Ухвала суду № 5059766, 22.09.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2009 року № 22-а-7918/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів: Носа С.П., Любашевського В.П.

при секретарі судового засідання Троцькому Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області на постанову господарського суду Львівської області від 26 березня 2008 року за позовом Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ДП «Львівський Облавтодор» звернувся з позовом в суд до ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.07.2007 р. № 0011771750/0, яким позивачу донараховано 25819,90 грн. податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та 51639,80 грн. податкового зобов'язання по штрафних санкціях.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що надбавки, які виплачуються працівникам ДП «Львівський Облавтодор» за роз'їзний характер роботи, не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податків, а тому не обкладаються податком з доходів фізичних осіб.

Постановою господарського суду Львівської області від 26 березня 2008 року позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення-рішення № 0011771750/0 від 23.07.2007 р., винесене ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, визнано нечинним та скасоване.

Постанову суду оскаржив відповідач по справі - ДПІ у Пустомитівському районі з тих підстав, що з метою оподаткування податком з доходів фізичних осіб надбавки до тарифних ставок та посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний ( пересувний ) характер у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, включаються до складу заробітної плати і оподатковуються в її складі відповідно до Закону України «Про оподаткування з доходів фізичних осіб».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 23.07.2007 р. № 0011771750/0, було прийняте ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області за наслідками проведення виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності філії позивача «Пустомитівська ДРБД-62» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 01.04.2007 р., результати якої були оформлені у вигляді акту від 10.07.2007 р. № 851/232/26256990 (надалі - акт перевірки).

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1999 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер» підприємства, установи, організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. Граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Виходячи з наведеного положення, ДП «Львівський облавтодор» вправі самостійно встановлювати надбавки до тарифних ставок і посадових окладів своїх працівників, робота яких має роз'їзний (пересувний) характер, оскільки виплата таких надбавок передбачена у колективному договорі ДП «Львівський облавтодор» та погоджена із замовниками робіт, що підтверджується представленими Позивачем актами виконаних підрядних робіт, підписаними із замовниками робіт, з розрахунками супутніх витрат за період з 01.01.2005 р. по 01.04.2007 р. Факт виплати надбавок у розмірах, що не перевищують граничних норм витрат, установлених Кабінетом Міністрів України, сторонами не оспорюється.

Згідно з п. 3.16. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 N 5, надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, у розмірах, визначених законодавством, відносяться до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.

Враховуючи наведене, судом встановлено, що надбавки за роз'їзний характер роботи, що виплачуються працівникам ДП «Львівський облавтодор», не включаються до фонду оплати праці, а тому не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Позиція Відповідача про те, що надбавки за роз'їзний характер роботи повинні оподатковуватись податком з доходів фізичних осіб через те, що роз'їзди таких працівників не оформлені як відрядження, не може бути визнана судом правомірною з огляду на положення абз. 2 «Загальних положень» Iнструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59, відповідно до якої службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою).

Окрім того, на підтвердження правомірності своєї позиції Позивачем подано роз'яснення ДПА України від 25.05.2004 р. № 5131/5/17-3116, яке надане на запит Державної служби автомобільних доріг України (органу, до сфери управління якого належить ДП «Львівський облавтодор» згідно наказу Укравтодору № 3 від 10.01.2005 р.), а також роз'яснення ДПА України від 08.06.2004 р. № 4528/6/17-3116.

У вищеназваних роз'ясненнях викладається позиція ДПА України, згідно якої надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів вищезгаданих працівників, що виплачуються у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником, але не вище граничних норм витрат, понесених у зв'язку з відрядженням (зокрема, добових витрат), встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року N 663 “Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон”, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 N 59, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб з підстав, встановлених підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

У ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на викладене, колегія Львівського адміністративного апеляційного суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні відповідають дійсним обставинам справи, судом дано вірну оцінку наявним у справі доказам, судове рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 26.03.2008 року у справі № 3/43А/08 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до  суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: С.П. Нос

В.П. Любашевський

Повний текст ухвали виготовлений 25.09.2009 року.