Ухвала суду № 51372030, 23.09.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2853/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер Енд Гембл Україна» до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Проктер Енд Гембл Україна» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000084202 від 14 лютого 2015 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 21 травня 2015 року адміністративний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка з питань повноти нарахування та сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивача за вересень 2014 року.

За результатами даної перевірки відповідачем було складено акт № 127/28-10-42-20/19341005 від 02 лютого 2015 року (далі - акт перевірки), на підставі якого, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000084202 від 14 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 893 983, 20 грн. за основним платежем та у розмірі 973 345, 80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Позивач імпортує та реалізовує на території України жіночі гігієнічні прокладки та тампони «Naturella» та Tampax» (далі - товар). Протягом вересня 2014 року позивач реалізував ТОВ «Проктер енд Гембл Трейдінг Україна» товар на загальну суму 7 206 788, 98 грн., у тому числі ПДВ 471 472, 16 грн.

Оскільки товар є медичними виробами, то позивач при їх постачанні застосовував ставку ПДВ у розмірі 7 %.

Відповідно до п. 193.1 ст. 193 ПК України, ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

З аналізу викладених норм вбачається, що операції з постачання на митній території України медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, має здійснюватися за ставкою ПДВ у розмірі 7 %.

Суд зазначає, що з 02 липня 2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2014 року № 216 «Про затвердження переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 7 відсотків» (далі - Постанова № 216), якою затверджено новий перелік медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 відсотків.

Згідно з п.п. 1-3 Постанови № 216, до переліку медичних виробів, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають обкладенню ПДВ за ставкою 7 відсотків належать медичні вироби, для визначення яких вживаються такі терміни: «активний медичний виріб, який імплантують» у значенні, наведеному у пп. 2 п. 2 Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 755 (далі - Технічний регламент № 755); «медичний виріб» у значенні, наведеному у пп. 9 п. 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 753 (далі - Технічний регламент № 753); «медичний виріб для діагностики in vitro (клінічної лабораторної діагностики)» у значенні, наведеному у пп. 9 п. 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2013 року № 754 (далі - Технічний регламент № 754).

Визначення терміна «медичний виріб», наведені в інших нормативно-правових актах і нормативних документах, не можуть застосовуватися для віднесення виробу до цього переліку.

Документами, які підтверджують належність продукції до медичних виробів, є: 1) свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу - для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку; 2) декларація про відповідність - для медичних виробів, які пройшли процедуру оцінки відповідності згідно з Технічним регламентом № 753, Технічним регламентом № 754, та Технічним регламентом № 755; 3) заява про медичні вироби особливого призначення - для медичних виробів, виготовлених на замовлення або призначених для оцінки характеристик, відповідно до Технічного регламенту № 753, Технічного регламенту № 754, та Технічного регламенту № 755.

Відповідно до пп. 9 п. 2 Технічного регламенту № 753, медичний виріб - це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються, як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Таким чином, медичними виробами, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України яких підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7 відсотків, з 02 липня 2014 року вважаються такі вироби, що відповідають визначенню терміну «медичний виріб» згідно з пп. 9 п. 2 Технічного регламенту № 753, та підтверджені свідоцтвом про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу.

Також, у п. 2 та п. 12 Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2004 року № 1497 (далі - Порядок № 1497) також міститься визначення медичного виробу. Вказане визначення поняття «медичний виріб» є тотожним визначенню у Технічному регламенті № 753.

На підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться Держлікслужбою, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів (далі - свідоцтво) за зразком згідно з додатком. Свідоцтво може мати додатки, у яких зазначаються модифікації медичних виробів та комплектувальні вироби.

Державна реєстрація задекларованих товарів як медичних виробів підтверджує їх відповідність терміну «медичний виріб», який міститься у п. 2 Порядку № 1497, тим самим така реєстрація підтверджує відповідність такого медичного виробу терміну, що наведений у Технічному регламенті № 753.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на товар були видані свідоцтва про їх державну реєстрацію як медичних виробів, а тому висновок суду першої інстанції про те, що позивач мав право застосувати 7-відсоткову ставку ПДВ є обґрунтованим. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, висловленою у листі від 19 серпня 2014 року № 2316/7/99-99-19-03-02-17.

Операції з постачання товару з 02 липня 2014 року повинні оподатковуватися за ставкою ПДВ у розмірі 7 %, оскільки товар відповідає визначенню «медичний виріб» у розумінні пп. 9 п. 2 Технічного регламенту № 753 та посвідчений відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію медичного виробу, копії яких містяться у матеріалах справи.

Доводи відповідача про розмитнення товару за ставкою ПДВ 20 % є безпідставними, оскільки, операції з імпорту товарів не є предметом спору та не впливають на розмір податку при постачанні товарів на митній території України.

Таким чином, проаналізувавши вище викладені норми та з'ясовані обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення та необхідності його скасування.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.