Ухвала суду № 5075576, 08.09.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22666/08 р. Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.

Доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Умнової О.В.,

при секретарі: Авдошині М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необєктивність рішення суду, порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 30.01.2007року по 23.02.2007 року відповідачем було проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.01.2003 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт від 01.03.2007 року № 29-23/605-03149949. Згідно акту перевірки було встановлено порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та направлено податкове повідомлення-рішення № 0000072330/0 від 13.03.2007 року про донарахування 81841 гривні по зобовязанням за платежем податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі за основним платежем 61182 гривні та за штрафними (фінансовими) санкціями 20659 гривень.

В процесі адміністративного оскарження повідомлення-рішення було прийнято рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 22.05.2007 року № 7729/10/25-007, яким у звязку з невірним визначенням валового доходу збільшено на 221 гривню суму податкового зобовязання з податку на прибуток та 110 гривень штрафної санкції.

За наслідками прийняття зазначеного рішення позивачеві були направлені податкові повідомлення-рішення : від 30.05.2007 року № 0000212330/1 про сплату донарахованих податкових зобовязань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 81841 гривня, з яких сума за основним платежем становить 61182 гривні та сума штрафної санкції в розмірі 20659 гривень та від 30.05.2007 року № 0000212330 про сплату донарахованих 331 гривні.

Вказані санкції застосовані за порушення вимог п.п. 4.6.1 п. 4.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме : у періоді, що перевірявся, позивач уклав договір поворотної фінансової допомоги № 400/1 від 25.06.2004 року з ДП «Судноверф». Відповідно до умов зазначеного договору останній надає позивачеві поворотну фінансову допомогу в розмірі 3700000 гривень для поповнення власних оборотних коштів. У 2004 та 2005 році позивач частину фінансової допомоги в розмірі 110000 гривень повернув позикодавцю.

Відповідно до вимог зазначеної норми позивач нарахував умовні відсотки у 2004 -2005 роках на суму поворотної фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець податкових періодів. Залишок неповернутої суми станом на 01.01.2006 року складав 3590000 гривень.

В порушення вказаної норми у 2006 році ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» не нарахувало умовні відсотки на залишок фінансової допомоги, що залишилась неповернутою на кінець першого кварталу 2006 року, першого півріччя 2006 року та за третій квартал 2006 року.

Позиція апелянта полягає в наступному. Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» проценти мають право нараховувати юридичні особи та фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які відповідно до закону мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

До процентів включаються : платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих в кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, на думку апелянта, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору до іншої вартісної бази, не є процентами.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів враховує наступні норми.

Відповідно до п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного період від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобовязання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Відповідно до наказу ДПА України «Узагальнююче податкове розяснення щодо застосування підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» стосовно відображення в податковому обліку операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги (позики)» № 26 від 24.01.2003 року, платник податку, який отримав таку допомоги від особи, що є платником податку з прибутку підприємств та сплачує податок за ставками, визначеними п. 7.2 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не має пільг із сплати цього податку. Включає до валових доходів звітного періоду суму процентів умовно нарахованих на суму фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожен день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. При цьому сума умовно нарахованих процентів, що були включені в попередньому податковому обліку до складу валового доходу не зменшується, при розрахунку податку на прибуток наростаючим підсумком з початку року, у наступному звітному періоді. Тобто податкові наслідки з податку на прибуток виникають в отримувача допомоги тільки у разі, коли поворотна фінансова допомога не повертається ним протягом звітного періоду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як позичальник за договором зобовязаний був включити до валових доходів за І квартал 2006 року, перше півріччя 2006 року, ІІІ квартал 2006 року суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду.

Колегія суддів погоджується з такою позицією суду Окружного адміністративного суду м. Києва та на підставі вищезазначених норм та обставин справи приходить до висновку, що позивач занизив валовий дохід у І кварталі 2006 року на суму 84094 гривні, у І півріччі 2006 року на суму 166172 гривні, за ІІІ квартал 2006 року на суму 243087 гривень, тим самим не задекларував та не сплатив зобовязання з податку на прибуток підприємств, чим порушив вимоги п.п. 4.6.1 п. 4.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, апеляційна інстанції вважає безпідставними доводи апелянта з огляду на те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає надання поворотної фінансової допомоги всіма субєктами підприємницької діяльності, незалежно від того, чи є вони фінансовими установами.

Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відсутність порушень норм податкового законодавства при винесені відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Отже, судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, обставини справи зясовані повно та обєктивно, а тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин апеляційна скарга ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 11 вересня 2009 року

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-22666/08 р. Головуючий у першій інстанції: Пилипенко О.Є.

Доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Умнової О.В.,

при секретарі: Авдошині М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Керуючись ст.ст. 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2008 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський суднобудівний судноремонтний завод» до Державної податкової інспекції в Подільському районі м. Києва про визнання нечинними податкових рішень-повідомлень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді: