Ухвала суду № 5067542, 13.10.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2009 року м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого: Улицького В.З.

суддів: Багрія В.М., Обрізко І.М.

секретаря: Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Львові на постанову господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року у справі за позовом ДПІ у м. Львові до ВАТ «Львівський хлібзавод №1» та ПМП «Опал» про визнання недійсним господарського зобов'язання, -

встановила:

У лютому 2008 року ДПІ у м. Львові звернулося до ВАТ «Львівський хлібзавод №1» та ПМП «Опал» про визнання недійсним господарського зобов'язання, яке виникло на підставі договору постачання №446 від 27.06.2006 року між ВАТ «Львівський хлібзавод №1» та ПМП «Опал» на суму 3 733 937,28 грн.; про застосування наслідків визнання недійсним господарського зобов'язання, передбачені ст.. 202 ГК України; про визнання недійсним договору комісії №447 від 27.06.2006 року між ПМП «Опал» та ВАТ «Львівський хлібзавод №1».

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що в ході невиїзної документальної перевірки ВАТ «Львівський хлібзавод №1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2006 року при взаємовідносин з ПМП «Опал», про що складено акт перевірки №1717/23-2/05492054 від 28.09.2007 року, яким встановлено факт завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в липні 2006 року на 622 322,88 грн.

Вважаючи договір постачання №466 від 27.06.2006 року укладений між ВАТ «Львівський хлібзавод №1» та ПМП «Опал» на загальну суму 3 733 937,28 грн. незаконним і таким, що суперечить інтересам держави позивач звернувся до суду.

Постановою господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

_________________

Головуюча в 1-й інстанції Довга О.І. Справа № 22а-13708/08

Справа №10/51А Ряд. стат.звіту №69 Доповідач: В.З. Улицький

Постанову суду оскаржила ДПІ у м. Львові. Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем проведено невиїзну документальну перевіркуВАТ «Львівський хлібзавод №1» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період червень-грудень 2006 року при взаємовідносин з ПМП «Опал», про що складено акт перевірки №1717/23-2/05492054 від 28.09.2007 року, яким встановлено факт завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в липні 2006 року на 622 322,88 грн.

27.06.2006 р. ПМП "Опал'' уклали Договір поставки № 446, за яким ВАТ «Львівський хлібзавод №1» отримав в липні 2006 року на підставі нижчезазначених видаткових накладних товар. На відвантажений товар ПМП "Опал" (продавець) виписало ВАТ «Львівський хлібзавод №1» нижчезазначені податкові накладні.

За фактом отримання податкових накладних Відповідач 1 відповідно до пп.7.4.1., 7.4.5. п.7.4., пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону 168, включив у серпні 2006 року, що підтверджується реєстром податкових накладних з супроводжуючим листом на ім"я начальника ДПІ у м. Львові - є у матеріалах справи до податкового кредиту нараховану суму ПДВ:

-158434,98 грн. - на підставі податкової накладної № 92 від 16.07.06 р.; у вересні 2006 року:

• - 152236,62 грн. на підставі податкової накладної № 93 від 16.07.06 р.

• - 156334,32 грн. на підставі податкової накладної № 121 від 27.07.06р.

• - 155316,96 грн. на підставі податкової накладної № 133 від 26.07.06 р.

Разом до податкового кредиту у серпні та вересні 2006 року віднесено суму 2322.88 грн.

Згідно пп 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону 168 податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним подаковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону 168 - податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Факт здійснення операції з придбання чорниці свіжозамороженої у ПМП "Опал," що не заперечує і скаржник, що підтверджується:

-укладеним між продавцем та покупцем договором поставки № 446 від 27.06.2006р. - видатковими накладними № 92 від 16.07.06р.; № 93 від 16.07.06р.;№ 121 від 27.07.06р.; № 133 від 26.07.06р., всього на суму 3733937,28грн.

- податковими накладними:№ 92 від 16.07.06р. на суму ПДВ -158434,98 грн.; № 93 від 16.07.06р. на суму ПДВ -152236,62 грн.; № 121 від 27.07.06р. на суму ПДВ-156334,32 грн.; № 133 від 26.07.06р. на суму ПДВ-155316,96 грн.; виписаними Продавцем.

Зауважень щодо правильності оформлення яких та до повноважень осіб, які їх підписали у контролюючого органу не має.

- договором комісії від 27.06.2006р. №447;

- актами приймання-передачі товару на комісію від 30.06.2006р. 16.07.2006р.,25.07.2006р.,25.07.06р.,26.07.06р.,08.08.06р.,21.08.06р.,30.08.06р.,01.09.06р.

-вантажно-митними деклараціями №204000001/6/1055612 від 28.08.06р та №204000001/6/105670 від 29.08.06р., на яких стоять печатки відповідних відділів, як-то - печатка "під митним контролем", печатка відділу контролю доставки вантажів", печатка відділу статистики. На печатці митних органів присутній текст: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі території України в повному обсязі".

Отже реальний товар фактично перетнув кордон України, що є беззаперечним доказом наявності товару - рослинної продукції. До правильності оформлення митних декларацій претензій Скаржник не має.

Все зазначене підтверджує, що ВАТ «Львівський хлібзавод №1» сформував податковий кредит з господарської операції за договором поставки № 446 від 27.06.2006р. у повній відповідності з вимогами чинного законодавства (див.стор. 26 Акту перевірки від 23.01.07р. №19/23-0/05492054).

Факт наявності товару, передачі його на комісію за договором комісії № 447 від 27.06.2006р, і вивезення його за межі митної території України підтверджено ВМД, що дає ВАТ «Львівський хлібзавод №1» підстави згідно із Законом "Про ПДВ" на застосування нульової ставки ПДВ.

Крім того, Скаржник посилається на те, що суд не дослідив той факт, що за результатами проведеної зустрічної перевірки не встановлено сплати ПДВ з продажу товару постачальником товару - ПМП "Опал", через що відсутня надмірна сплата ПДВ до Державного бюджету, а звідси порушення ВАТ «Львівський хлібзавод №1» вимог п. 1.8, ст. 1 ,п.п.7.7.1 та 7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - далі Закон 168.

Таке твердження судом до уваги не береться, оскільки апелянтом не враховано законодавчо встановлену різницю між податковим кредитом та бюджетним відшкодуванням.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7.ст.1 Закону 168).

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку3 надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п.І.8.ст.1 Закону 168).

Тобто наявність, надмірної сплати ПДВ необхідно лише у випадку бюджетного відшкодування сум ПДВ.

Проте у періоді, що перевірявся, платник податку не заявляв до відшкодуванням і бюджету сум податку на додану вартість, що підтверджується поданою до ДПІ у місті Львові Податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2006р.

Щодо посилання Позивача на заведені кримінальні справи, та завищення вартості продукції що експортувалася.

Відповідно до статті 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки ЇЇ вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Оскільки умисел є одною із форм вини, а вина с складовою правопорушення, то, в разі її відсутності у діях Позивача не може йти мова і про умисел приховати або ухилитися від сплати податків при укладенні оспорюваного правочину.

Отже посилання Позивача на інформацію про наявність заведених кримінальних справ відносно посадових осіб відповідачів не може братися до уваги.

Апелянт посилається на завищення ціни рослинної продукції ВАТ «Львівський хлібзавод №1», яка екпортувалася за договором комісії від 27.06.06р. № 447 що, на думку Скаржника та органів дізнання, призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

 Таке твердження судом до уваги не береться, оскільки воно не встановлено ні Актом перевірки від 2301.2007р № 19/23-0/05492054, ні Актом перевірки 28.09.2007 року № 171/23-2/05492054.

Оцінивши зібрані доводи в сукупності колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими, а постанова суду першої інстанції законною.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Львові залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 05.08.2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В. Улицький

Судді: В. Багрій

І. Обрізко

Повний текст ухвали виготовлено

та підписано 16.10.2009 року