Ухвала суду № 5083254, 24.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24304/08                                                                      Головуючий у І інстанції – Усатенко І.В.

                                                                             Суддя-доповідач: Данилова М.В.

    УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 вересня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                     

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів:                       Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року у справі за позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпро визнання нечинним окремих положень податкового повідомлення-рішення, - 

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним окремих положеньподаткового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, відповідач) від 28.03.2007р. № 000044010/0 в частині включення до складу податкового зобов’язання суми ПДВ у розмірі 106421 грн. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 53210, 50 грн..

Вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішення відповідача в оскаржуваній частині суперечить законодавству з питань оподаткування, оскільки висновки про порушення п. 1.4, пп. 3.1.1 п.3.1. ст. З, п.4.1. ст. 4, пп. 7.3.1, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо невключення до складу податкового зобов'язання доходів, отриманих на розрахунковий рахунок позивача, за послуги, які надаються позивачем за проживання в гуртожитках фізичним особам-наймачам є такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства України.

Постановою Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року позовні вимоги було задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року – без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП проведено планову виїзну документальну перевірку ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.09.2006р. за результатами якої складено Акт № 299/40-10/14294471 від 16.03.2007р.

Згідно встановлених судом першої інстанції обставин справи, донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 106421 грн. згідно рішення від 28.03.2007р. № 000044010/0 здійснено відповідачем за висновками викладеними у п. 3.1.5 Акту перевірки. Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що в порушення п. 1.4, пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3. п. 4.1 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у період, за який проводилась перевірка позивачем не включено до складу податкового зобов'язання доходи, отримані на розрахунковий рахунок підприємства за послуги, що надаються підприємством за проживання в гуртожитках фізичним особам-наймачам. Зокрема, обсяги послуг з врахуванням сум ПДВ складають 638 530 грн. в тому числі ПДВ 106 421 грн., обсяги послуг без ПДВ - 532 107 грн. та відповідно за результатами перевірки підлягає включенню до складу податкового зобов'язання суми ПДВ за 2005р. у сумі 49 716 грн., за 2006р. в сумі 56 705 грн.

Суд першої інстанції не погодився із правомірністю висновків перевірки щодо порушення позивачем, зокрема п. 1.4, пп.3.1.1 п. 3.1 ст. 3. п. 4.1 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Поставка товарів згідно з п. 1.4 ст. 1 вказаного Закону - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів у межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, у тому числі промислової, власності.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" отримання чи перерахування коштів не є об'єктом оподаткування ПДВ тільки у випадку, якщо воно не пов'язане з поставкою товарів чи послуг. У такому випадку у підприємства, що одержало кошти, не виникає об'єкта оподаткування податком на додану вартість, а підприємство, що перераховує кошти, не має права на податковий кредит.

Послуги за проживання в гуртожитках надаються позивачем згідно укладених договорів із споживачами таких послуг (фізичними особами-наймачами) та включають до свого складу квартплату, плату за гаряче та холодне водопостачання опалення, газ, електроенергію.

Тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, згідно яких Позивач робив розрахунки за відповідний період, затверджені Розпорядженням Київської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245 (в редакції Розпорядження Київської державної адміністрації від 14.10.2003р. №1907) та включають в себе ПДВ. Розрахунок плати за проживання в гуртожитках громадян проводиться у відповідності до чинних розмірів плати за проживання в гуртожитках громадян, які затверджені розпорядженням Київської державної адміністрації від 24.09.2002р. №1787, розрахунок за спожиту електроенергію та газ проводиться згідно з фіксованими цінами, які затверджені Національною комісією регулювання енергетики (НКРЕ) від 10.03.1999р. № 309 (в періоді з 01.04.1999р.); від 30.03.2006р. (в періоді з 01.06.2006р.), № 401. від 20.07.2006р. № 926 ( в періоді з 01.09.2006р.) та діяли у відповідні періоди. До складу цих цін вже було включено ПДВ.

Постачання електроенергії, зокрема для гуртожитків, здійснює Структурний підрозділ "Енергозбут" ДТГО "Південно-західна залізниця" на основі укладеного договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/6086/НЮ/478 від 09.04.2002р. з додатковими угодами до нього. За умовами вказаного договору рахунки виставляються СП "Енергозбут" згідно з діючими тарифами на електроенергію на підставі наданих ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" показників лічильників та.

Постачання електроенергії, зокрема для гуртожитків, здійснює Структурний підрозділ "Енергозбут" ДТГО "Південно-західна залізниця" на основі укладеного договору № ПЗ/ЕЕ-01-1200/6086/НЮ/478 від 09.04.2002р. з додатковими угодами до нього. За умовами вказаного договору рахунки виставляються СП "Енергозбут" згідно з діючими тарифами на електроенергію на підставі наданих ДП "Дарницький вагоноремонтний завод" показників лічильників та звітів.

Послуги на водопостачання та водовідведення надаються ДП „Дарницький вагоноремонтний завод" згідно укладеного договору з ВАТ „Київводоканал" № 00083 1-1-04/71 від 12.02.2002р. Облік кількості спожитої води ведеться кожний місяць шляхом зняття показників води, які встановлені у кожному гуртожитку. Інформація щодо показників лічильника передається до ВАТ „Київводоканал" на підставі яких виставляються рахунки за спожиту воду та надаються розшифровки.

Постачання гарячої води та опалення гуртожитків здійснює ЗАТ „ЕК УКР -КАН ПАУЕР" на підставі укладеного договору № к/510 від 01.10.2002р. (з угодами про зміну і доповнення договору). Кількість теплової енергії (Гкал), яка постачається на гуртожитки визначена у договорі з розбивкою по кварталах. Рахунки за теплову енергію виставляються ЗАТ „ЕК УКР - КАН ПАУЕР" згідно з договором по договірному тепловому навантаженню.

Постачання газу для гуртожитків заводу здійснює ВАТ „Київгаз" на підставі укладеного договору № 7108610 від 26.12.2000р.. На підставі договору та кількості спожитого газу ВАТ „Київгаз" виставляє рахунки згідно з діючими тарифами.

Придбання позивачем вказаних послуг та подальша їх реалізація населенню (фізичним особам-наймачам) є окремими господарськими операціями

В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції.

Таким чином, придбання позивачем послуг з водопостачання, опалення, електроенергії, природного газу є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов'язання у постачальника та виникає право на податковий кредит у позивача (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Обсяги послуг, що надаються позивачем як балансоутримувачем гуртожитків фізичним особам-наймачам є об'єктом оподаткування з податку на додану вартість, та у зв’язку з цим суд першої інстанції визнав помилковим посилання позивача щодо відсутності підстав виникнення податкових зобов'язань при отриманні коштів, в якості плати за послуги з проживання від мешканців гуртожитків.

Порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, згідно п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (з відповідними змінами та доповненнями) передбачає, що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з продажу таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з надання зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Касовий спосіб визначення бази оподаткування операцій з продажу товарів (послуг) - спосіб податкового обліку, за яким датою виникнення податкових зобов'язань платника податку з продажу товарів (робіт, послуг) є дата отримання коштів на рахунок або у касу такого платника податку або отримання ним інших видів компенсації їх вартості, а датою виникнення права на податковий кредит є дата відрахування коштів з рахунку або каси платника податку в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг) чи дата надання інших видів компенсації їх вартості (включаючи дату виписки рахунку (чека) при розрахунках картками платіжних систем або банківськими чи персональними чеками).

Вартість квартирної плати та комунальних послуг по кожному мешканцю гуртожитків розраховується позивачем на підставі рахунків та актів, отриманих від структурного підрозділу «Енергозбут», ДТГО «Південно-західна залізниця», ВАТ «АК «Київводоканал», ЗАТ «ЕК Укр - Кан Пауер», ВАТ «Київгаз» (постачальників таких послуг), тобто при здійсненні розрахунків враховується вартість таких послуг отриманих від постачальників (відбувається компенсація вартості таких послуг при перерахуванні позивачем отриманих сум). За таких обставин, зважаючи, що позивач є іншим подібним платником податку, який здійснює збір коштів в даному випадку - від фізичних осіб (мешканців гуртожитків) з метою подальшого перерахування продавцям (постачальникам) таких послуг у компенсацію їх вартості, база оподаткування операцій з надання таких послуг має визначатись за касовим способом.

Однак під час перевірки, відповідачем було визначено суму податкових зобов'язань з обсягів наданих послуг без застосування касового способу визначення бази оподаткування наведених операцій, що не відповідає чинному законодавству, а відповідно донарахування суми податку в розмірі 106 421 грн. (за 2005р. - 49 716 грн., за 2006р. - 56705 грн.) суд першої інстанції визнав неправомірним.

Колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.03.2007р. № 000044010/0 в частині включення до складу податкового зобов’язання суми ПДВ у розмірі 106421 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволено.

У відповідності до п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства. Відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податковій періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо неправомірності винесення податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не підтверджують правомірність винесення оскаржуваного повідомлення-рішення .

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків слід залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року - без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм процесуального права.  

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року -залишити без змін.

Повний текст ухвали виготовлено 29 вересня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-24304/08                                                                      Головуючий у І інстанції – Усатенко І.В.

                                                                             Суддя-доповідач: Данилова М.В.

    УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

24 вересня 2009 року                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:                     

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів:                       Бараненка І.І. та Бистрик Г.М.

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року у справі за позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпро визнання нечинним окремих положень податкового повідомлення-рішення, - 

Узв’язку зі складністю справи, відповідно до вимог cтаттей 158, 160 КАС України суд оголошує вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду м. Києва від 14 травня 2008 року -залишити без змін.

Повний текст ухвали буде виготовлено 29 вересня 2009 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: