Рішення № 5086411, 02.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/544

02.10.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” до Закритого акціонерного товариства «Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня»про стягнення 13 080,47 грн., за участю представників від позивача Крикуна О.А., довіреність № 5025/13-юр від 24.09.20009р., відповідача —не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 12 788,78 грн. боргу, 291,69 грн. пені, а загалом 13 080,47 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання електричної енергії № 806 від 16.12.2004 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.09.2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про причини нез’явлення в суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «Черкасиобленерго»(постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня (споживач) 16.12.2004 року укладено договір про постачання електричної енергії № 806, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п.4 додатку №3 до договору розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 20 числа минулого місяця по 20 число поточного місяця за який визначається обсяг спожитої електроенергії.

П.5 додаткової угоди №3 до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу активної електричної енергії, заявленої на розрахунковий період, одним плановим платежем на протязі з 1-го по 5-те число календарного місяця. При цьому остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється на протязі п’яти днів після закінчення розрахункового періоду згідно фактичних показників розрахункових засобів обліку на останній день розрахункового періоду.

Поясненнями позивача, наданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі даних взятих з облікових приладів споживачів стверджується факт поставки позивачем відповідачу за травень 2009 року за спірним договором електроенергії на суму 12 788,78 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією електроенергією та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту електроенергію у сумі 12 788,78 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання електричної енергії № 806 у сумі 12 788,78 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 12 788,78 грн. основного боргу є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п.7 додатку №3 до договору у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент заборгованості сплачує електропостачальній організації пеню у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України від суми не виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії, враховуючи день фактичної оплати.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 291,69 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов’язань з оплати спожитої електроенергії за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Державне мито у сумі 130,80 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд.1-3, код 02497708) на користь Відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” (18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 285) 12 788 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 78 коп. основного боргу, 291 (двісті дев’яносто одну) грн. 69 коп. пені, 130 (сто тридцять) грн. 80 коп. витрат по оплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з відповідача в Доход державного бюджету України суму недоплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 2 (дві) грн.50 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна