Рішення № 5068745, 12.10.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2009 р. Справа № 54/198-09

вх. № 6515/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мукоїда Л.В., дов. №26-12/08-6 від 26.12.2008року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль", м. Київ

до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Бурлуцьке", смт. Великий Бурлук

про стягнення 220766,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № L851-06/07, укладеним між сторонами 21.06.2007 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 142854,49 грн., з яких 135592,75 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 6447,05 грн. - пеня, 814,69 грн. - 3% річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у визначений у договорі строк щодо своєчасної сплати лізингових платежів. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

14 вересня 2009 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. 3290), яка по своїй суті є заявою про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 220766,02 грн., з яких 207201,10 грн. заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 11816,54 грн. - пеня, 1748,38 грн. 3% річних. Позивач також просив стягнути з відповідача витрат з оплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2009 р. заява позивача про збільшення позовних вимог була прийнята до розгляду та розгляд справи продовжено з її урахуванням.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні збільшених позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 5845207, яке отримане відповідачем 24.09.2009 року.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

21.06.2007 року між ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" та ПОСП "Бурлуцьке" був укладений договір фінансового лізингу № L851-06/07, відповідно до якого Лізингодавець (позивач), на підставі договору купівлі-продажу зобов’язався придбати у свою власність і передати Лізингоодержувачу (Відповідачу) у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються у Специфікації (Додаток № 2 до договору), а лізингоодержувач зобов’язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Специфікацією, яка є додатком № 2 до договору, було встановлено, що у лізинг передається таке майно: борона дисколапова DXRV-II 666-32 (Gregoire Besson), 2007 р. в. сер. № 600843, сер. № 600844 у кількості 2 одиниці, ціною з ПДВ 890975,44 грн.

На підтвердження виконання сторонами умов договору щодо передачі майна між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт приймання - передачі предмета лізинга від 02.08.2007 року, згідно до якого відповідач прийняв в лізинг від позивача борону диско лапова DXRV-II 666-32 сер. № 600843, борону диско лапова DXRV-II 666-32 сер. № 600844 (арк. спр. 15).

Відповідно до п. 1.2 укладеного між сторонами договору лізингу, строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку лізингових платежів та не може бути менше одного року. Пунктом 4.1 Договору фінансового лізингу встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу та комісію лізингодавця. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається у графіку, який є додатком № 1 до договору фінансового лізингу. Цим графіком (а.с. 10) встановлено, що кількість періодів лізингу становить 36, а щомісячний лізинговий платіж становить 23339,31 грн.

Загальними умовами фінансового лізингу, які є додатком № 4 до договору фінансового лізингу, передбачено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв’язку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяці лізингоодержувач зобов’язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно. У цьому випадку лізингоодержувач зобов’язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

Таким чином суд приходить до висновку, що обов'язок отримати рахунок лізингодавця, в разі його неотримання відповідачем, було покладено на відповідача, відповідальність за наслідки неотримання цього рахунку несе відповідач, а неотримання рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити відповідний лізинговий платіж.

П. 6.1. загальних умов фінансового лізингу встановлено, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки USD LIBOR на період 1 місяць, розмір комісії змінюється пропорційно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу.

Відповідно до п. 6.2. загальних умов, змінений за правилами п. 6.1 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

У виставлених позивачем відповідачеві рахунках-фактурах №№ L851-06/07/19 від 02.03.2009 р., L851-06/07/20 від 01.04.2009 р., L851-06/07/21 від 05.05.2009 р., L851-06/07/22 від 01.06.2009 р., L851-06/07/23 від 01.07.2009 р., L851-06/07/24 від 03.08.2009 р. вказане значення ставки USD LIBOR на дату виставлення рахунків.

Позивачем також було надано суду виписки по рахунку № 2600514928 з 21.06.2007 р. по 31.08.2009 р. і акт звіряння взаємних розрахунків (25.06.07 –31.07.09), які також підтверджують суму заборгованості відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За змістом ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ст. 806 ЦК України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України, та ст.526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 204366,55 грн. (заборгованості по лізинговим платежам) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до п. 5.1 укладеного між сторонами по справі договору фінансового лізингу, за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав у повному обсязі прийнятий на себе обов'язок за договором фінансового лізингу № L851-06/07 позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 11816,54 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1748,38 грн. є законними та обґрунтованими.

Суд вважає також законними та обґрунтованими вимоги позивача щодо збільшення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції до 207201,10 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 2207,66 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з приватно-орендного сільськогосподарського підприємства “Бурлуцьке” (62607, Харківська обл., Великобурлуцький район, с. Плоске, вул. Петровського, 8, код ЄДРПОУ 30742985) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 28А, код ЄДРПОУ 34480657) 207201,10 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 11816,54 грн. - пені, 1748,38 грн. - 3% річних, 2207,66 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 19.10.2009 року.