Ухвала суду № 5075597, 22.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       Справа № 22-а-4580/09                                                      Головуючий у 1-й інстанції – Шелест С.Б.   

                                                                                                                                 Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 вересня 2009 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                           головуючого – судді Земляної Г.В.

                                           суддів                         Попович О.В., Кузьменко В.В.  

                                           при секретарі             Копистко О.М.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

          Позивач Відкрите акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти» (далі ВАТ «Інститут транспорту нафти») звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення рішення № 0003292309/0 від 18 квітня 2008 року. Заявлені вимоги мотивовані тим, що позивач будь-яких порушень правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість не припустив, вимоги п.п.3.1.1 п. 3.1. ст.3 та п.6 пп. «а» та п.6.5. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» не порушував, діяв правомірно відповідно до податкових роз’яснень Державної податкової адміністрації України з приводу визначення місця поставки послуг при виконанні проектно-вишукувальних робіт, а саме: відповідь ДПА України від 28.07.08 року, № 7271/6/16-1515-26 на запит позивача від 01.07.2008 року, № 01-40/762, лист ДПА України № 20722/7/16-1517-26 від 17.10.2005 року, № 8073/я/16-1515-26 від 15.05.2006 року, № 9105/7/16-1517-23 та № 10076/6/16-1515 від 06.10.07 року та податкове зобов’язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) у сумі 5141163 гривень не занижував.

    Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі № 0003292309/0 від 18.04.08 року, згідно з яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 282 326 гривень, в тому числі: основний платіж 5 141 163 гривень та штрафні (фінансові) санкції 5 141 163 гривень. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» 3,40 гривні судового збору.

         Не погоджуючись з судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність рішення суду, неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального, а саме Закон України «Про податок на додану вартість» та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

             В судовому засіданні представник ВАТ «Інститут транспорту нафти» заперечував проти апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважає його законним, обгрунтованим та винесеним без порушень норма матеріального та процесуального права.   

           Представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва до суду апеляційної інстанції не з’явився. Про день і час та місце слухання справи був сповіщен належним чином і завчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

  Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з таких підстав.

 Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

  Колегією суддів встановлено, що за результатами виїздної планової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» валютного законодавства в період з 01.03.04 року по 31.12.07 року був складений акт перевірки № 883/23-09/ 00148429 від 04.04.2008 року, на підставі якого прийняте податкове повідомлення - рішення №0003292309/0 від 18 квітня 2008 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 282 326 гривень в тому числі: основний платіж 5141163 гривень та штрафні санкції 5141163 гривень.

      Актом перевірки було встановлено, що ВАТ «Інститут транспорту нафти» заниже податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 5141163 гривень у зв'язку з виявленими при перевірці порушеннями позивачем вимог п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній теріторії України та порушеннями підпункту «а» п. 6.5. ст. 6 цього ж Закону, відповідно до якого місцем поставки послуг вважається, за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"- «є» цього підпункту - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

   Також встановлено, що ВАТ «Інститут транспорту та нафти» в перевіряємий період виконувало проектно та проектно-вишукувальними роботи та зобов'язувалося передати замовникам результати таких робіт у вигляді проектно-кошторисної документації. Основними замовниками робіт були як резиденти України, так і нерезиденти в тому числі: Білорусь ("Дружба" м. Гомель, "Дружба"м.Новополоцьк,«Нафтан" м. Новополоцьк, "Євротрансенерго" м. Мінськ, "Мозирський НПЗ" м.Мозирь, «Белорусьнефть", "Белорусьнефть-Витебскоблнефтепродукт", Белорусьнефть-нефтехимпроект", "Белорусьнефть-РУП ПО БілНДПІ нафта"), Азербайджан («Батнафтоімпекс ЛТД», "Батумський нафтовий термінал") Латвія ("Оіітриз ООО", "Лат Рос транс"), Казахстан ("Казахський інститут нафти і газу", "Казстройсервіс", Казгііпронефтетранс", "Казгіпрогаз", "Казмунайгаз", "Казтрансойл", "Терімбек ТООСП інженірінговая компанія"), Туркменістан (Регго СА8Р2Е).

В акті перевірки зазначено, про те, що всупереч наведеним нормам, операції з виконання проектних робіт для нерезидентів за період з квітня 2005 року по вересень 2007 року позивачем не включались до об'єкта оподаткування податком на додану вартість, хоча фактичне виконання проектних робіт як для резидентів та нерезидентів відбувалось безпосередньо на митній території України, після чого здійснювалась передача замовнику результатів таких робіт у вигляді проектно-кошторисної документації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надавав замовникам-нерезидентам проектні та проекно-вишуковульні послуги для будівництва, облаштування та оздоблення резервуарів для зберігання нафти, трубопроводів, насосних станцій та інших об’єктів нерухомості, розташованих за межами митної території; на виконання умов контрактів на проектні роботи, результати наданих послуг (виконаних робіт) передавались замовнику у вигляді будівельно-проектної та проектно-кошторисної документації, про що складені відповідні акти приймання-передачі проектної продукції.

 Відповідно до пп. 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

     Абзацом 3 пункту 1.4. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"  передбачено, що поставка послуг це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

       Відповідно до правил, встановлених п.п. 6.5 «а» п.6  ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", місцем поставки послуг вважається: за винятками, визначеними у підпунктах "в", "д"-"е" цього підпункту, — місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку.

        З вищевказаної норми вбачається, що визначальною умовою для визначення порядку оподаткування ПДВ операцій з надання послуг є місце їх надання.

       Підпунктом "в" п. 6.5 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що при наданні послуг агентами, посередниками чи іншими учасниками ринку нерухомого майна (нерухомості) (далі - ріелтерами), іншими собами, відповідальними за підготовку, координацію, нагляд та здійснення робіт із будівництва та оздоблення (оснащення) нерухомості (включаючи послуги архітекторів та дизайнерів), інших подібних послуг, пов'язаних з продажем або будівництвом нерухомості, місце поставки послуг є - місце, де така нерухомість розташована або буде розташована.

       Враховуючи зазначене, у разі якщо об'єкти нерухомості розташовані за межами митної території України, то надання послуг, визначенних у зазначеному підпункті на таких об’єктах не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому коллегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що  послуги з виконання проектних робіт для нерезидентів фактично здійснювались ВАТ «Інститут транспорту та нафти» на митній території України однако, однако це не є підставою для висновку про те, що місце фактичного виконання проектної документації і є місцем надання послуг. Так як із зазначених норм вбачається, що таким місцем - є місце, де нерухомість, по проектуванню якої надавались послуги розташована або буде розташована.

Відповідно до ст.181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва.

        Таким чином проектування будівництва та оздоблення резервуарів для зберігання нафти, трубопроводів, насосних станцій та інших об'єктів нерухомості, розташованих за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

     Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що відповідач неправомірно застосував до позивача  податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 282 326 гривень в тому числі штрафних санкцій в сумі 5141163 гривень згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі № 0003292309/0 від 18.04.08 року, через що позов підлягає задоволенню, а зазначене повідомлення-рішення скасуванню.

        При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 – 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

 Посилання в апеляційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі на ті обставини, що ВАТ «Інститут транспорту нафти» виконувало проектні роботи як для резидентів так і для нерезидентів безпосередньо на митній території України, після чого здійснювалася передача замовнику результатів таких робіт у вигляді проектно-кошторисної документації, через що такі операції повинні оподатковуватись за ставкою 20 відсотків були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

          Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2008 року – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва – залишити без задоволення.

            Постанову постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2008 року – залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 28 вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

        Головуючий:                                                                                Г.В. Земляна

Судді:                                                                                        О.В. Попович

                                                                                                    В.В.Кузьменко

Повний текст постанови виготовлений 28 вересня 2009 року

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

       Справа № 22-а-4580/09                                                      Головуючий у 1-й інстанції – Шелест С.Б.   

                                                                                                                                 Суддя-доповідач – Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

22 вересня 2009 року Коллегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

                                           головуючого – судді Земляної Г.В.

                                           суддів                         Попович О.В., Кузьменко В.В. 

                                           при секретарі             Копистко О.М.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2008 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення рішення,

 Керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, 

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва – залишити без задоволення.

            Постанову постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2008 року – залишити без змін.

         Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 28вересня 2009 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

        Головуючий:                                                                                Г.В. Земляна

Судді:                                                                                        О.В. Попович

                                                                                                     В.В.Кузьменко