Ухвала суду № 5081565, 17.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-20726/08 Головуючий у І інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2009 року

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосудді Ізмайлової Т.Л.

суддів: Шостака О.О.

Романчук О.М.

при секретарі Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2008 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Спецтранссервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення, оформленого актом перевірки від 24.09.2007 року № 3022/23-09/32670530 про завищення валових витрат за 2006 рік на суму 1898508,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2008 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Спецтранссервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт від 24.09.2007 року № 3022/23-09/32670530.

В акті перевірки зроблені висновки, зокрема про те, що позивачем:

- в порушення п.п. 5.5.1 п.5.5., п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2006 році було віднесено до складу валових витрат, витрати, повязані з виплатою та нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями за кредит ВАТ «Родовід Банк» та АТ «TrastaComerscbank» на суму 1898508,00 грн.

З такими висновками позивач не погодився, а тому звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного права та інтересу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач для здійснення статутної господарської діяльності придбало вагоно цистерни для перевезення вязких нафтопродуктів у ВАТ «Азовобщемаш» згідно з договором від 25 травня 2005 року № 3РСБ-00819 та у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування» від 29.11.2005 року № 2РСБ-00988.

Для розрахунку за вагоно цистерни ТОВ «Спецтранссервіс» отримало від ВАТ «Родовід Банк» кредит за договорами № 22.1/91-К-05 від 29 квітня 2005 року на суму 2363 400,00 доларів США, № 22.1/124-К-05 від 17.06.2005 року на суму 2344400,00 дол. США.

ТОВ «Спецранссервіс» залучило у процесі здійснення господарської діяльності додаткові оборотні кошти на більш вигідних умовах шляхом укладення з нерезидентом АТ «TrastaComerscbank» угод, яка змінює та доповнює кредитний договір № К-18/2005, від 05.06.2006 року та угоди № 6 від 13.12.2006 року.

За даними угодами, строк повернення кредитних коштів 03.09.2012 року, відсоткова ставка 11% річних.

ТОВ «Спецранссервіс» 29.06.2006 року та 22.12.2006 року перерахувало частково отримані від АТ «TrastaComerscbank» кошти в сумі 2363400 доларів США ВАТ «Родовід Банк» в дострокове погашення кредиту за кредитним договором № 22.1/91-К-05 від 29.04.2005 року.

За користування кредитними коштами позивач у 2006 році сплатило АТ «TrastaComerscbank» проценти, які віднесло до валових витрат за 2006 рік, на підставі підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь які витрати, повязані в виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовязаннями (у тому числі за будь якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у звязку з веденням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що залучені кошти від ВАТ «Родовід Банк» та АТ «TrastaComerscbank» використовувались у господарській діяльності ТОВ «Спецранссервіс».

Відповідно до п.п.7.9.1 п.7.9. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у звязку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам - дебіторам.

Згідно з п.п.7.9.2 п.7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у звязку з поверненням платником податку основної суми кредиту іншим особам кредиторам, а також з наданням кредиту іншим особам дебіторам.

При цьому п. 5.11 ст. 5 цього Закону передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, встановлені п.п.5.5.2, 5.5.3 п.5.5. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не дозволяється.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії відповідача є неправомірними щодо встановлення в п.п. 3.2.1 акта перевірки порушення позивачем п.п.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме віднесення у 2006 році до складу валових витрат витрати в розмірі 1898508,00 грн., повязаних з нарахуванням та сплатою відсотків за користування коштами згідно з кредитними договорами укладеними між позивачем та ВАТ «Родовід Банк», АТ «TrastaComerscbank». Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу з урахуванням всіх обставин по справі, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 квітня 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22. 09. 2009 року.