Ухвала суду № 51372033, 23.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7609/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агенство «Твіст» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Рекламне агенство «Твіст» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0021681501 від 16.04.2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 08 липня 2015 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2015 року відповідачем була проведена камеральна електронна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Рекламне агентство «Твіст», за результатами якої відповідачем було складено акт від 27 березня 2015 року № 47/26-59-15-01-88/34356800 (далі - Акт перевірки).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0021681501 від 16.04.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 868 677, 00 грн., з яких 694 941, 00 грн. - за основним платежем, а 173 735, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи, податкове повідомлення - рішення № 0021681501 від 16.04.2015 року протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси позивача, ТОВ «РА «Твіст» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції з приводу даних спірних правовідносин, вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції від 08.11.2014 року) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що оскільки ТОВ «РА «Твіст» у грудні 2014 року не отримало від продавців послуг податкових накладних, якими б підтверджувалися суми сплаченого та нарахованого податку на додану вартість за наслідком оплати та отримання послуг від ТОВ «Сео Маркет Україна», ТОВ «Рекламно-інформаційна агенція «Навітагор», ТОВ «Глобал Медіа Груп» та ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» на загальну суму ПДВ 1 110 572, 10 грн., тому позивач у цьому податковому періоді не мав права на включення спірної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Факт отримання податкових накладних, якими підтверджуються суми податку на додану вартість сплаченого та нарахованого позивачем у грудні 2014 року, на загальну суму ПДВ 1 110 572,10 грн., а також докази їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних були отримані позивачем лише у січні 2015 року, що підтверджується супровідними листами постачальників послуг про надання податкових накладних; даними бухгалтерського рахунку № 64.4 «податковий кредит»; даними бухгалтерського рахунку № 64.1.8 «Неотриманні податкові накладні»; даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2015 року.

Згідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України (що набрав чинності з 01.01.2015 року) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної;

Таким чином, колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивач мав право віднести суми податку, зазначені в податкових накладних, складених ТОВ «Сео Маркет Україна», ТОВ «Глобал Медіа Груп», ТОВ «Рекламно-інформаційна агенція «Навітагор» та ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» за звітний податковий період, в якому зареєстровані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 з дати їх складання.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем у січні 2015 року було включено до податкового кредиту суми сплаченого та нарахованого податку на додану вартість за наслідком оплати та отримання послуг від ТОВ «Сео Маркет Україна», що підтверджується податковими накладними від 03 грудня 2014 року №№ 3-4, від 12 грудня 2014 року № 9, від 30 грудня 2014 року № 14, від 31 грудня 2014 року № 16; ТОВ «Рекламно-інформаційна агенція «Навітагор», що підтверджується податковими накладними від 24 грудня 2014 року № 57, від 31 грудня 2014 року № 79, 80); ТОВ «Глобал Медіа Груп», що підтверджується податковою накладною від 31 грудня 2014 року № 385) та ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», що підтверджується податковими накладними від 17 грудня 2014 року № 23/54, від 17 грудня 2014 року № 33/54), а всього на загальну суму ПДВ 1 110 572, 10 грн.

Отже, оскільки лише у січні 2015 року ТОВ «РА «Твіст» отримало документальне підтвердження спірних сум ПДВ, а саме - податкові накладні, які відповідають встановленій формі, містять усі обов'язкові реквізити, визначені п. 201.1. статті 201 ПК України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, то ТОВ «РА «Твіст» було правильно включено до складу податкового кредиту за січень 2015 року суми сплаченого та нарахованого у грудні 2014 року податку на додану вартість.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про те, що посилання відповідача на порушення позивачем норм абзацу 1 п. 198.6 ст. 198 ПК України та п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого позивачем було завищено податковий кредит за січень 2015 року на суму 1 110 572, 00 грн., є неогрунтованим та таким, що нормативно та документально не підтверджуються, а тому податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві № 0021681501 від 16 квітня 2015 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2015 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.