Ухвала суду № 50919195, 17.09.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2015 року Справа № 876/6185/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,

позивача ОСОБА_1,

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, третя особа ОСОБА_6, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Позивач посилався на те, що він неодноразово звертався до відповідача з листами з приводу самочинного ведення третьою особою ОСОБА_6 будівництва та перегородок на горищі, проте Інспекція належним чином не реагувала на його звернення.

Вважаючи, що відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язку, позивач звернувся до суду та просив: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо неналежного реагування на самочинне будівництво третьою особою ОСОБА_6 всупереч судовим рішенням стін та перегородок на горищі будинку АДРЕСА_1;

зобов'язати відповідача перевірити та у випадку встановлення порушень, зафіксувати захоплення ОСОБА_6 частини горища приєднаного до її квартири на підставі розпорядження Галицької адміністрації;

направити третій особі відповідний припис про демонтаж зазначених стін та перегородок, а у разі його невиконання звернутися з позовом до суду.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що судом першої інстанції не в повній мірі надано правову оцінку належності розгляду звернень позивача, законності проведення реконструкції квартири та будівельних робіт за наявності судової заборони.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вислухавши суддю-доповідача, апелянта та його представників, які апеляційну скаргу підтримали, представника третьої особи, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У справі встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявами від 29.06.2011р., 06.01.2012р., 11.01.2012р. та 09.01.2013р. з приводу самочинного ведення будівництва ОСОБА_6 стін та перегородок на горищі будинку по АДРЕСА_1.

У відповідь на вказані звернення, Інспекцією скеровані позивачу відповіді №7/13-06-4540 від 19.07.2011р., № 7/13-6-856 від 10.02.2012р., № 7/13-6-1867 від 01.04.2012р., № 7/13-6-819 від 08.02.2013р.

Окрім цього, за зверненнями позивача Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області була проведена перевірка дотримання ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої складено Акт перевірки № 81Г від 21.03.2012р.

29.03.2013 року позивач подав до Інспекції повідомлення про правопорушення в будівництві.

За результатами розгляду цього повідомлення Інспекцією складено Акт перевірки №59-Г від 12.06.2013р. та скеровані на адресу заявника відповіді № 7/13-6-3012 від 29.05.2013р. та № 7/13-6-3262 від 12.06.2013р.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень, наданих законом, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам враховує наступне.

Зі справи видно, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача, яка на його думку, полягає в ухиленні від виконання обов'язків згідно із вимогами статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, невжитті заходів для припинення самовільного будівництва та реконструкції на горищі будинку по АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України № 553 від 23.05.2011р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (пп.16-18 цього Порядку).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі звернень позивача відповідачем як контролюючим органом була проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, під час проведення реконструкції квартири по АДРЕСА_1.

Проведеною перевіркою встановлено реєстрацію ОСОБА_6 декларації про початок виконання будівельних робіт з перепланування вищевказаної квартири з розширенням за рахунок частини простору горища та влаштування тераси. На час проведення перевірки будівельні роботи виконувались згідно затвердженої проектної документації. Третьою особою подано перелік документів, на підставі яких зареєстровано декларацію № ЛВ 08211005865 від 15.06.2011р.

Декларація подана особою замовника відповідно до ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України № 466 від 13.04.2011р.

Декларація про початок виконання будівельних робіт зареєстрована Інспекцією на підставі наказу на проведення технічного нагляду № 07/06/7-т.н. від 07.06.2011р., наказу № 1 від 10.06.2011р. про відповідальних осіб за виконання робіт; ліцензії підрядника серія АВ №515039 від 13.04.2010р., наказу № 25 від 26.08.2011р. про відповідальних осіб проектувальника, ліцензії проектної організації серії АВ № 513527 від 05.07.2010р., наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради № А 162 від 30.05.2011р.

При цьому, замовником цих робіт була ОСОБА_6, генпідрядником - ДП «Енергомонтаж-вентиляція-Львів», а проектною організацією виступав ДНДПВІ «НДІ Проектреконструкція».

Таким чином, перевіркою встановлено, що вказані роботи проводилися у відповідності до затвердженої проектної документації та згідно містобудівного законодавства, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для видання припису третій особі на підставі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Оскільки відповідачем не було виявленого жодного факту самовільного будівництва або істотного порушення будівельних норм, тому умови для вжиття відповідачем заходів згідно ст.38 вказаного Закону були відсутніми.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що покликання позивача на недостовірність поданих третьою особою документів, відсутність згоди всіх мешканців будинку на проведення робіт на горищі будинку, заподіяння будівельними роботами шкоди квартирі позивача та інші обставини виходять за межі компетенції відповідача, та не можуть вважатися доказом протиправних дій чи бездіяльності відповідача.

Крім того суд враховує, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що підтверджує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил. ОКП ЛОР «БТІ і ЕО» 10.04.2012р. внесено зміни до матеріалів технічної інвентаризації, складено паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 ( згідно наказу управління комунальної власності Департаменту економічної політики ЛМР №1627-Ж-Г від 13.07.2012р., Свідоцтво про право власності НОМЕР_1).

Судом не беруться до уваги доводи апелянта про наявність судового рішення (ухвали Галицького районного суду м. Львова від 24.06.2011р.) про заборону в частині проведення робіт по АДРЕСА_1, оскільки така скасована ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 21.11.2011р. у справі №22-ц-4612/11, згідно з якою скасовано вказану ухвалу в частині заборони на проведення робіт по ремонту і заміні дахових конструкцій та покрівлі по АДРЕСА_1.

Наведене свідчить про те, що здійснювані третьою особою будівельно-монтажні роботи по ремонту і заміні дахових конструкцій та покрівлі по АДРЕСА_1 у період з 24.06.2011р. по квітень 2012р. та будівельно-монтажні роботи по реконструкції квартири з розширенням за рахунок частини простору горища та влаштування тераси за адресою: АДРЕСА_1 у період з 31.01.2012р. по квітень 2012р., виконувалися за відсутності судових заборон.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач довів суду належними і допустимими доказами законність своїх дій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014 року у справі №813/2541/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М.Старунський