Постанова № 51353144, 17.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року 810/3556/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» (далі ТОВ «ФМ С Є Десна» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі Бориспільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2015 №0001691510 та № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у ТОВ «ФМ С Є Десна» за наслідками господарської діяльності за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року виникло від'ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 8343203,00 грн., яке обліковувалось у рядку 24 декларацій з ПДВ за відповідні періоди.

У листопаді 2014 року позивач подав до податкового органу декларацію з ПДВ за жовтень 2014 року разом із заявою про відшкодування від'ємного значення з ПДВ у розмірі 8343203,00 грн. в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів. Разом з тим, за результатами проведеної відповідачем перевірки товариству було відмовлено у зарахуванні вказаної суми в рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних періодів. За висновками перевірки товариство добровільно відмовилось від від'ємного значення у розмірі 8056465,00 грн., оскільки на дату виникнення права на відшкодування ПДВ своєчасно не зверталось з відповідними заявами до контролюючого органу.

Позивач вважає, що Податковий кодекс України не зобовязує платника податку з моменту виникнення такого права відразу заявляти до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення з ПДВ, тому податкові повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ відповідно до декларації за жовтень 2014 року у розмірі 8056465,00 грн. та збільшено суму бюджетного відшкодування по деклараціям з ПДВ за січень-вересень 2014 року, є протиправними.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2015 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Зокрема стверджує, що Податковим кодексом України не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на бюджетне відшкодування ПДВ після настання дати виникнення права на таке відшкодування. Тобто, якщо на дату виникнення права на відшкодування ПДВ платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування.

У звязку із наявністю клопотання позивача від 17.09.2015 про здійснення подальшого розгляду справи за відсутності його представника, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України та беручи до уваги положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 32782265, місцезнаходження: 08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Леніна, буд. 2/1, зареєстроване 18.03.2004 року як юридична особа. Позивач взятий на податковий облік 11.01.2006. Станом на момент проведення перевірки перебував на податковому обліку у Бориспільській ОДПІ за №3072-04.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.11.2014 ТОВ «ФМ С Є Десна» подало до Бориспільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, у рядку 23.2 якої заявило до бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 8343203,00 грн. (т.1, а.с. 26-31).

У період з 23.12.2014 по 12.01.2015 посадовою особою Бориспільської ОДПІ на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «ФМ С Є Десна» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.01.2015 №2/10/10-04-15-20/32782265 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 14-22).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів: за грудень 2013 року на суму 836099,00 грн., за січень 2014 року на суму 1301958,00 грн., за лютий 2014 року на суму 41741,00 грн., за березень 2014 року на суму 1185167,00 грн., за квітень 2014 року на суму 700516,00 грн., за червень 2014 року на суму 401886,00 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094,00 грн. та за вересень 2014 року на суму 1755608,00 грн.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, задекларованої у декларації з ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 8056465,00 грн.

Суть виявлених порушень полягає у тому, що позивачем не було вчасно заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення з податку на додану вартість у деклараціях з ПДВ поданих у період з грудня 2013 року по вересень 2014 року.

Податковий орган вважає, що право на бюджетне відшкодування ПДВ у платника податку зберігається лише в межах одного податкового періоду, що є наступним за періодом, в якому у платника податку виникло від'ємне значення.

Тобто, якщо право на бюджетне відшкодування виникло у листопаді 2013 року, то платник податку зобовязаний відобразити відповідні суми у рядку 23.1 або 23.2 декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Водночас, якщо платник податку таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування.

На підставі акта перевірки Бориспільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015:

- №0001691510, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 8056465,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 2014116,25 грн.

- №0001761510, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 836099,00 грн., за січень 2014 року на суму 1301958,00 грн., за лютий 2014 року на суму 41741,00 грн., за березень 2014 року на суму 1185167,00 грн., за квітень 2014 року на суму 700516,00 грн., за червень 2014 року на суму 401886,00 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094,00 грн., за вересень 2014 року на суму 1755608,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2 та 200.3 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

У силу пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, з наведених норм податкового законодавства вбачається, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту наступного періоду. При цьому, зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ФМ С Є Десна» в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в рядку 23.2 «сума що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів» зазначило суму ПДВ у розмірі 8343203,00 грн.

Судом встановлено, що загальну суму від'ємного значення з ПДВ, вказаного у рядку 23.2 декларації з ПДВ за жовтень 2014 року позивачем сформовано за рахунок включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів.

Так, з додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року вбачається, що ТОВ «ФМ С Є Десна» в залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) визначено суми залишку від'ємного значення: за листопад 2013 року 819829,00 грн., за грудень 2013 року 1301958,00 грн., за січень 2014 року 41741,00 грн., за лютий 2014 року 1185167,00 грн., за березень 2014 року - 716786,00 грн., за травень 2014 року 401886,00 грн., за червень 2014 року 780396,00 грн., за липень 2014 року 1053094,00 грн., за серпень 2014 року 1755608,00 грн., за вересень 2014 року 286738,00 грн., - всього 8343203,00 грн.

При цьому, відповідачем та свідком особою, що здійснювала перевірку, повідомлено суд, що реальність господарських операцій ТОВ «ФМ С Є Десна», за наслідками яких було сформовано податковий кредит, податковим органом як у ході перевірки та під час розгляду справи під сумнів не ставилась.

Відповідач також зазначив, що ним не заперечується правильність здійснення математичного розрахунку заявленої суми та наявність у позивача усіх документів первинного та бухгалтерського обліку на її підтвердження.

За змістом підпункту 6 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013 №678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р за №2094/24626, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума у декларації 0110 враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (відображається у рядку 20.1 декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Отже, платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому, залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в Додатку №2 до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та Додатку № 3 до неї.

Зміст наведених вище норм також дає підстави для висновку, що правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг).

Водночас, платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)).

Враховуючи викладене, розрахована за правилами пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України сума набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. Наведене також стосується від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту податкових періодів, що передували попередньому періоду, та у яких сформувалися суми, що підлягали відшкодуванню в наступному податковому періоді, але не заявлялися до відшкодування у наступних податкових періодах, за якими вони виникли.

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не обмежувало право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмежений строком використання такого права.

Податкове законодавство не пов'язує право на бюджетне відшкодування тільки з оплатою, проведеною у попередньому періоді, за операціями по придбанню товару в цьому ж періоді, а лише обмежує суму від'ємного значення, яка може бути відшкодована платнику фактичною сплатою ПДВ постачальникам товарів в попередніх податкових періодах.

Отже, враховуючи, що облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за жовтень 2014 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року.

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки жодних клопотань з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської обєднаної державного податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 02.02.2015 №0001691510 та № НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 17.09.2015