Постанова № 51353786, 16.09.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

16.09.2015 р. № 814/2180/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-Дон", пр. Героїв Сталінграду, 113/1, Миколаїв, 54025

до

Миколаївської митнці Державної фіскальної служби України, в. Московська, 57-А, Миколаїв, 54017

про

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000028/2 від 30.06.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2015/00051 від 30.06.2015 року.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (надалі також - позивач, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби (надалі також - відповідач, митний орган, Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000028/2 від 30.06.2015 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504070000/2015/00051 від 30.06.2015 року. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що митний орган неправомірно змінив вартість товарів, що підлягали митному оформленню в бік збільшення через незаконне, на думку позивача, застосування відповідачем методу визначення митної вартості за резервним методом, замість застосованого позивачем основного методу - за ціною договору (контракту).

Відповідач позов не визнав, вказавши, що для митного оформлення товару позивачем не надано достатніх документів для визначення митної вартості товару за основним методом. Внаслідок застосування автоматизованої системи контролю ризиків у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо задекларованої митної вартості товару, а на вимогу відповідача підприємство не надало достатніх додаткових документів на підтвердження митної вартості товару за основним методом, внаслідок чого митний орган правомірно визначив митну вартість товару із застосуванням методу за резервним методом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.02.2015 року між позивачем (покупець, основними видами діяльності якого є оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, та ін.) та ВАТ«Бобруйський завод тракторних деталей та агрегатів» (Білорусія) укладено контракт поставки № 2598м/550д, відповідно до якого продавець (ВАТ "Бобруйський завод тракторних деталей та агрегатів") зобов'язався продати, а покупець ТОВ «Техноторг-Дон» купити товар. Конкретні умови та терміни поставки товару визначаються у контракті, а ціна за одиницю товару вказується в специфікаціях.

Сторонами до контракту № 2598м/550д від 25.02.2015 року, 29.04.2015 року було укладено Специфікацію № 4 на загальну суму товару 50003,41 доларів США та 27.05.2015 року було укладено Специфікацію № 5 на загальну суму товару 53157,05 доларів США.

26.06.2015 року позивачем заявлено для митного оформлення отримані від ВАТ "Бобруйський завод тракторних деталей та агрегатів" запасні частини до тракторів торгової марки «Беларус» за Специфікацією № 4 від 29.04.2015 року на загальну суму 12963,31 доларів США, а за Специфікацією № 5 від 27.05.2015 року на загальну суму 43998,02 доларів США та подано до Миколаївської митниці ДФС митну декларацію №504070000/2015/003011.

Для митного оформлення товарів позивач подав: митну декларацію – МД № 504070000/2015/003011 від 26.06.2015 року, декларацію митної вартості товарів від 26.06.2015 року до МД №504070000/2015/003011, в якій зазначено складові митної вартості, контракт № 2598м/550д від 25.02.2015 року разом із специфікацією № 4 від 29.04.2015 року і специфікацією № 5 від 27.05.2015 року, рахунок-фактуру № 2598/4-2 від 29.04.2015 року і рахунок-фактуру № 2598/5-1 від 22.06.2015 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 61 від 19.05.2015 року та платіжне доручення в іноземній валюті № 87 від 22.06.2015 року, договір на транспортно-експедиторське обслуговування від 19.01.2009 року, міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №0001896 від 23.06.2015 року, довідку перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» № 47 від 25.06.2015 року, в якій зазначено вартість витрат перевезення до митного кордону України, копію митної декларації країни відправлення № 20734/240615/0010463 від 24.06.2015 року.

Під час процедури митного оформлення товару відповідач був повідомлений про те, що товар не страхувався.

За результатом розгляду наданих документів митницею витребувано у позивача додаткові документи - виписку з бухгалтерської документації щодо складових митної вартості (страхування, транспортних витрат); каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 30 червня 2015 року № 649 позивач надав митному органу бухгалтерські документи на перевезення вантажу, а саме заявку 798 на транспортно-експедиторське обслуговування в міжнародному сполученні від 19.06.2015 року, рахунок на оплату послуг з перевезення № 575 від 30.06.2015 року на суму 15000,00 грн., з яких 3250,00 грн. - вартість перевезення товару до митного кордону України, а 11750,00 грн. – вартість перевезення товару по Україні, прейскурант (прайс-лист) ВАТ «Бобруйський завод тракторних виробів і агрегатів» від 18.05.2015 року. Також, у наданій митному органу відповіді позивач вказав на відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, так як оцінюваний товар є новим, а також повідомив, що оцінюваний товар не було застраховано. Також до відповіді позивач за власним бажанням подав додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, а саме рахунок-фактуру № 2598/4 від 29.04.2015 року та рахунок-фактуру № 2598/5 від 27.05.2015 року.

30 червня 2015 року митним постом "Костянтинівка" Миколаївської митниці ДФС прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №504070000/2015/000028/2, яким здійснено коригування заявленої митної вартості товару № 14 до 31503,33 доларів США, а за товаром № 17 до 1717,51 доларів США. В рішенні зазначено, що митна вартість ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) товар № 14 на рівні 3.77 дол.США/кг (МД від 22.06.2015 № 902040001/2015/410853), товар № 17 на рівні 3,81 дол.США/кг (МД від 08.06.2015 № 902040001/2015/410813).

30.06.2015 року Митним органом складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів №504070000/2015/00051.

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання інкримінованого правопорушення, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст.52 ч.1 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 Митного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Приписами ст.54 ч.6 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно ст.57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу України. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного Кодексу України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Системний аналіз правових норм, які регулюють правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, зокрема витребувати додаткові документи для перевірки правильності митної вартості товару за наявності підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару.

В той же час, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких обмежень, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Які саме документи витребувати митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик декларуємого товару, а тому останній не може посилатись на порушення цієї норми, у зв'язку із тим, що декларант не надає всіх передбачених наведеною нормою документів, оскільки деяких (необов'язкових) документів декларант може об'єктивно не мати.

Аналіз документів поданих підприємством до Митниці, дозволяє стверджувати, що остання мала в своєму розпорядженні всі дані, які надавали їй можливість перевірити числові значення складових митної вартості товарів, які були задекларовані позивачем. Так, у МД №504070000/2015/003011 від 26.06.2015 року, вказано, що позивачем декларуються запасні частини до тракторів торгової марки «Беларус». Ці дані щодо асортименту товару, його вартості, співпадають із такими, що зазначені в рахунку-фактурі № 2598/4-2 від 29.04.2015 року і рахунку-фактурі № 2598/5-1 від 22.06.2015 року.

Митний орган мотивує спірне рішення про коригування митної вартості товарів тим, що у наданих позивачем документах наявні розбіжності та неточності, зокрема: документи не містять інформації щодо страхування товару продавцем; в наданих документах відсутня інформація щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження; в наданому прейскуранті для дилерів не вказані умови поставки на яких пропонуються товари; декларантом не надані витребувані митницею документи.

Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо того, що надані документи не містять обов’язкової інформації щодо страхування товару продавцем, адже згідно з п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України декларант, для підтвердження митної вартості оцінюваного товару подає митному органу якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Позивачем до митної декларації № 504070000/2015/003011 від 26.06.2015 року надана довідка перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» (вих. №47 від 25.06.2015 року), в якій перевізник зазначив, що страхування вантажу не здійснювалось. Відповідно до умов поставки зазначених в п. 2.1. Контракту № 2598м/550д від 25.02.2015 року, товар поставлявся на умовах FCA, Incoterms 2010, а ці умови поставки не передбачають, обов’язків продавця та позивача по страхуванню товару. Також, відповідно до умов контракту № 2598м/550д від 25.02.2015 року (додаток № 7 до позову), відсутній обов’язок сторін по страхуванню товару.

Зазначаючи про відсутність інформації щодо вартості транспортних витрат при подачі порожнього транспортного засобу до місця завантаження як складової митної вартості товару та неправильність проведеного розрахунку, митний орган керується ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України та наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення».

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України декларант надає митному органу транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається така витрата (складова митної вартості), якщо вона не включалася до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Позивач надав митному органу довідку перевізника ТОВ «Техноторг-Авто» № 47 від 25.06.2015 року про вартість перевезення, у якій відповідно до приписів п. 6 ч. 2 ст. 53, п. 5, п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України перевізник надав інформацію щодо всіх складових митної вартості товару, що оцінювався, зокрема, витрати на перевезення до місця ввезення на митну територію України та повідомлення про те, що страхування товару не здійснювалось.

Митну вартість товару позивач підтвердив документами наданими за частиною 2 статті 53 МК України, зокрема: специфікацією № 4 від 29.04.2015 року і специфікацією № 5 від 27.05.2015 року, рахунком-фактури № 2598/4-2 від 29.04.2015 року і рахунком-фактури № 2598/5-1 від 22.06.2015 року, платіжним дорученням в іноземній валюті № 61 від 19.05.2015 року та платіжним дорученням в іноземній валюті № 87 від 22.06.2015 року; довідкою про транспортні витрати перевізника ТОВ «Техноторг-Авто», де зазначено, що транспортні витрати по доставці вантажу склали - 3250 гривень та інформація, що товар не страхувався.

Як слідує з ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Отже, послуга перевезення вантажу оплачується безпосередньо за перевезення вантажу, а не за прибуття порожнього транспортного засобу до місця завантаження. Крім того, перевізник може не нести витрати пов'язані з доставкою транспорту до місця завантаження, в зв'язку з перевезення товарів в пункт навантаження за іншими договорами з іншими контрагентами та ін..

Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 року № 65, відповідно до листа Міністерства транспорту України від 25.06.2002 року №3/7-10-11249 носять рекомендаційний характер, пропонуються до відома і можливого використання в подальшій роботі.

Безпідставним також є посилання відповідача на те, що в прейскуранті для дилерів не вказані умови поставки на яких пропонуються товари, адже умови поставки товару зазначені в п. 2.1. контракту № 2598м/550д від 25.02.2015 року, в якому сторони погодили умови поставки FCA, м. Бобруйськ - склад Продавця згідно Инкотермс 2010. Також митниця не зазначали на підставі якого нормативно-правового акта дійшла висновку, що у прейскуранті повинні в обов’язковому порядку зазначатись умови поставки.

Посилання відповідача на ненадання позивачем витребуваних митницею документів також є необґрунтованим, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 МК України декларант на письмову вимогу митного органу зобов’язаний надати (за наявності) додаткові документи. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі. З витребуваних митницею додаткових документів позивач не надав лише один документ - висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини через те, що він був відсутній у позивача, про що він зазначав в своєму листі Вих. № 649 від 30.06.2015 року.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною контракту, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено.

Суд погоджується з доводами позивача про безпідставність суджень відповідача: щодо невірного застосування першого методу визначення митної вартості товару, який застосовується якщо немає жодних обмежень на використання цього товару, а відповідно до п. 8.2 Контракту існує обмеження в частині визначення ціни для реалізації товару; пов’язаності продавця ВАТ «Бобруйський завод тракторних деталей і агрегатів» та дилера ТОВ «Техноторг-Дон», яка вплинула на заявлену митну вартість; відсутності складових митної вартості, витрат за наднормативний простій транспортного засобу та витрат на послуги складу тимчасового зберігання; закінчення строку дії Договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 19.01.2009 № б/н та розбіжність щодо директора, зазначеного у договорі та довідці про транспортні витрати від 25.06.2015 № 17; неможливості ідентифікації рахунку на оплату № 575 від 30.06.2015 з оцінюваним товаром та ненадання документів щодо здійснення оплати послуг з перевезення, як підстави для коригування митної вартості товару. Так, про вищезазначені підстави для коригування митної вартості товару відповідач не зазначав, ані в своєму запиті при витребування додаткових документів, ані в оскарженому рішенні про коригування митної вартості товару, а зазначив про них вже у своїх запереченнях на позов, що також додатково підтверджує неправомірність рішення про коригування митної вартості товарів.

За таких обставин рішення відповідача про коригування митної вартості товару з використанням резервного методу є неправомірним та підлягає скасуванню. Відповідно підлягає визнанню протиправним і скасуванню картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Вищенаведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби про коригування митної вартості від 30.06.2015 року №504070000/2015/000028/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у митному оформлені товарів від 30.06.2015 року № 504070000/2015/00051.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг - Дон" (код ЄДРПОУ 31764816) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України судовий збір в сумі 326 гривень 25 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний