Постанова № 5083151, 14.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22 а - 26141/08                                           Головуючий у І інстанції – Сауляк Ю.В.

                                                                                  Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 вересня 2009 року                                                                                                           м.Київ

                      Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                      Головуючого-судді:                                    Мельничука В.П.

                                           суддів:                                      Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                              при секретарі:                                     Плаксі В.І.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргуВінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постановуВінницького окружного адміністратвного судувід 30 травня 2008 року у справі за адміністративним позовомПрокурора Замостянського району м.Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до АКПП «Мічурінський» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

  У квітні 2008 року позивач звернувся до Вінницького окружного адміністратвного судуз позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» не забезпечено встановленого нормативу 1 робочого, місця, призначеного для працевлаштування інвалідів. За порушення вимог даного Закону відповідачеві нараховано адміністративно-господарські санкції в сумі 2496,43 грн. Просив суд стягнути адміністративно-господарських санкцій в сумі 2496,43 грн. за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік.

Постановою Вінницького окружного адміністратвного суду від 30 травня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

  Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову, якою задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду – скасуванню з ухваленням нового рішення  у справі  з  таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої обов’язки, покладені на нього Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», виконав у повному обсязі, а тому до нього неправомірно застосовано адміністративно-господарські санкції та пеню.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися.

 Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачеві встановлено норматив робочих місць в 2006 році для забезпечення працевлаштування інвалідів, що становить 1 робоче місце.

  Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно наданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. на підприємстві відповідача інваліди не працювали.

 Відповідно до ч. 3 ст. 18 вищевказаного Закону (в редакції, чинній з 18.03.2006) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 вказаного Закону (в редакції чинній з 01.01.2006 року) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону (в редакції, чинній з 01.01.2006 року) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

З  18.03.2006 року набрала чинності змінена редакція ч. 1 ст. 18 Закону, згідно з якою забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Тобто цією нормою визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється двома шляхами: безпосереднє звернення інваліда до підприємства або звернення інваліда до державної служби зайнятості (з подальшим його направленням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Cтаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов'язане самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Разом з тим, ч. 3 ст. 18 Закону (в редакції, чинній з 18.03.2006) визначені обов’язки підприємства, що використовує найману працю: виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів; звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги були виконані відповідачем не у повному обсязі.

 Відповідачем не надано суду докази того, що ним систематично надавалася державній службі зайнятості інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів, шляхом подання Звітів (форма № 3-ПН), у яких зазначено вакансії для працевлаштування інвалідів. Листом Теплицького районного центру зайнятості від 10.08.2007 року № 03-18/755 було повідомлено, що відповідач протягом 2006 року інформацію про наявність вільних робочих місць для інвалідів не надавав.

Згідно з ч. 1 ст. 20 вищеназваного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що роботодавець не вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому до нього слід застосувати адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова  Вінницького окружного адміністратвного суду від 30 травня 2008 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

            Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року - скасувати.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з АКПП «Мічурінський» на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Теплицького району, р\р 31216230700497, код ЄДРПОУ 34701277, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2006 рік») 2 496 грн. (дві тисячі чотириста дев’яносто шість) 43 коп. адміністративно-господарських санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                     Судді:                                                                                     А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова   

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22 а - 26141/08                                                      Головуючий у І інстанції – Сауляк Ю.В.

                                                                                  Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

14 вересня 2009 року                                                                                                           м.Київ

                      Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                      Головуючого-судді:                                    Мельничука В.П.

                                           суддів:                                Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                              при секретарі:                                     Плаксі В.І.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргуВінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постановуВінницького окружного адміністратвногосудувід 30 травня 2008 року у справі за адміністративним позовомПрокурора Замостянського району м.Вінниці в інтересах держави в особі Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до АКПП «Мічурінський» про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

 Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частинипостановивідклавши на п’ять днів її виготовлення у повному обсязі.

 Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                     П О С Т А Н О В И Л А:

            Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 травня 2008 року - скасувати.

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з АКПП «Мічурінський» на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Теплицького району, р\р 31216230700497, код ЄДРПОУ 34701277, банк одержувача ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: «платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2006 рік») 2 496 грн. (дві тисячі чотириста дев’яносто шість) 43 коп. адміністративно-господарських санкцій.

Постанованабирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                     Судді:                                                                                     А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова