Ухвала суду № 50799823, 08.09.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 вересня 2015 рокусправа № 804/2905/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року у справі № 804/2905/15

за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути податковий борг з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради на користь державного бюджету в сумі 134523,01 грн. шляхом стягнення коштів платника податків, що перебувають у його власності. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих по податковій декларації з податку на прибуток підприємства №9089770874 від 06.02.2014 року, терміном сплати 11.03.2014 року в сумі 9662 грн., що з урахуванням переплати складає 9599,9 грн. Податковий борг з податку на додану вартість виник в результаті несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих по податковим деклараціям з податку на додану вартість №9067060969 від 18.11.2014 року терміном сплати 30.11.2014 року в сумі 50201 грн., що з урахуванням переплати складає 50133,11 грн., №9073636147 від 19.12.2014 року терміном сплати 30.12.2014 року в сумі 22687 грн., №9077782946 від 15.01.2015 року терміном сплати 30.01.2015 року в сумі 11228 грн. Податковий борг по частині чистого прибутку комунальних унітарних підприємств виник внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань, нарахованих по розрахунку частини прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету №9063226242 від 03.11.2014 року, терміном сплати 19.11.2014 року в сумі 40875 грн.

Постановою Дніпропетроського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись с постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відстрочення виконання постанови на 12 місяців. Апелянт зазначає, що він з 01.01.2014 року не є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, не отримує від населення плату за надані послуги, а тому джерел для сплати податків у підприємства не має. КП «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради постійно звертається до управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради щодо виділення допомоги з міського бюджету на погашення податкової заборгованості підприємства, до кінця 2015 року грошові кошти можливо будуть перераховані, таким чином існують підстави для надання відстрочки.

Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, КП «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради подало до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9089770874 від 06.02.2014 року на суму 9662 грн., що з урахуванням переплати складає 9599,9 грн., декларації з податку на додану вартість №9067060969 від 18.11.2014 року на суму 50201 грн., що з урахуванням переплати складає 50133,11 грн., №9073636147 від 19.12.2014 року на суму 22687 грн., №9077782946 від 15.01.2015 року на суму 11228 грн. 03.11.2014 року відповідачем подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями №9063226242 в сумі 40875 грн.

Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області виставлено податкову вимогу від 21.10.2014 року №4864-25 на суму 9599,90грн., яка отримана відповідачем 22.10.2014 року, що підтверджується відміткою на корінці вимоги. (а.с.27) Таким чином, відповідач має податковий борг на загальну суму 134523,01 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що на відповідача покладено обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань, які ним в добровільному порядку, у передбачені чинним законодавством строки не сплачені, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платників податків зобов'язаний, зокрема:

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України). Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1 статті 203 податкового кодексу України). Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 Податкового кодексу. України).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи положення пунктів 95.1 - 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено суму податкового боргу на загальну суму 134523,01 грн., у зв'язку з чим вимоги про стягнення коштів за податковим боргом є обґрунтованими.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач встановлені судом першої інстанції обставини не оспорює. Його вимога спрямована на відстрочення виконання постанови на 12 місяців.

Колегія суддів зазначає, що питання відстрочення виконання судового рішення врегульовані статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, звернення із відповідною заявою здійснюється до суду, який видав виконавчий лист. Крім того, перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і розгляд заяви про відстрочення його виконання, це різні процесуальні процедури. Апелянт просить суд здійснити протилежні процесуальні дії - скасувати постанову про стягнення податкового боргу і відстрочити її виконання.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу «Житлово-експлуатаційне підприємство №43» Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року у справі № 804/2905/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко