Постанова № 51021886, 22.09.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 вересня 2015 р. № 820/7650/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Гаєвської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, з участю третьої особи ХОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області в якому просить суд визнати неправомірними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління Міндоходів у Харківській області та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001671702 від 28.05.2015 року, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 41528,96 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10382,24 грн.

Позивач вважає зазначені дії неправомірними, а податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та безпідставним через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказав, що дії відповідача та податкове повідомлення-рішення повністю відповідає вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про розгляд справи за його відсутності.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.

На підставі п.п.20.1.1 п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ та наказу Індустріальної ОДПІ м. Харкова від 01.04.2015 року №537 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку гр. ОСОБА_3 (НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за 2012 рік.

За результатами перевірки було складено акт №1596/20-36-17-02-11/НОМЕР_2 від 16.04.2015 року , яким встановлено порушення п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001671702 від 28.05.2015 року, яким позивачу донараховано податок на доходи фізичних осіб в розмірі 41528,96 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 10382,24 грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок ДПІ про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі даних, отриманих від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», про що свідчать про анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором № 014/0465/82/0008763 від 23.10.2008р. на загальну суму 245 550,38 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.10.2008р. між позивачем та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір № 014/0465/82/0008763, на підставі якого були отримані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн.

13.07.2012р. між ОСОБА_3 та Банком було укладено договір про припинення зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до умов цього договору, у зв'язку із достроковим погашенням позичальником частини кредитної заборгованості сторони домовились, що з дати укладення цього договору боргові зобов'язання за кредитним договором припиняються, а кредитний договір вважається розірваним. З метою погашення частини кредитної заборгованості позивачем були внесені до каси Банку грошові кошти у сумі 26 000,00 грн.

На день укладення цього договору розмір непогашеної заборгованості складав 245 550,38 грн., з яких: сума кредиту - 37 593,43 грн.; відсотки, нараховані за користування кредитом - 23 564,13 грн.; пеня по кредиту - 184 392,82 грн.

Суд вказує, що додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з використанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовим договором (угодою), укладеним з таким платником податку.

Згідно з п.п. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощення) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду у якому такий борг було анульовано (прощено), боржник самостійно сплачує податок з таких доходів і відображає їх у річній Податковій декларації.

Так, згідно з п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. При цьому відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст.49 податкова декларація для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року.

Судом також встановлено, що позивач податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік до ДПІ не подавала.

Суд зазначає, що відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, у разі якщо кредитор (банк) з урахуванням вимог п.п. "д" п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст.164 Податкового кодексу України анулює (прощає) суму боргу платника податку за кредитним договором, слід вважати що такий кредитор надав (виплатив) платнику податку дохід у вигляді додаткового блага.

При цьому дохід у вигляді суми анульованого боргу, наданий платнику податку, кредитор (банк) має відобразити у податковій звітності за підсумками звітного періоду, в якому було нараховано такий дохід, а платник податку зобов'язаний подати річну Податкову декларацію до контролюючого органу за місцем податкової адреси, відобразити у ній такий дохід і самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити зазначену суму податкового зобов'язання.

В порушення вказаних норм законодавства, позивач не включив до сукупного оподатковуваного доходу доходів у вигляді додаткового блага від юридичної особи та не сплатив податок з доходів фізичних осіб з таких доходів .

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

А згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі виготовлено 24 вересня 2015 року.

Суддя А.В. Зінченко