Ухвала суду № 5075577, 17.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа:  № 22-а-22679/08                                       Головуючий у І інстанції: Пилипенко О.Є.

                                                                                                   Суддя-доповідач: Ізмайлова Т.Л.

УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17  вересня  2009 року

                                                                                                                      м. Київ

        Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

         головуючогосудді                                                                                  Ізмайлової Т.Л.   

         суддів:                                                                                                      Шостака О.О.

    Романчук О.М.                                   

         при секретарі                                                                                          Тарадайко Е.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року в справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Баржова компанія» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,-   

ВСТАНОВИЛА:

ДП «Баржова компанія» звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі                  м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення               № 0009382308/0 від 30.10.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 03  квітня 2008 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.  

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не  підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін,  виходячи з наступного.

За результатами перевірки Дочірнього підприємства «Баржова компанія», податковим органом складено акт № 636/23-8/24929143 від 23.10.2007 року «Про результати невиїзної документальної перевірки ДП «Баржова компанія» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період жовтень-листопад 2006 року та січень – березень 2007 року».

На підставі акту винесено податкове повідомлення – рішення № 0009382308/0 від 30.10.2007 року, яким було встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також податковий органом було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2006 року на суму 1205 613 грн., за лютий 2007 року на суму 1130467 грн., за березень 2007 року на суму 208598 грн. (всього зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 2544678 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що основним постачальником позивача у період, що перевірівся був ЗАТ «АТ «Каргілл».

Згідно договорів поставки ЗАТ «АТ «Каргілл» реалізовано  продукцію ДП «Баржова компанія» за жовтень 2006 року: олію соняшникову нерафіновану наливом в кількості 27378,05 т. на суму 90811244,25 грн., в т.ч. ПДВ 15135207,38 грн., пшеницю вагою 256504,05 т. на суму 205488288,53 грн., в т.ч. ПДВ 34248048,1 грн.; ячмінь 3 класу вагою 166859,5 т. на суму 101300000 грн., в т.ч. ПДВ 16883333,33 грн., ячмінь фуражний вагою 264000т.  на суму 198000009,75 грн. в т.ч. ПДВ 33000001,6 грн., за січень 2007 року: олію соняшникову нерафіновану наливом вагою 43712,062 т. на суму 150436923 грн., в т.ч. ПДВ 25072820,508 грн., лютий 2007 року: олію соняшникову нерафіновану наливом вагою 57637 т. на суму 201503202 грн. в т.ч. ПДВ 33583867 грн.

Основою причиною виникнення від’ємного значення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, є придбання та продаж на експорт сільськогосподарської продукції українського походження: пшениці, ячменю, олії соняшникової нерафінованої. (акт перевірки а.с.244).

В акті перевірки зазначено, що позивач в розділі ІІ податкової декларації відображення операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% відповідно до вимог п.п.6.6.1 п.п.6.1 ст. 6 з порушенням вимог п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», про що свідчить інформація отримана від регіональних ОДПС по перевірках постачальників товару по ланцюгу постачання.

Перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства постачальниками ДП «Баржова компанія» по ланцюгах поставки, що призвели до неправомірного формування податкового кредиту  ПДВ ДП «Баржова компанія», що в подальшому об’єктивно призвело до порушення принципів системи оподаткування.

В акті зазначено, що, враховуючи в р.3.2.1 даного акту перевірки сплати ПДВ в розмірі 2544678 грн., а саме : за жовтень 2006 року в сумі 1205613 грн., за січень 2007 року в сумі 1130467 грн., та за лютий 2007 року в сумі 208598 грн., які заявлені ДП «Баржова компанія» до відшкодування з державного бюджету за листопад 2006 року, січень та лютий 2007 року постачальниками товару не здійснено, та не можливо встановити надмірну сплату ПДВ.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 цього Закону передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. (п.п.7.4.5., п.7.4. ст. 7 цього Закону).

Позивач на момент перевірки мав необхідні податкові накладні, сплатив на користь постачальника вартість придбаної продукції, в тому числі ПДВ, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідач в обґрунтування своєї позиціє зазначає, що основними постачальниками              ДП «Баржова компанія» є ЗАТ «АТ «Каргілл», який не є виробником продукції, що постачалась, а , в свою чергу, придбав її у ряду підприємств – постачальників.

ПП «Пологсілгоспопостач», задекларовано, в податковому періоді у якому відбувалася поставка, податкові зобов’язання менші ніж задекларовано ЗАТ «АТ Каргілл» на суму 1950040,00 грн.

Згідно інформаційної довідки ДПІ у м. Сімферополі від 15.08.2007 року № 11609/7/23-4, з травня 2006 року ТОВ СУРП «Кримроспттранзит» не звітує, таким чином податкові зобов’язання не відображало та не декларувало.

Згідно інформації Бердянської ОДПІ ТОВ «Гром» податкову накладну № 13 від 07.12.2006 року на суму ПДВ 326633,35 грн. на адресу ЗАТ «АТ «Каргілл» не виписувало, продукція не відвантажувалась, в реєстрі виданих податкових накладних не відображалась.

З урахуванням вищезазначеного, податковий орган прийшов до помилкового висновку, що право на бюджетне відшкодування з ПДВ у позивача виникає у випадку перерахування цього податку до бюджету його контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовують.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень    (ч. 1 ст. 2 КАС України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 19, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2008 року – без змін.      

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22. 09. 2009 року.