Постанова № 5081550, 08.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       Справа № 22-а-20134/08           Головуючий у 1-й інстанції – Матвійчук В  

                                                                       Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року   колегія суддів судової палати по адміністративним справам  Київського апеляційного адміністративного суду  у складі:

                                           головуючого – судді Земляної Г.В.

                                           суддів                         Попович О.В., Кузьменко В.В.  

                                           при секретарі             Копистко О.М.,

               розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Вінницької області від 25 березня 2008 року у справі за позовом Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції до селянського фермерського господарства «Влад» про стягнення податкового боргу, -      

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач Козятинська об’єднана державної податкової інспекції (далі Козятинська ДПІ) остаточно вточнишви позовні вимоги звернулася до Господарського суду Вінницької області з позовом до селянського фермерського господарства «Влад» (далі СФГ «Влад») про стягнення активів в розрахунок погашення боргу в сумі 1203, 93 гривень, стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна СФГ «Влад» в рахунок погашення боргу по штрафним санкціям в сумі 70999 гр. 46 коп. податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 25 лютого 2008 року  рахується податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 1203 гр.93 коп. та заборгованість зі сплати санкцій в розмірі 70999 грв.46 коп..

Постановою Господарського суду Вінницької області 25 березня 2008 року у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач Козятинська об’єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, виніс рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права

          До суду апеляційної інстанції  сторони  не з’явилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у частині , а постанова суду – скасуванню у частині.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що строки застосування адміністративного-господарських санкцій, установлених ст.250 Господарського кодексу України поширюються на випадки накладення штрафних санкцій за порушення платником податків правил оподаткування у порядку, визначеному Законом України від 21 грудня 2000 року № 2181-III"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі –Закон № 2181-ІІІ). З таким висновком суду не погоджується колегія суддів.

           Так суд першої інстанції правильно встановив обставини, однак дав не правильну оцінку і прийшов до не обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

            Колегією суддів встановлено, що Козятинською ДПІпроведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства СФГ «Влад» за період з 01.08.2002 року по 01.07.2004 року за результатами якої складно акт№ 28-26-20090790від25.10.2004року.Напідставі даногоактуприйняті податкові повідомленя рішення№ 0000552600/0від 26.10.2004 року, яким до відповідача засновано штрафні санкції в розмірі50747,21гривень;№ 0000542600/0від 26.10.2004 року яким до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі12720гривень. А також позивачем винесено податкові повідомлення рішення відповідно до яких до відповідача застосовано штрафні санкції № 62330 від 12.01.2004 року в розмірі 557 гривень; № 0000082330 від 25.03.2004 року від 25.03.2004 року в розмірі 5275,25 гривень; № 0202472800-2 від 14.10.2004 року в розмірі 1700 гривень.

            Дані податкові рішення були оскаржені до суду та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 20.06.2006 року було скасовано податкове повідомлення-рішення Козятинської ДПІ № 0000552600/0 від 26.10.2004 року в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50747,21 гривень сумою податкового зобов'язання.

Відповідно до  першого абзацу преамбули Закону № 2181 (зі змінами, внесеними Законом України від 20 лютого 2003 року № 550-VІ), зазначено, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

У пункті 1.5 статті 1 Закону № 2181 штрафну санкцію (штраф) визначено як плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, установлених відповідними законами.

Згідно з пунктом 17.1 статті 17 Закону № 2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків. Відповідно до пункту 17.3 зазначеної статті сплата (стягнення) передбачених нею штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, порушення платником податків строків погашення податкового зобов'язання, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону № 2181, тягне за собою накладення на нього контролюючим органом штрафу шляхом прийняття акта ненормативного характеру у формі податкового повідомлення, яке згідно з пунктом 1.9 статті 1 зазначеного Закону є письмовим повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. При визначенні суми податкових зобов'язань податковий орган має враховувати строки давності, встановлені статтею 15 Закону № 2181.

Слід зазначити, що щодо штрафних санкцій, запроваджених Законом № 2181, застосовуються строки давності, передбачені цим Законом, а не строки накладення адміністративно-господарських санкцій, установлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Таким чином суд першої інстанції не вірно застовував до штрафних санкцій  в розмірі 70999, 46 гривень строки позовної давності передбачені статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України № 2181 за винятком випадків,  визначених  підпунктом  15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим  Законом,  не  пізніше  закінчення  1095  дня,  наступного  за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше,  - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Розглядаючи строки винесення податкових повідомлень рішень слід зазначити, що відповідно до акту № 28-26-20090790 порушення виявлено податковим органом 25 жовтня 2004 року, з вимогою про стягнення штрафних санкцій в  розмірі 50747,21 гривня та 12720 гривень подана до суду 25 серпня 2005 року, тобто в межах строку встановленого ст.15 Закону України № 2181.

Через що вимога позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 50747,21 гривень та 12720 гривень підлягають задоволеню.

Розглядаючи позовні вимоги відносно застосування штрафних санкцій відповідно до повідомлень рішень № 62330 від 12.01.2004 року в розмірі 557 гривень; № 0000082330 від 25.03.2004 року від 25.03.2004 року в розмірі 5275,25 гривень; № 0202472800-2 від 14.10.2004 року в розмірі 1700 гривень коллегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволеню і слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що Козятинська ДПІ визначила суму податкового зобов’язання з СФГ «Влад» відповідно до повідомлення рішення № 62330 від 12.01.2004 року у вигляді штрафу в сумі 557 гривень за порушення ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та відповідно до повідомлення рішення № 0000082330 від 25.03.2004 року штрафу в сумі 5275 гривень 25 копійок за порушення в сфері ліцензування та використання ЕРРО.

Штрафні санкції передбачені Законом України «Про застосування РРОв сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не є зобов'язаннями оскільки вони не підпадають під дію ст.ст. 14, 15 Закону України «Про систему опадаткування та п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників бюджетами та державними цільовими фондами».

В зв'язку з цим, вищезазначені санкції за порушення в сфері ліцензування та використання ЕРРО є адміністративно-господарськими санкціями  передбаченими ст.238ГК України.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб’єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення №62330 від 12 січня 2004 року буле прийняте на підставі акта перевірки №60-23-117 від 18.12.2003 року, а відносно податкового повідомлення рішення № 0000082330 від 25.03.2004 року не проводилось перевірки за результатами якої було винесено данне рішення. Тобто, факт порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” вказаний в повідомленні рішенні № 62330 було встановлено податковим органом 18 грудня 2003 року.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

         Тому з огляду на вищевказане до даної санкції повинні застосовуватись шести місячний термін застосування штрафної санкції з моменту виявлення порушення, оскільки в 2003-2005 роках було зупинено дію ст. 25 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою визначався строк застосування таких санкцій.

         Таким чином позивачем порушено строк на стягнення штрафних санкцій в розмірі 557 гривень відповідно до повідомлення рішення № 62330 від 12.01.2004 року і в розмірі 5275,25 гривень відповідно до повідомлення рішення № 0000082330 від 25.03.2004 року.

         В частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідно до повідомлень рішень № 62330 від 12.01.2004 року в розмірі 557 гривень; № 0000082330 від 25.03.2004 року від 25.03.2004 року в розмірі 5275,25 гривень; № 0202472800-2 від 14.10.2004 року в розмірі 1700 гривень слід зазначити, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно, всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони і дійшов вірного висновку про визнання протиправним і скасування вищевказаних податкових повідомлень рішень. 

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції підлягає частковому задоволеню, а постанова суду частковому скасування з постановленням у скасованій частині нового рішення про часткове задоволеня позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 63467 гривень 21 копійок (50747гр.21 коп.+ 12720)

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 4, 8-11, 160, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

                                                       П О С Т А Н О В И Л А:

        Апеляційну скаргу Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції – задовольнити частково.

       Постанову Господарського суду Вінницької області від 25 березня 2008 року – скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського фермерського господарства «Влад» про стягнення з штрафних санкцій в розмірі 63467 гривень 21 копійка.

В цій частині постановити нову постанову, якою позовні вимоги Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.                            

       Стягнути з Селянського фермерського господарства «Влад» штрафних санкцій в розмірі 63467(шістдесят три тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 21 копійка.

     Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

        Головуючий:                                                                                Г.В. Земляна

Судді:                                                                                                   О.В.Попович

                                                                                                               В.В.Кузьменко

Повний текст постанови  виготовлений 11 вересня  2009 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       Справа № 22-а-20134/08                                                   Головуючий у 1-й інстанції – Матвійчук В 

Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна)

08 вересня 2009 року   колегія суддів судової палати по адміністративним справам  Київського апеляційного адміністративного суду  у складі:

                                           головуючого – судді Земляної Г.В.

                                           суддів                         Попович О.В., Кузьменко В.В. 

                                           при секретарі             Копистко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Вінницької області від 25 березня 2008 року у справі за позовом Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції до селянського фермерського господарства «Влад» про стягнення податкового боргу, -      

Керуючись статтями ст.ст. 4, 8-11, 160, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

                                                       П О С Т А Н О В И Л А:

        Апеляційну скаргу Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції – задовольнити частково.

       Постанову Господарського суду Вінницької області від 25 березня 2008 року – скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції до Селянського фермерського господарства «Влад» про стягнення з штрафних санкцій в розмірі 63467 гривень 21 копійка.

В цій частині постановити нову постанову, якою позовні вимоги Козятинської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.                            

       Стягнути з Селянського фермерського господарства «Влад» штрафних санкцій в розмірі 63467(шістдесят три тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 21 копійка.

     Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

        Головуючий:                                                                                Г.В. Земляна

Судді:                                                                                                   О.В.Попович

                                                                                                               В.В.Кузьменко