Ухвала суду № 5083263, 07.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22 а - 24734/08                                                       Головуючий у І інстанції – Кротюк О.В.

                                                                                  Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

У Х В А Л А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 вересня 2009 року                                                                                                           м.Київ

                      Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                      Головуючого-судді:                                    Мельничука В.П.

                                            суддів:                                   Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                               при секретарі:                                     Плаксі В.І.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Представника Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київдорсервіс» до Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

 У листопаді 2007 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом про визнання нечинним рішення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, та Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95, оскільки позивач здійснює розрахунки відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320.

          Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 травня 2008 року позов задоволено: визнано нечинним податкове рішення форми "С" Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва 0002012304\0 від 21.05.2007 року про застосування штрафних (фінансових)санкцій до  Комунального підприємства «Київдорсервіс».

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

 Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду – без змін з  таких підстав.

 Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.05.2007 р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено виїзну планову    документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки складено Акт № 3536/23-04/32955518 від 10.05.2007 року про результати  виїзної  планової  перевірки  позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного за період з 01.07.2004 року по 31.12.2006 року

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, а саме: у липні 2005 року не оприбутковано готівку в касі на.суму 6 271,00 грн.

Відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, оскільки за прибутковими касовами ордерами, х-звітами у липні 2005 р. оприбутковано 91 671,00 грн., в той час як відповідно до звітів, обсяг готівкової виручки підприємства із застосуванням РРО за липень 2005 року склав 97 942,00 грн.

На підставі вказаного акту податковою інспекцією винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.05.2007 р. № 0002012304/0, яким встановлено порушення п.п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 355,00 грн.

При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з яким колегія суддів апеляційної інстанції також погоджується, з огляду на наступне.

Стаття 238 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-ІУ встановлює, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Положеннями статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Частиною другою статті 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Положеннями Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12 червня 1995 року N 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власностінорм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Суд першої інстанції вірно встановив, що хоча відповідачем оскаржуване рішення було прийнято в межах повноважень, проте воно прийнято з порушенням принципу обґрунтованості, неупередженості, так як останнім порушено строк давності для застосування фінансових санкцій: не оприбуткування готівкової виручки відбулося у липні 2005 року, Акт перевірки № 3536/23-04/32955518 від 10.05.2007, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012304/0 від 21.05.2007 р., тобто 10.05.2007 є днем виявлення порушень, які вчинені у липні 2005 р., тобто після спливу річного терміну з дня порушення, що протирічить вимогам статті 250 Господарського кодексу України.

 Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно,   зокрема   з   дотриманням   необхідного   балансу   між   будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

  З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

   Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

 Апеляційну скаргу Представника Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 травня 2008 року – без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                     Судді:                                                                                     А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова        

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22 а - 24734/08                                           Головуючий у І інстанції – Кротюк О.В.

                                                                                  Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

У Х В А Л А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

07 вересня 2009 року                                                                                                           м.Київ

                      Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                      Головуючого-судді:                                    Мельничука В.П.

                                            суддів:                                   Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                               при секретарі:                                     Плаксі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Представника Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 травня 2008 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Київдорсервіс» до Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва про визнання нечинним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

 Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частиниухвали відклавши на п’ять днів її виготовлення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Представника Державної податкової інспекції у Солом»янському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 травня 2008 року – без змін.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                     Судді:                                                                                     А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова