Постанова № 51353151, 17.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року 810/3592/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

14 серпня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Моваль Трейдинг" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2015 р. № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про нікчемність правочинів, які були укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю Компанія Лакшері Кепітал (далі ТОВ Компанія Лакшері Кепітал). Стверджує, що всі укладені позивачем угоди були реальні та виконані їх сторонами в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що правочини між позивачем та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал у березні та вересні 2014 р. здійснені без мети настання реальних наслідків. Стверджує, що названі правочини є нікчемними (а.с. 103-106).

Представниками сторін були подані клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, клопотання сторін, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

25 січня 2010 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 776356 (а.с. 62-63).

У період з 22 по 28 квітня 2015 р. відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Компанія Лакшері Кепітал за період з 1 по 31 березня 2014 р. та з 1 по 30 вересня 2014 р., за результатами якої 7 травня 2015 р. було складено акт перевірки № 135/10-13-22-05/36713153 (далі акт перевірки № 135/10-13-22-05/36713153) (а.с. 9-17).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зазначено, що позивачем порушено:

- п. 185.1 ст.185 та п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2012 р. № 2755-VI (далі ПК України), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 143 109 грн 00 коп., у т.ч. за березень 2014 р. - 74 075 грн 00 коп., за вересень 2014 р. - 69 034 грн 00 коп. (а.с. 17);

25 травня 2015 р. на підставі висновків акту перевірки № 135/10-13-22-05/36713153 відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_3, яким збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 214 663 грн 00 коп., з яких за основним платежем - 143 109 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 71 554 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3) (а.с. 18);

- № НОМЕР_1, яким збільшено грошове зобов"язання з податку на прибуток на загальну суму 149 622 грн 00 коп., з яких за основним платежем - 119 698 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29 924 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) (а.с. 20);

- №0001602201, яким зменшено суму від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 85 554 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення №0001602201) (а.с. 22).

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, ним було подано даний адміністративний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з вимогами п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України;г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Як убачається з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як убачається з п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з вимогами п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем було поставлено під сумнів фінансово господарську діяльність позивача, зокрема, реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ Компанія Лакшері Кепітал та зроблено висновок, що господарські операції між ними були фіктивними правочинами.

Проте, даний висновок суд вважає помилковим з таких підстав.

27 вересня 2013 р. між позивачем (замовник) та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал (виконавець) було укладено договір № 27/09/15 (далі договір № 27/09/15) (а.с. 24-28).

Згідно з п.п. 2.1 п. 2 названого договору виконавець на замовлення замовника зобо"язується надати послуги з розміщення рекламних кампаній наданих замовником, у відповідності з затвердженими сторонами додатками до даного договору (а.с. 24).

Крім того, між позивачем та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал було підписано додатки до договору № 27/09/15. Зокрема, 27 вересня 2013 р. додаток № 1, 28 лютого 2014 р. додатки № № 11, 12, 29 серпня 2014 р. додатки №№ 23, 24 (а.с. 29, 40, 44, 48, 53).

На виконання договору № 27/09/15 та додатків №№ 1, 11, 12, 23, 24 позивачем суду було надано такі докази:

-податкові накладні від 31 березня 2014 р. №№ 70, 71 на загальну суму 284 739 грн 43 коп. та 159 710 грн 16 коп. відповідно; 30 вересня 2014 р. №№ 206, 207 на загальну суму 267 321 грн 60 коп. та 146 880 грн 00 коп. відповідно (а.с. 35-36, 45-46);

-акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 37, 41, 47, 52);

-ефірні довідки про проведення відео інформаційної кампанії в торгівельних центрах (а.с. 39, 43, 49, 54);

- медіаплани (а.с. 38, 42, 50, 55).

Перелічені документи були підписано посадовою особою ТОВ Компанія Лакшері Кепітал та завірені печаткою цього товариства.

Оплата позивачем за виконані ТОВ Компанія Лакшері Кепітал послуги підтверджується копіями платіжних доручень, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Енд ОСОБА_2» (а.с. 99-102).

Судом також враховано, що на дату укладення та виконання договору у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ Компанія Лакшері Кепітал, зокрема, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія АВ № 575740, довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 871923 та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200117830, згідно з якими названий контрагент зареєстрований, як юридична особа (а.с. 30-34).

На підставі викладено суд дійшов висновку, що:

- укладення та виконання позивачем договору № 27/09/15 дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності;

- виконання позивачем договору № 27/09/15 призвело до зміни його майнового стану;

- на дату укладення та виконання позивачем договору № 27/09/15 у нього не було сумніву стосовно дійсності реєстрації та господарської діяльності ТОВ Компанія Лакшері Кепітал, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання № 27/09/15 між позивачем та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал.

Водночас, судом не можуть бути взяті до уваги письмові заперечення відповідача, в яких він посилається на акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Лакшері Кепітал від 20 березня 2015 р. № 376/26-59-22/03/38517030, оскільки вони жодним чином не спростовує наявні у справі докази (а.с. 107-163).

Крім того, судом також враховано, що невиконання контрагентом своїх зобовязань щодо сплати податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 р. у справі № 21-500во08 та від 1 червня 2010 р. у справі № 21-573во10.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів нікчемності господарських операцій здійснених між позивачем та ТОВ Компанія Лакшері Кепітал у березні, вересні 2014 р. та не надано суду доказів, які б спростовували надані позивачем документи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення від 25 травня 2015 р. №№ НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 9, 69 - 72, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 25 травня 2015 р. №№ НОМЕР_3, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.