Постанова № 51346063, 02.09.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2010 р. Справа № 2а-4732/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "ОСОБА_5 ремонтний завод" до ОСОБА_5 об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2010 року закрите акціонерне товариство «ОСОБА_5 ремонтний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції від 08.10.2009 року № 0001522310/0/43248, від 06.11.2009 року № 0001522310/1/47508, від 27.01.2010 року № 0001522310/2/2713 та від 14.04.2010 року № 0001522310/3/16041. Також, позивач просить судові витрати стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що податкові зобов'язання з податку на прибуток та штрафні санкції, відображені у податкових повідомленнях-рішеннях від 08.10.2009 р. №0001522310/0/43248, від 06.11.2009р. №0001522310/1/47508, від 27.01.2010р. №0001522310/2/2713 та від 14.04.2010 р. №0001522310/3/16041 у сумі 544 963,20 грн., які визначено ОСОБА_5 ОДПІ згідно з п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4, п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111, із змінами та доповненнями, розрахованими за порушення п.5.1., п.п.5.2.1 п.5.2., п.п.5.3.2 та 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 та 11.2.3. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, визначені (застосовані) без належних на то правових підстав та висновки акту перевірки №1615/231/31167067 від 28.09.2009р. в частині заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 407 300,00 грн. такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України та дійсним обставинам, з огляду на наступне.

10.01.2008 року між ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» (Комітент) та ТОВ "Інтерпайп Україна" (Комісіонер) було укладено договір комісії №У236/2008/К, відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені, за свій рахунок і в інтересах Комітента здійснити реалізацію нерезидентам України продукції, що належить Комітенту. Позивачем суми комісійної плати, нараховані ТОВ "Інтерпайп України", віднесено до складу валових витрат згідно з актами виконаних робіт.

Відповідно до наведеного ТОВ "Інтерпайп Україна" надано позивачу в підтвердження виконання послуг по договору комісії №У236/2008/К від 10.01.2008 року за друге півріччя документи, складені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме - звіти комісіонера та акти виконаних робіт. Зазначені акти та звіти затверджені та підписані з боку позивача без зауважень. Позивач вважає вказані вище документи належними доказами факту здійснення господарської операції з надання послуг по договору комісії №У236/2008/К від 10.01.2008 р. в зазначений період. Позивач вважає, що вартість послуг, наданих комісіонером -пов'язаною особою ТОВ «"Інтерпайп Україна", може буди віднесена до складу валових витрат позивача в той звітній період, в якому послуга фактично надана та підтверджена належним документальним доказом - актом виконаних робіт та звітом комісіонера. Таким чином, з урахуванням викладеного позивач вважає свої дії такими, що повністю відповідають нормам діючого законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, надавши заперечення на позов, в яких зазначено, що ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» перерахувало ТОВ „Інтерпайп Україна" комісійну плату шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства. При цьому, перерахування грошових коштів було здійснено в інші (наступні) податкові періоди. Перевіркою встановлено, що ТОВ „Інтерпайп Україна" є пов'язаною особою з ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод", оскільки перебуває з ним під спільним контролем Інтерпайп Лімітед (Кіпр) через більшу кількість пов'язаних осіб, а саме через ТОВ „ОСОБА_6 Тьюб". ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" самостійно здійснювало коригування валових витрат щодо отримання послуг від пов'язаних осіб, а саме: включало до складу валових витрат суму фактично оплачених послуг. При цьому, таке коригування не проводилося по розрахунках з ТОВ „Інтерпайп Україна". Таким чином, ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" в порушення вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" завищило валові витрати на суму витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на 1 523 174,18 грн. та занизило валові витрати на суму витрат на придбання товарів (робіт, послуг) на 1 400 139,94 грн. ОСОБА_5 ОДПІ від 18.09.2009 року №39990/10/23-114 було зроблено запит на ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" про надання копій документів та письмових пояснень щодо встановлених порушень, а саме: по операціях з включення до складу валових витрат у 2008 році сум неоплаченої комісійної плати пов'язаній особі, зокрема, ТОВ „Інтерпайп Україна". Проте, ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" відповідь та копій документів не надало. Отже, перевіркою встановлено порушення ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.10 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниженням податку на прибуток на 375 881 грн. (III квартали 2008 року, 2008 рік) та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 407 300 грн. (І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обєднаною державною податковою інспекцією проведено планову виїзну перевірку ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт № 1615/231/31167067 від 28.09.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.10 статті 5, підпунктів 11.2.1, 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниженням податку на прибуток за III квартали 2008 року, 2008 рік на 375 881 грн. та заниження від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2009 року, І півріччя 2009 року на 1 407 300 грн.

За результатами розгляду акту перевірки № 1615/231/31167067 від 28.09.2009 р. ОСОБА_5 обєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення рішення від 08.10.2009 року № 0001522310/0/43248, яким донараховано ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» до сплати в бюджет суму основного платежу по податку на прибуток у розмірі 375 881,00 грн., суму штрафних санкцій у розмірі 169 082,20 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження податковим органом були прийняті наступні повідомлення-рішення від 06.11.2009 року № 0001522310/1/47508, від 27.01.2010 року № 0001522310/2/2713 та від 14.04.2010 року № 0001522310/3/16041.

Як свідчать матеріали справи, 10.01.2008 року між ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» (Комітент) та ТОВ "Інтерпайп Україна" (Комісіонер) було укладено договір комісії №У236/2008/К, відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується від свого імені, за свій рахунок і в інтересах Комітента здійснити реалізацію нерезидентам України продукції, що належить Комітенту.

У відповідності з п.4.1 розділу 4 вищезазначеного договору комісії комісіонер зобов'язується перераховувати грошові кошти, що надійшли від продажу продукції, на рахунок комітента протягом 80 календарних днів з моменту оформлення експортної ВМД на передану для реалізації продукції. Згідно п.4.4, 4.5 розділу 4 за послуги, надані по договору комісії, комітент виплачує комісіонеру плату в розмірі 7% (з урахуванням ПДВ) від фактурної вартості продукції, розмір комісійної плати може бути змінено, про що сторони оформлюють відповідну додаткову угоду до договору комісії; виплата комісійної плати здійснюється комітентом протягом 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт, відшкодування витрат комісіонера здійснюється протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами звіту комісіонера. Пунктом 4.8 розділу 4 договору комісії передбачено, що оплата брокерських послуг складає 0,3% від фактурної вартості оформленого товару з урахуванням ПДВ. Згідно п.8.1 розділу 8 договір комісії набирає чинності з моменту фактичного підписання його уповноваженими сторонами і діє до 31.12.09 р., а в частині не виконаних зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Нарахування комісійної плати ТОВ «Інтерпайп Україна» здійснювалось на підставі вимог вищевказаних угод та актів виконаних робіт.

ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» (Комітент) згідно з актами виконаних робіт нараховані суми комісійної плати ТОВ "Інтерпайп Україна" віднесено до складу валових витрат.

По податковому обліку суми нарахованої комісійної плати були включені ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» в повному обсязі до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди (згідно наданих до перевірки розшифровок включених послуг до рядку 04.1 Декларацій).

За перевіряємий період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод» перерахувало ТОВ «Інтерпайп Україна» комісійну плату шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства.

При цьому перерахування грошових коштів було здійснено в інші (наступні) податкові періоди.

В ході проведення перевірки було встановлено, що відповідно до п. 1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ „Інтерпайп Україна" є пов'язаною особою з ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод", оскільки перебуває з ним під спільним контролем Інтерпайп Лімітед (Кіпр) через більшу кількість пов'язаних осіб, а саме через ТОВ „ОСОБА_6 Тьюб".

ЗАТ „ОСОБА_5 ремонтний завод" самостійно здійснювало коригування валових витрат щодо отримання послуг від пов'язаних осіб, а саме: включало до складу валових витрат суму фактично оплачених послуг. При цьому, таке коригування не проводилося по розрахунках з ТОВ „Інтерпайп Україна".

ОСОБА_5 ОДПІ № 39990/10/23-114 від 18.09.09 було зроблено запит на ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод», про надання копій документів та письмових пояснень, щодо встановлених порушень, а саме по операціях, з включення до складу валових витрат в 2008 році сум неоплаченої комісійної плати пов'язаній особі, зокрема ТОВ «Інтерпайп Україна».

Проте ЗАТ «ОСОБА_5 ремонтний завод» не було надано до ОСОБА_5 ОДПІ відповіді на зазначений лист та копії необхідних документів щодо оплати вищевказаних послуг.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової). Будь-яка особа, визначена абзацом „б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладання письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно, ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що податок на прибуток за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та підпункту 6.1.3 пункту 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, із змінами і доповненнями), у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання нечинними рішення ОСОБА_5 обєднаної державної податкової інспекції від 08.10.2009 року № 0001522310/0/43248, від 06.11.2009 року № 0001522310/1/47508, від 27.01.2010 року № 0001522310/2/2713 та від 14.04.2010 року № 0001522310/3/16041, задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 3 грн. 40 коп. суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 122, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 вересня 2010 року.

Суддя ОСОБА_1