Ухвала суду № 5075616, 08.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-22757/08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.    Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08 вересня2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

             головуючого судді:                                                      Шостака О.О.,

             суддів:                                                                           Ізмайлової Т.Л., Умнової О.В.

             при секретарі:                                                               Авдошині М.С.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року по справі за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ДП «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» звернувся Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на їх думку, рішення суду першої інстанції. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень    (ч. 1 ст. 2 КАС України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2008 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 29.12.2007 року № 0000664250/0, винесене на підставі Акта виїзної позапланової перевірки № 1038/42-50/14307529 від 20.12.2007 року з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2007 року.

Перевіркою встановлено, що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена постачальниками у попередньому податковому періоді складає 5769 гривень. Таким чином, в порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством завищена сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1030212 гривень.

Оскаржуваним рішенням позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1030212 гривень за вересень 2007 року.

Позиція апелянта ґрунтується на висновку, що попередній податковий період, це період, що безпосередньо передує звітному. В обґрунтування цього відповідач посилається на листи ДПА України від 20.09.2006 року № 17537/7/16-1517-07, від 12.10.2005 року № 20296/7/16-1417 «Про бюджетне відшкодування», від 08.05.2007 року № 5740/5/16-1516, від 14.02.2006 року № 2741/7/16-1517.

Щодо включення до складу податкового кредиту суми в розмірі 5768 гривень 85 копійок, доводи апеляційної скарги полягають в тому, що при цьому позивачем були порушені вимоги п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5 та п.п 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки податкова накладна на таку суму ПДВ була складена 12.08.2004 року, тобто після спливу 1095 днів з моменту виникнення права на податковий кредит.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступні положення.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.   

Тобто з наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В даному випадку позивачем було сплачено 1024443 гривні 46 копійок та отримано належним чином оформлені податкові накладні та включено цю суму до податкового кредиту. Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем не заперечується.

За таких обставин суд першої інстанції правильно застосував п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та дійшов вірного висновку про те, що вказаний підпункт не обмежує право платника на бюджетне відшкодування тільки тих сум ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує звітному.

Позивач включив до складу податкового кредиту 5768 гривень 85 копійок на підставі податкової накладної № 1137 від 12.08.2004 року, виданої КІДАЗ «Авіант».

Відповідач посилається на порушення вимог п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1 ст. 5 та п.п 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Підпункт 7.5.1 Закону встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. При цьому п.п. 15.1.1, на який посилається апелянт, встановлює правила поведінки для податковий органів, а не для платника податку.

Відповідно до п.п. 15.3.1 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає тільки після включення суми ПДВ до податкового кредиту. Позивач не мав права включати до податкового кредиту 5768 гривень 85 копійок раніше вересня 2007 року, оскільки у позивача була відсутня належним чином оформлена податкова накладна від 12.08.2004 року.

За таких обставин з урахуванням положень п.п. 7.4.5 Закону, відповідно до якого не підлягає включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту вказану суму на підставі податкової накладної від 12.08.2004 року тільки у вересні 2007 року, тобто після отримання накладної.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що відповідачами як в суді першої, так і апеляційної інстанцій зроблено не було.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про протиправність оскаржуваного повідомлення-рішення.Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм  матеріального та процесуального права, обставини справи з’ясовані повно та об’єктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин апеляційна скарга СДПІ у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року – залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 200 205, 206, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року по справі за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року по справі за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

   Головуючий:  суддя:

                                 судді:

Повний текст ухвали виготовлений 11 вересня 2009 року

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  № 22-а-22757/08 р.                  Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.    Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08 вересня2009 року                                                                                м. Київ

             Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

             головуючого судді:                                                      Шостака О.О.,

             суддів:                                                                           Ізмайлової Т.Л., Умнової О.В.

             при секретарі:                                                               Авдошині М.С.

             розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року по справі за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Керуючись ст.ст. 159, 160  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року по справі за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2008 року по справі за позовом Державного підприємства «Авіаційний науково-технічний комплекс імені О.К. Антонова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий:  суддя:

                                      судді: