Постанова № 5075669, 17.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:  № 22-а-24139/08                         Головуючий у І інстанції: Маляренко А.В.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17  вересня  2009 року

                                                                                                                      м. Київ

        Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

         головуючогосудді                                                                                  Ізмайлової Т.Л.   

         суддів:                                                                                                      Шостака О.О.

    Романчук О.М.                                   

         при секретарі                                                                                          Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно – паперовий комбінат» на постанову Господарського суду Київської області від 17 квітня 2008 року в справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно – паперовий комбінат» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень,-    

ВСТАНОВИЛА:

ВАТ «Київський картонно – паперовий комбінат» звернулось до Господарського суду Київської області з адміністративним позовом до ДПІ в Обухівському районі про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень від 25.05.2007 року №0000572301/0/561, від 03.08.2007 року №0000572301/1/1326,  від 24.10.2007 року № 0000572301/2/2162.

Постановою Господарського суду Київської області від 17 квітня 2008 року, в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Київської області від 17 квітня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду  першої інстанції скасуванню,  виходячи з наступного.

ДПІ в Обухівському районі було проведено позапланову перевірку відкритого акціонерного товариства «Київський картонно – паперовий комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.02.2007 року по 28.02.2007 року.

За результатами вказаної перевірки, відповідачем складений акт від 16.05.2007 року № 774/231/05509659 відповідного до якого встановлено порушення п.4.2 ст.4 та п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Київський картонно – паперовий комбінат» внаслідок заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2007 року на суму 11011 грн., підприємством завищено суму від’ємного значення з  податку на додану вартість за лютий 2007 року на суму 11011 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкове повідомлення – рішення від 25.05.2007 року № 0000572301/0/561, яке Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області та Державною податковою адміністрацією в Київській області  залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Податковим органом були винесені податкові повідомлення – рішення від 03.08.2007 року № 00000572301/1/1326, від 24 жовтня 2007 року № 000572301/2/2162.

Вищезазначені податкові повідомлення – рішення, позивач вважає необґрунтованими та такими, що порушують його права, а тому звернувся з відповідним позовом до суду про їх скасування.

Колегія суддів виходить з наступного.

З акта перевірки вбачається, що підприємство здійснювало безоплатну видачу молока своїм працівникам.

Згідно даних підприємства було видано безоплатне молоко робочим та змінним майстрам в лютому 2007 році на загальну суму 30616,38 грн. в т.ч. ПДВ 5102,73 грн.

Податковий орган прийшов до висновку, що  забезпечення певних категорій працівників з важкими та шкідливими умовами праці лікувально – профілактичним харчуванням, зокрема молоком і т.п. є фактично операцією з продажу молока або рівноцінних харчових продуктів за рахунок коштів підприємства (безоплатна передача) і тому ПДВ при здійснені цих операцій нараховується у порядку визначеному п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

З такими висновками, колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону (в редакції в період спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з  поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.1.4 ст. 1 цього Закону, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.   

Відповідно до п.1.23 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безоплатно надані товари (роботи, послуги) - товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

На підставі частин 1, 2 ст. 7 Закону України «Про охорону праці», працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально – профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно – оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку визначеному законодавством.

Частиною 1 ст. 166 Кодексу законів про працю України встановлено, що на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

На підставі аналізу наведених норм, колегія суддів прийшла до висновку, що пільги і компенсації працівникам за важкі та шкідливі умови праці, які надаються роботодавцями в межах трудового законодавства не є поставкою товару без оплати чи операцією з безоплатної поставки товару в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки здійснюється не в межах цивільного  чи господарського обороту, а у зв’язку із врегульованим спеціальним законодавством трудових відносин між роботодавцем та працівником.

Крім цього, вищезазначеним актом були встановлені порушення п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», неправомірно застосовано «0» ставку, в результаті занижено податкові зобов’язання по податку на додану вартість за лютий 2007 року на 5908,50 грн., оскільки згідно з п.п.6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» - операції поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Перевіркою встановлено, що договором № 3/41/0107 від 02.01.2007 року між ТОВ Стугна ЛТД Вірменія та позивачем передбачено надання послуг по перевозці вагонів від станції Н. Безрадичі до порту України в Іллічівську.

Відповідно до п.п.3.1.3 п.3.1 ст. 3 та п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», операції вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та поставки послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами території України є об’єктом оподаткування податком на додану вартість і обчислюються за нульовою ставкою.

Крім цього, відповідно до пункту 1.14 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначає, що супутні послуги – послуги, вартість яких включаються відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються та імпортуються.

Статтею 274 Митного кодексу України зазначено, що митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі – продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено бо яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

Вартість транспортних послуг по перевезенню товару до митного кордону України, відповідно до вимог ст. 274 Митного кодексу України, включена до митної вартості товарів, та відповідно відображена в митній декларації.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення засвідчене належно оформленою декларацією.

В матеріалах справи є відповідні декларації.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи, що вартість послуг з транспортування товару згідно з умовами договору № 3/41/0107 від 02.01.2007 року.,укладеного між позивачем та ТОВ «Стугна ЛТД» по перевезенню товару до митного кордону України, відповідно до вимог ст. 274 Митного кодексу України, включена до митної вартості товарів та відображена в графі 12 митних декларацій, про що свідчить належним чином оформлені документи,  а також п.6.2. Закону України»Про податок на додану вартість» відповідно до положень якого, при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків дог бази оподаткування, колегія суддів прийшла до висновку, що послуги ВАТ «Київський КПК» по транспортуванню товарів до митного кордону України є супутніми послугами при експорті товарі і правомірно обкладалися податком на додану вартість за ставкою 0%.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку,  що суд першої інстанції при постановленні судового рішення допустив порушення норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно – паперовий комбінат» задовольнити.

Постанову Господарського суду Київської області від 17 квітня 2008 року – скасувати, прийнявши нову, якою позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Київський картонно – паперовий комбінат» задовольнити: визнати недійсними податкові повідомлення – рішення № 0000572301/0/561 від 25.05.2007 року., № 00000572301/1/1326 від 03.08.2007 року, № 0000572301/2/2162 від 24.10.2007 року Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області.   

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22. 09. 2009 року.