Ухвала суду № 51353180, 23.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про заміну відповідача на правонаступника, витребування доказів та

зупинення провадження у справі

23 вересня 2015 року 810/3557/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дудіна С.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Тетіївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного з позовом до Тетіївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем в якості відповідача зазначено Тетіївську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області.

Однак, станом на теперішній час вищевказаний податковий орган є реорганізованим, у звязку з наступним.

Відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної фіскальної служби» від 21.05.2014 р. № 160, відбулась реорганізація Міністерства доходів і зборів шляхом перетворення, в наслідок чого була утворена Державна фіскальна служба як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 21.05.2014 р. № 236 (надалі-Положення) Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 Положення передбачено, що ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 р. № 311 Кабінетом Міністрів України передбачене здійснення реорганізації територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2 до постанови.

Додатком 2 до Постанови від 06.08.2014 р. № 311 передбачено реорганізацію Тетіївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області шляхом приєднання останньої до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про доцільність заміни відповідача, Тетіївської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника Тетіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Крім того, суд зазначає, що ухвалою суду від 07.09.2015 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду суд витребував від відповідача необхідні для розгляду справи документи, а саме: письмові пояснення щодо відсутності в акті перевірки детального опису господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Компанія Проффі, ТОВ Вогнетривпостаченерго, ПП Нива та ТОВ Луганськ Логістик, за результатом аналізу яких був зроблений висновок про фіктивність операцій або непідтвердження їх первинними документами.

Проте, вказані документи відповідач суду не надав, про причини ненадання суду не повідомив, що є підставою для винесення ухвали про їх витребування.

Крім того, у судовому засіданні судом була встановлена необхідність витребування у відповідача також детального та обгрунтованого розрахунку суми податкових зобовязань, донарахованих за результатом проведеної перевірки із зазначенням складових частин та періодів донарахувань.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Частиною 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

При цьому, витребування доказів є не правом, а обов'язком суду, що направлений на повний та всебічний розгляд справи.

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України також зазначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому, у разі відмови особи (підприємства, установи, організації, посадової особи, фізичної особи тощо) в наданні документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору і витребуваних судом у порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд може реагувати, зокрема, шляхом винесення в порядку ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали у звязку з виявленням порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, а саме - порушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України, у вигляді невиконання судового рішення (ухвали суду). В свою чергу, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням цього, суд вважає за необхідне винести ухвалу про витребування від відповідача доказів, необхідних для розгляду справи, а також роз'яснити стороні можливі наслідки невиконання вимог суду.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі, у звязку з необхідність надання додаткових доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зупинити провадження у справі за наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання представника позивача та зупинити провадження у справі, призначивши при цьому дату наступного судового засідання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 55, 71, 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Замінити відповідача у справі Тетіївську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області на її правонаступника Тетіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 22).

2. Витребувати від Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 22) детальний та обґрунтований розрахунок суми податкових зобовязань, донарахованих за результатом проведеної перевірки із зазначенням складових частин та періодів донарахувань; письмові пояснення щодо відсутності в акті перевірки детального опису господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ Компанія Проффі, ТОВ Вогнетривпостаченерго, ПП Нива та ТОВ Луганськ Логістик, за результатом аналізу яких був зроблений висновок про фіктивність операцій або непідтвердження їх первинними документами.

3. Витребувані докази надати суду в строк до 08.10.2015.

4. Роз'яснити відповідачу, що у разі відмови у наданні документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору і витребуваних судом у порядку статті 71 КАС України, адміністративний суд може реагувати, зокрема, шляхом винесення в порядку ст. 166 КАС України окремої ухвали у звязку з виявленням порушення законності, що містить ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, а саме - порушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, у вигляді невиконання судового рішення (ухвали суду).

5. Клопотання представника позивача задовольнити.

6.Зупинити провадження у справі до 08.10.2015 до 15 год. 00 хв., призначивши на цей час наступне судове засідання.

Ухвала суду в частині заміни сторони на правонаступника та витребування доказів набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Ухвала суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дудін С.О.