Ухвала суду № 5078085, 05.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 року № 22а-17605/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.,

з участю прокурора - Мельничука Ю.І.,

адвоката - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому, з участю прокуратури Хмельницької обл., про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.08.2008р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» звернувся до окружного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Хмельницькому № 0000312302/0/2833 від 07.04.2008р., № 0000312302/1/4505 від 05.06.2008р., № 0000312302/2/6982 від 14.08.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість /ПДВ/ за листопад 2007 року на 970337 грн.; податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому № 0000322302/0/2832 від 07.04.2008р., № 0000322302/1/4504 від 05.06.2008р., № 0000322302/2/6983 від 14.08.2008р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 569555 грн., з яких 379703 грн. за основним платежем та 189852 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.2-6).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.183-188).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ПП «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру», який покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову окружного суду скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.192-195).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що за укладеним договором купівлі-продажу від 12.09.2007р., предметом якого є гідравлічна бурова установка ТН-20, 2007 р.в., заводський № 1801, відбулися всі правові наслідки, які були обумовлені умовами цього договору. Також помилковим є застосування до цього договору купівлі-продажу положень ст.228 ЦК України, оскільки такий не направлений на заволодіння майном держави, на його підставі виникло господарське зобовязання, до якого не можна застосовувати приписи ст.228 ЦК України, оскільки діє спеціальна норма ст.207 ГК України.

Окрім цього, при декларуванні бюджетного відшкодування позивачем були чітко дотримані вимоги пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і правильно визначено суму бюджетного відшкодування.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 13.03.2008-26.03.2008р. відповідачем ДПІ у м.Хмельницькому проведена виїзна позапланова перевірка ПП «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, по результатам якої складено Акт перевірки № 2815/23-3/32995079 від 28.03.2008р. (а.с.42-68).

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.1.8, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на суму 970337 грн., а також занижено суду ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 379703 грн., в тому числі за жовтень 2007 року 370295 грн., за листопад 2007 року на 9408 грн.

На підставі наведеного Акта перевірки і по результатам процедури апеляційного узгодження відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000312302/0/2833 від 07.04.2008р., № 0000312302/1/4505 від 05.06.2008р., № 0000312302/2/6982 від 14.08.2008р. про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007 року на 970337 грн., та податкові повідомлення-рішення № 0000322302/0/2832 від 07.04.2008р., № 0000322302/1/4504 від 05.06.2008р., № 0000322302/2/6983 від 14.08.2008р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ на суму 569555 грн., з яких 379703 грн. за основним платежем та 189852 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7-41, 79, 80).

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування ПДВ та визначення податкових зобовязань з наведеного податку, з якими підставно і обґрунтовано погодився суд першої інстанції, слугували наступні обставини.

06.09.2007р. між ТзОВ «Техта» (покупець) та ЗАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва» (продавець) був укладений договір на поставку гідравлічної бурової установки ТН-20 (яка попередньо була імпортована на територію України - а.с.164-172), відповідно до умов якого покупцем придбано у продавця вказану установку, при цьому сума продажу склала 5926000 грн., в тому числі ПДВ 987666 грн. 67 коп. (а.с.73-75).

12.09.2007р. між ТзОВ «Техта» (продавець) та ПП «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» укладено договір поставки, відповідно до умов якого вищевказана установка була продана позивачу за 8100240 грн., в тому числі ПДВ 1350040 грн. (а.с.76-78).

Матеріалами справи стверджується, що ЗАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва» та ПП «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» фактично знаходяться за одною адресою: м.Хмельницький, вул.Вінницьке шоссе, 6; засновником позивача і в.о. директора підприємства є ОСОБА_2, а директором ЗАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва» - Немерюк Валентина Василівна.

Згідно даних паспортного столу Міського відділу УМВС України у Хмельницькій обл. вказані особи перебувають у зареєстрованому шлюбі; дата реєстрації шлюбу 12.10.1999р. (а.с.113, 114).

Відповідно до ст.42 ГК України п ідприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Для досягнення такої мети дії платника податку мають бути обґрунтовані наміром одержати економічний ефект, і тому націлені на максимальне зниження витрат, у тому числі придбання технічно-матеріальних цінностей чи основних засобів шляхом пошуку на ринку якнайдешевших пропозицій.

Аналіз фактичних обставин справи вказує, що гідравлічна бурова установка була реалізована позивачу по значно вищій ціні через посередника ТзОВ «Техта», що не відповідає меті досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку позивачем.

Також наявність у покупця податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення таких сум ПДВ до податкового кредиту та в подальшому для відшкодування з бюджету, у разі, якщо наведені у таких документах відомості, не відповідають дійсності.

Окрім цього, виходячи із приписів ст.202, ч.5 ст.203, ч.1 ст.215, ст.228 ЦК України, податковим органом встановлено відсутність реального настання правових наслідків правочину, укладеного між ПП «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» та ТзОВ «Техта», на придбання гідравлічної бурової установки, через що такий правочин є нікчемним.

Дослідженими у судовому засіданні доказами, аналізом фактичних обставин справі, проведеним на підставі представлених договірних документів, бухгалтерської і податкової документації, стверджується, що ТзОВ «Техта» у розглядуваних відносинах виступало посередником, при цьому реальною метою укладення договорів між всіма договірними контрагентами було штучне збільшення вартості гідравлічної бурової установки і намагання позивача отримати з бюджету кошти як відшкодування надмірно сплаченого ПДВ.

Наведені обставини підтверджуються також наданими податковим органом доказами, зокрема, довідками ДПІ м.Чернівці про проведення перевірок ТзОВ «Техта» з приводу вказаних операцій (а.с.134-142, 145-148), відповідно до яких кошти в оплату за придбане майно було перераховано ТзОВ «Техта» на банківський рахунок ЗАТ «Хмельницький завод експериментального виробництва» лише після їх оплати позивачем (а.с.151, 152).

Окрім цього, дослідження механізму передачі придбаного майна, його реєстрації, а також договорів на зберігання майна свідчить про безтоварний характер проведених операцій, оскільки гідравлічна бурова установка постійно знаходилася у м.Хмельницькому (а.с.120-127, 129-132, 153).

Колегія суддів також звертає увагу й на те, що за отриманими від ДПІ у м.Чернівці матеріалами ТзОВ «Техта» задекларовано за жовтень 2007 року (період реалізації установки) податкові зобовязання на суму 1368,4 тис.грн. і сплачено до бюджету ПДВ лише у розмірі 12700 грн.

В частині доводів апелянта про неправомірне визнання податковим органом нікчемними вищенаведених угод колегія суддів виходить з того, що з гідно з ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Установлені судом першої інстанції обставини давали йому підстави стверджувати, що купівля гідравлічної бурової установки та її подальша реалізація за ціною, значною вищою від ціни придбання, не були зумовлені характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача, оскільки не мали на меті отримання доходу від цих операцій. Намір одержати дохід лише в обраний позивачем спосіб - шляхом відшкодування ПДВ з бюджету - не можна розглядати як самостійну ділову мету.

За таких обставин податковий орган мав підстави вважати правочини нікчемними, при цьому він прийшов до вірного висновку про те, що головною метою платника податку було одержання доходу за рахунок відшкодування ПДВ. Це давало підстави визнати одержання податкової вигоди необґрунтованим та відмовити у позові.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає до задоволення.

При цьому висновок суду про правомірність дій податкового органу зроблено з дотриманням вимог КАС України, оскільки він, вживши заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, всебічно, повно та об'єктивно оцінив наявні у справі докази і постановив законне й обґрунтоване рішення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Завод будівельних матеріалів «Краса Мармуру» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2008р. у справі № 2а-4728/08/2270 залишити без задоволення, а вказану постанову окружного суду без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб