Рішення № 5086348, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/520

09.10.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України про стягнення 64 559,10 грн. за участю представників позивача –Марковської В.В., довіреність № Д07/2009/09/28-1 від 28.09.2009 р., відповідача –Шапошнікової Н.В., довіреність № 15-1/24-39 від 26.01.2009 р.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 59 506,23 грн. боргу, 2 246,23 грн. інфляційної складової боргу, 391,47 грн. 3% річних, а загалом 62 143,93 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520641 від 02.07.2007 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.2009 року.

У судовому засіданні 30.09.2009 року оголошувалась перерва на 09.10.2009 року.

Через канцелярію суду 28.08.2009 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 59 506,23 грн., та просив розстрочити виконання рішення терміном на 12 місяців.

У судовому засіданні 09.10.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (споживач) 02.07.2007 року укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520641, відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.

Договір набуває чинності з дня його підписання, та діє до 01.06.2008 року (п. 4.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п.4.3 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п.2.2.1 договору постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3.;) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1, вартість якої споживач відповідно до п.2.3.1 договору зобов’язується сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку №2 до договору.

Відповідно до п.10 додатку № 2 до договору споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.01.2009р. по 01.06.2009р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2009 р. склала 59 506,23 грн.

Поясненнями позивача та відповідача, відомостями обліку споживання теплової енергії, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних особових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії, а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 59 506,23 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу електричну енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 520641 у сумі 59 506,23 грн.

Відповідач у відзиві поданому в судовому засіданні 25.09.2009 року визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 59 506,23 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за зазначеним договором у спірний період з оплати наданих послуг на постачання теплової енергії у гарячій воді та має перед позивачем заборгованість у сумі 59 506,23 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 59 506,23 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 246,23 грн. інфляційних сум та 391,47 грн. 3 % річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення мас право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке фінансове становище відповідача, суд вважає за необхідність використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.

Розстрочуючи виконання рішення суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 52/520 від 09.10.2009 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.

Державне мито у сумі 621,44 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління житловими будинками Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 8, код 22869342) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 59 506 (п’ятдесят дев’ять п’ятсот шість) грн. 23 коп. основного боргу, 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн. 23 коп. інфляційної складової боргу, 391 (триста дев’яносто одну) грн. 47 коп. 3% річних, 621 (шістсот двадцять одну) грн. 44 коп. витрат по оплаті державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, загальною сумою 63 080,37 грн., розстрочивши виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. у справі № 52/520 на дванадцять місяців наступним чином:

- 15.11.2009 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.12.2009 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.01.2009 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.02.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.03.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.04.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.05.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;;

- 15.06.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.07.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.08.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.09.2010 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

- 15.10.2009 року –5 256 (п’ять тисяч двісті п’ятдесят шість) грн. 70 коп.;

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна