Рішення № 5068746, 12.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2009 р. Справа № 54/199-09

вх. № 6514/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мукоїда Л.В., дов. №26-12/08-6 від 26.12.2008року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до ТОВ "Агрополюс-Харків", с. Глибоке

про стягнення 49612,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № L810-06/07, укладеним між сторонами 07.06.2007 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 49612,29 грн., з яких 46758,01 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 2512,55 грн. - пеня, 341,73 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк щодо своєчасної сплати лізингових платежів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

14 вересня 2009 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. 3288), в якій позивач зазначає, що відповідачем було оплачено заборгованість по сплаті лізингових платежів за лютий 2009 року - червень 2009 року, тобто за 20-24 періоди лізингу, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 2512,55 грн. пені, 341,73 грн. 3% річних, 818,99 грн. інфляційні. Позивач також просить стягнути з відповідача витрат з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2009 р. заява позивача про уточнення позовних вимог була прийнята до розгляду та розгляд справи продовжено з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог з урахуванням зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5845215, яке отримане відповідачем 19.09.2009 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

07.06.2007 року між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ТОВ "Агрополюс-Харків" був укладений договір фінансового лізингу № L810-06/07, відповідно до якого Лізингодавець (позивач), на підставі договору купівлі-продажу зобов’язався придбати у свою власність і передати Лізингоодержувачу (Відповідачу) у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються у Специфікації (Додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізингу від 20.06.07р., згідно до якого відповідач прийняв в лізинг від позивача комбайн LAVERDA 28.60 LXE, № кузову 318000182 (арк. спр. 15).

Відповідно до статті 4 вказаного договору лізингу сторони погодили визначення суми платежів та порядок їх сплати. А саме, згідно з п.4.1. вищезазначеного договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів. Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п.4.2). Платежі здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця (п.4.7).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано предмет лізингу, зауважень до якості предмету лізингу не було. Таким чином, вказані документи свідчать про те, що відповідач отримав товар належної якості.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не виконав свої зобов’язання щодо своєчасного внесення лізингових платежів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в період з лютого 2009р. по червень 2009р. у сумі 45939,02 грн., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

На момент прийняття рішення по справі відповідачем в добровільному порядку було оплачено заборгованість по сплаті лізингових платежів з лютого 2009р. по червень 2009р. (20-24 періоди лізингу).

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 статті 806 Цивільного кодексу України та Договору до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Як встановлено статтею 286 Господарського кодексу України, та статтею 762 Цивільного Кодексу Украйни, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування транспортним засобом, що випливає з договірних зобов'язань, який Лізингоодержувач сплачує Лизінгодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Разом з тим, за приписом ч. 3 статті 285 Господарського кодексу України та умовами Договору Відповідач повинен сплачувати Позивачу лізингові платежі за весь період користування транспортним засобом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі лізингоотримувачем сплачувати періодичні лізингові платежі за користування об'єктом лізингу встановлені частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України та статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору), сторони встановили розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю .

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.1 договору № L810-06/07 від 07.06.2007р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від непогашеної заборгованості за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2512,55 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних, що становить суму у розмірі 341,73 грн. – 3% та інфляційні у розмірі 818,99 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 496,12 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополюс-Харків" (61174, м. Харків, пр. Перемоги, 59, кв. 28, код ЄДРПОУ 33481540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 28А, код ЄДРПОУ 34480657) 2512,55 грн. - пені, 341,73 грн. - 3% річних, 818,99 грн. інфляційних, 496,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 19.10.2009 року.