, що Доповнення № 6а не було зазначене у графі 44 вказаних ВМД, як це передбачено Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженою наказом Державної митної служби України від 09.07.97 № 307 (із змінами та доповненнями), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за N 443/2247. (а.с. 46, аркуш акту 12).

Митна вартість товарів за ВМД №№ 403000001/9/005600 від 16.09.09, 403000001/9/005954 від 01.10.09, 403000001/9/006839 від 05.11.09, 403000001/9/007722 від 07.12.09, 403000001/2009/008137 від 21.12.09, 403000001/9/006024 від 05.10.2009, 403000001/9/006088 від 07.10.2009, 403000001/9/006749 від 02.11.2009, 403000001/9/006750 від 02.11.2009, 403000001/9/006926 від 09.11.2009 визначалась за ціною договору, тобто у спосіб передбачений статтею 267 МКУ.

Митна вартість товарів за ВМД №№ 403000001/9/004213 від 24.07.09, 403000001/9/007723 від 07.12.09 та 403000001/2009/008148 від 22.12.09 визначалась із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару, передбаченого статтею 273 МКУ, згідно якої митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості. При визначенні митної вартості по цих ВМД не були заявлені у ДМВ, а відповідно не були враховані витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

З огляду на викладене митним органом зроблено висновок, що при декларуванні митної вартості товарів по ВМД № 403000001/9/004213 від 24.07.2009 року, № 403000001/9/005600 від 16.09.2009 року, № 403000001/9/005954 від 01.10.2009 року, № 403000001/9/006839 від 05.11.2009 року, № 403000001/9/007722 від 07.12.2009 року, № 403000001/9/007723 від 07.12.2009 року, № 403000001/2009/008137 від 21.12.2009 року, № 403000001/2009/008148 від 22.12.2009 р., № 403000001/9/006024 від 05.10.2009 року, № 403000001/9/006088 від 07.10.2009 року, № 403000001/9/006749 від 02.11.2009 року, № 403000001/9/006750 від 02.11.2009 року, № 403000001/9/006926 від 09.11.2009 року, ТОВ «Альпо» було порушено вимоги пункту 5) частини другої статті 267 та частини другої статті 273 МКУ, що призвело до заниження митної вартості цих товарів.

На підставі рахунків про вартість транспортування вантажів, що надходили на адресу ТОВ «Альпо», отриманих від перевізника ФО-П ОСОБА_4, експедитора ТОВ "МС Партнере" та інших перевізників, зазначених у додатку 2 до акту, Митним органом було здійснено відповідний розрахунок та винесені рішення про визначення митної вартості товарів, які є додатком до акту та є його невід'ємною частиною.

Таким чином, враховуючи встановлені в ході перевірки обставини, які зафіксовані в акті, відповідачем прийнято щодо ТОВ „Альпо" рішення про визначення митної вартості товарів №403000006/2010/001242/3 від 21.07.2010 року; №403000006/2010/001253/3, №403000006/2010/001237/3 від 22.07.2010 року; №403000006/2010/001261/3, №403000006/2010/001260/3, №403000006/2010/001259/3, №403000006/2010/001258/3, №403000006/2010/001254/3 від 23.07.2010 року; №403000006/2010/001267/3, №403000006/2010/001266/3, №403000006/2010/001265/3, №403000006/2010/001264/3, №403000006/2010/001263/3 від 26.07.2010 року та податкове повідомлення форми «Р» від 06 серпня 2010 року № 47, у якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України в сумі 170,48 грн. з них 0,48 грн. за основним платежем та 170 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 06 серпня 2010 року № 48, у якому визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України в сумі 30360,98 грн. з них 20240,56 грн. за основним платежем та 10120,33 грн. за штрафними санкціями.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Відповідно до статті 41 Митного кодексу України однією із форм митного контролю є перевірка митними органами системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2 статті 2 Закону України від 21.12.2000року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. № 339, (далі - Порядок) встановлено процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як під час проведення так і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів.

Підпунктом першим пункту 3 Порядку передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю митними органами України здійснюється у разі виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу, в тому числі у разі надходження від митних органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності документів, поданих митному органові України щодо товарів, митне оформлення яких завершене, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно зовнішньоекономічних операцій, які проводили за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності -резидентів України.

Такий контроль, як передбачено зазначеним Порядком може здійснюватися митним органом шляхом проведення документальної перевірки.

При цьому порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України визначено постановою Кабінету Міністрів від 23.12.04 №1730.

Статтею 260 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту першого статті 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 265 Митного кодексу визначено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно ст. 267 Митного Кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б)вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в)вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни,що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей. напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до ст.273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) (резервний метод).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Слід також відмітити, що відповідно до статті 1 Указу Президента України від 04.10.94 „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності України всіх форм власності договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контракті), предметом яких є товари, застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів, підготовлені Міжнародною торговою палатою у 1953 році. Суб'єктам підприємницької діяльності України при укладенні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), забезпечувати додержання Правил Інкотермс.

Підпунктом 1.5 пункту 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 6 вересня 2001 року N 201, передбачено що однією з умов, що повинні бути передбачені в договорі (контракті) є базисні умови поставки (у відповідності до Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів чинної редакції), які визначають обов'язки контрагентів щодо поставки товару і встановлюють момент переходу ризиків від однієї сторони до іншої, а також конкретний строк поставки товару (окремих партій товару).

У відповідності до правил Інкотермс - 2000 на умовах поставки DAF продавець товару зобов'язаний: - стаття А.З «за власний рахунок укласти договір перевезення товару до пункту, якщо він названий, у місці поставки на кордоні»; - стаття А.4 «надати товар у розпорядження покупця не розвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці поставки на кордоні, у встановлену дату або в межах узгодженого періоду»; - стаття А.6 «ОСОБА_9 зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6 додатково до витрат, що випливають із статті А.З "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4».

Як слідує з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами у справі, поставка товарів згідно зовнішньоекономічного контракту №1 від 26.06.03р. укладеного між ТОВ „Альпо" та фірмою «Аlpo Aleksander Polanski» здійснювались на умовах поставки DAF (пункти пропуску на кордоні Україна: Смільниця, або Мостиська, або Рава-Руська, або Краковець) у розумінні правил Інкотермс - 2000, що визначено доповненням №6 від 20 квітня 2007 року до контракту №1 від 26.06.03р. (а.с.85).

Сторонам у справі також визнано, та підтверджено матеріалами справи, що вантажі згідно контракту №1 від 26.06.03р., оформлені за ВМД №: 403000001/9/004213 від 24.07.09, 403000001/9/005600 від 16.09.09, 403000001/9/005954 від 01.10.09, 403000001/9/006839 від 05.11.09, 403000001/9/007722 від 07.12.09, 403000001/9/007723 від 07.12.09, 403000001/2009/008137 від 21.12.09, 403000001/2009/008148 від 22.12.09, №: 403000001/9/006024 від 05.10.2009, 403000001/9/006088 від 07.10.2009, 403000001/9/006749 від 02.11.2009, 403000001/9/006750 від 02.11.2009, 403000001/9/006926 від 09.11.2009 перевезені до митного кордону України згідно договорів на перевезення вантажів або надання транспортно-експедиційних послуг, укладених ТОВ «Альпо» з ФО-П ОСОБА_4, ПП "ВМВ", ПП "Пан Транс", ТзОВ "Рівнетранссервіс", ТОВ " РЕАЛ-М", ФО-П ОСОБА_5 та експедитором ТОВ "МС Партнере", яким відповідно були підписані ТОВ „Альпо" акти виконаних робіт та здійснено оплату перевізнику чи експедитору за надані послуги.

Крім того, позивач вказав, що саме ним було оплачено вартість перевезення вантажу по території ОСОБА_10, однак вартість перевезення була зарахована на підставі ст. 601 ЦК України у зменшення заборгованості позивача перед постачальником товарів на підставі доповнення № 6а від 21.04.07 до контракту та листів контрагента від 25.01.2010 р., 05.10.2009 р., 10.02.2010 р. та 16.11.2009 р., тобто перевезення вантажу по території ОСОБА_10 відбулось саме за рахунок постачальника, а не позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доповнення № 6а від 21.04.2007 р. до контракту та листи контрагента позивача «Аlpo Aleksander Polanski» від 25.01.2010 р., 05.10.2009 р., 10.02.2010 р. та 16.11.2009 р. про зарахування вартості перевезення товару по території ОСОБА_10 до митного кордону України в рахунок заборгованості позивача перед «Аlpo Aleksander Polanski» з огляду на ту обставину, що вказані листи та доповнення до контракту виготовлені на бланку з назвою контрагента «Аlро» та містять відбиток печатки «Аlро», в той час як назва контрагента «Аlро» згідно з доповненням до контракту від 24.10.2005 була змінена на «Аlpo Aleksander Polanski».

Також, слід зазначити, що згідно зі свідоцтвом про надання ідентифікаційного номеру контрагенту позивача від 01.02.2002 р., виданого Статистичним управлінням у ОСОБА_11 (ОСОБА_10), контрагент позивача із самого свого заснування як суб'єкта підприємницької діяльності здійснює власну діяльність під назвою «Аlpo Aleksander Polanski», а не Аlро.

З наведеного випливає висновок, що контрагент позивача не змінював свою назву, а 24.10.2005 р. сторони внесли зміни у відповідний контракт з метою приведення у відповідність даних контракту щодо дійсної назви контрагента позивача.

Крім того, слід зазначити, що протягом усієї співпраці позивача з «Аlpo Aleksander Polanski» останній завжди використовував бланки з логотипом «Аlро», а не «Аlpo Aleksander Polanski», оскільки «Аlро» є зареєстрованою торговою маркою, а печатки контрагента були як з назвою «Аlpo Aleksander Polanski», так і з назвою «Аlро».

Також, судова колегія звертає увагу на не, що у СМR №000569 від 04.12.2009 р. (наявна в матеріалах справи)-проставлено печатку з назвою «Аlро», а не «Аlpo Aleksander Polanski», в той час як суд першої інстанції стверджує про зміну назви контрагента позивача ще з 24.10.2005 року.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Слід зазначити, що Інкотермс 2000 є рекомендованими типовими умовами поставки, затвердженими Міжнародною Торгово-промисловою палатою. Вони не є міжнародним договором, участь у якому бере Україна. Вказані положення не зобов'язують договірні сторони неухильно їх дотримуватись, у зв'язку з чим слід вважати, що сторони у договорі можуть відійти від положень Інкотермс і врегулювати свої відносини у інший спосіб.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпо" з контрагентом «Аlpo Aleksander Polanski», уклали додаток № 6а до контракту, в якому передбачили можливість оплати позивачем вартості перевезення товарів до митного кордону України, яка в подальшому повинна бути відшкодована «Аlpo Aleksander Polanski».

Таким чином, вартість перевезення товарів по території ОСОБА_10 не повинна була включатись позивачем в базу оподаткування, оскільки умови поставки DAF передбачали, що поставка до митного кордону повинна відбуватись за рахунок постачальника, тобто такі витрати вже включені у ціну товару самим постачальником.

За таких обставин судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Наведене в силу ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови, що оскаржується, та прийняття нового рішення у справі.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" задовільнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2011 року по справі № 2а-2941/10/1970 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпо" до Тернопільської митниці про скасування рішень про визначення митної вартості товару та податкових повідомлень задовільнити.

Скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №403000006/2010/001242/3 від 21.07.2010 року; №403000006/2010/001253/3, №403000006/2010/001237/3 від 22.07.2010 року; №403000006/2010/001261/3, №403000006/2010/001260/3, №403000006/2010/001259/3, №403000006/2010/001258/3, №403000006/2010/001254/3 від 23.07.2010 року; №403000006/2010/001267/3, №403000006/2010/001266/3, №403000006/2010/001265/3, №403000006/2010/001264/3, №403000006/2010/001263/3 від 26.07.2010 року; скасувати податкові повідомлення №47 та №48 від 16 серпня 2010 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова складена в повному обсязі 20.03.2012 році.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:В.Я. Макарик

ОСОБА_12