Рішення № 51276548, 21.09.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №590/347/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Оснач С. В.Номер провадження 22-ц/788/1442/15 Суддя-доповідач - Ткачук С. С. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Ільченко О. Ю. , Попруги С. В.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 15 червня 2015 року

у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

Публічно акціонерне товариство «Всеукраїнський Банк Розвитку» звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3 26.10.2011р., та на підставі договору поруки, укладеним того дня з ОСОБА_5, у розмірі 83889,06грн., в т.ч. прострочену заборгованість в сумі 11257,71грн.; прострочена заборгованість по процентам в сумі 10167,63грн.; заборгованість по комісії в сумі10200 грн. та суму пені в розмірі 52263,72грн.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 15 червня 2015 року позов ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість за кредитним договором в сумі 59487 грн. 99 коп.. Суму судового збору в сумі 594 грн. 88 коп. стягнуто з ОСОБА_5

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення змінити в частині стягнення на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованості по пені в сумі 27 862 грн. 65 коп. та прийняти рішення про зменшення розміру стягненої пені із застосуванням положень частини 3 ст. 551 ЦК України враховуючи їх майновий стан та інші обставини, про що вони заявляли у суді першої інстанції, але їх клопотання не взято у ваги суду.

Вказує зокрема, позичальник переніс декілька складних операцій, ампутацію двох кінцівок ніг, хворіє на виразкову хворобу шлунку, цукровий діабет. Висновком МСЕК від 07 червня 2013 року йому встановлена І група інвалідності загального захворювання безстроково. У зв'язку з цим він потребує великих фінансових затрат.

Крім того, судом не враховано, що їх матеріальне становище значно погіршилося і вони звернулися до банку з проханням надати кредитні канікули, розстрочити виплати та надати новий графік погашення кредиту. Працівники банку не заперечували про надання нового графіку погашення кредиту, однак так його і не надали. В листопада 2014 року їм зателефонували з банку та повідомили про те, що їх борг збільшився та, що для того щоб зробити новий графік погашення треба оплатити по кредиту 1000 грн. 25 листопада 2014 року вони сплатили вказану суму, що вбачається з розрахунків кредитної заборгованості, яку він надав суду, однак банк не надав такого графіку, а всю суму оплати спрямував на погашення відсотків за користування кредитом.

Сторони до суду не з'явилися, але про час та місце судового засідання апеляційного суду були повідомлені належним чином.

У своїх запереченнях до суду позивач вважає, що нарахована сума пені незначно перевищує суми кредитного зобов'язання, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

01 квітня 2015 року ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» звернулось до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 26 жовтня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №IKCASHGG.13464.001, згідно якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності грошові кошти в сумі 20 000 грн. з кінцевим терміном користування до 25 жовтня 2012 року зі сплатою процентів за користування 18% річних та сплати щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів 1,5% щомісячно в період сплати.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_3, ОСОБА_5 26 жовтня 2011 року було укладено договір поруки №РХ029031.13479.001, згідно якого ОСОБА_5 зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_3 зобов'язань про повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків, визначених кредитним договором.

Позичальник взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не виконав, останній платіж було внесено 28.04.2012р. у розмірі 1000грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 11 лютого 2015 року становить 83 889 грн. 06 коп., що складається з наступного: 11 257,71 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 10 167,63 грн. - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом; 10200 грн. - заборгованість по комісії; 52 263,72 грн. - сума пені. Поручителем також заборгованість не сплачена.

Позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість у розмірі 83 889,06 грн. за кредитним договором від 26 жовтня 2011 року.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором та договором поруки не виконують, право позивача порушене, а тому у останнього виникло право вимагати повернення суми кредиту. Але враховуючи спеціальну позовну давність до стягнення суми пені, в цій частині вимоги задоволенні тільки в межах річного строку.

Цей висновок суду узгоджується з обставинами справи, вірно встановленими судом, та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046, ч.1 ст. 1048 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором або законом.

Але з боку відповідач до суду першої інстанцій надійшло клопотання про застосування частини 3 ст. 551 ЦПК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.(а.с.56)

Відповідачами додані переконливі документи про погіршення їх матеріального стану і виникнення істотних обставин через тяжку хворобу ОСОБА_3., але заявлене клопотання залишилось поза увагою суду.

Наведені доводи апеляційної скарги дають підстави для зміни рішення суду першої інстанції і на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, колегія суддів визнає, що заборгованість по сплаті кредиту, процентів за користування кредиту та комісії складає 31625,34грн., а розмір нарахованої суми пені - 52263,72грн., що більш основної кредитної заборгованості у 1,6 рази, тому враховуючи доведені відповідачами обставини їх матеріального стану через тяжку хворобу ОСОБА_3, дають підстави для застосування ч.3 ст.551 ЦК України.

Колегія суддів визнає, що розмір пені за порушення кредитного зобов'язання слід зменшити до 500 грн., тому загальна сума, яка підлягає стягненню на користь банку, складає 32125,34грн.

Через зменшення розміру загального розміру заборгованості, рішення суду в частині відшкодування судових витрат, також відповідно до ст.88 ЦПК України підлягає зміні і з ОСОБА_5 на користь банку слід стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 321,25грн.

Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення, є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У зв'язку із незастосування судом першої інстанції норм частини 3 ст. 551 ЦК України, про що просили відповідачі у своєму клопотанні до суду, призвели до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення в частині вирішення питання про стягнення суми боргу та відшкодування витрат по сплаті судового збору і дає підстави апеляційному суду для зміні рішення в цій частині.

Ураховуючи, що в резолютивній частині рішення суду першої інстанції визначена тільки загальна сума заборгованості без зазначення її складових, колегія суддів змінюючи рішення в частині стягнення сум пені та відшкодування понесених судових витрат визнає за необхідне викласти резолютивну частину рішення із зазначенням як загальної суми боргу так і його складових.

Керуючись ст. ст. 303, 307,309 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 15 червня 2015 року частково змінити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» заборгованість за кредитним договором у розмірі 32125 (тридцять дві тисячі сто двадцять п'ять )грн. 34 коп. в т.ч.: заборгованість по кредиту в розмірі 11257 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 71коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 10167 (десять тисяч сто шістдесят сім)грн.63 коп., заборгованість по комісії в сумі 10200 ( десять тисяч двісті) грн., пені в розмірі 500 (п'ятсот ) грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку» судовий збір у розмірі 321грн.25 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -