Ухвала суду № 50670760, 21.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2010 року справа №2а-19221/10/0570 < приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26 >

зал судового засідання № 5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О.

при секретарі судового засідання - Козловій О.М.,

за участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 р. у справі № 2а-19221/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства "Юг-Агро" до Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2010 року №0000202300/0

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з до Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2010 року №0000202300/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 року у справі № 2а-19221/10/0570 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Володарському районі від 30 червня 2010 року № 0000202300/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 51 148 грн.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі зазначив , що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу ; невірно застосувавши положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Представники позивача під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Відповідач в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, встановила наступне.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Таким чином, відповідач у справі субєкт владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені владні управлінські функції щодо контролю відносно субєктів господарювання у сфері оподаткування.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про систему оподаткування платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Порядок обчислення, сплати ПДВ врегульований Законом України Про податок на додану вартість.

Судом першої, апеляційної інстанції встановлені слідуючи обставини:

З 11 травня по 8 червня 2010 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, наслідком якої є акт від 15 червня 2010 року № 131/23-32577534 та податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2010 року № 0000202300/0.

Податковим повідомлення-рішенням № 0000202300/0 відповідачем згідно підпункту б п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами №2181-III від 21.12.2000р. та п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами було визначено позивачеві суму податкового зобовязання з податку на додану вартість - 51 148 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, згідно якого позивачем буцім-то було завищено суми податкового кредиту на 48 532 грн. Відповідач зазначив, що вказане завищення встановлене з взаємовідносин позивача з ТОВ «Науково-виробничою фірмою «Східна нафтова компанія», які відбувались без укладення договорів. Крім того, вказав, що позивачем до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, супроводжувальні документи, що посвідчують якість та комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, паспорт якості, документи, що засвідчують безпеку товару), внаслідок чого відповідач прийшов до висновку, що фактичне відвантаження-приймання нафтопродуктів не підтверджується, операції позивача з ТОВ «Східна нафтова компанія» не мали реального товарного характеру.

Проте з вказаними висновками колегія суддів погодитись на може , з огляду на наступне:

У відповідності до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що придбання продукції, а саме бензину та дизельного палива, позивачем у зазначеного контрагента підтверджується рахунками-фактурами; банківськими виписками. Крім того, ТОВ «Східна нафтова компанія» були видані позивачу податкові накладні: від 6 лютого 2008 року № М000000129 на суму 17000 грн., в тому числі податок на додану вартість 2833 грн. 33 коп.; від 7 червня 2008 року № М000000130 на суму 3229 грн. 20 коп., в тому числі податок на додану вартість 538 грн. 20 коп.; від 4 червня 2008 року № М000000552 на суму 170925 грн., в тому числі податок на додану вартість 28487 грн. 50 коп.; від 13 жовтня 2008 року № М000001075 на суму 104400 грн., в тому числі податок на додану вартість 17400 грн. (розрахунок коригування від 28 жовтня 2008 року на суму -4367 грн. 40 коп., в тому числі податок на додану вартість -727 грн. 90 коп., у зв'язку зі зміною кількості товару).

Таким чином, оплата бензину та дизельного палива підтверджена належно оформленими податковими накладними, виданими постачальникам, а також рахунками-фактури, видатковими накладними, банківськими виписками. Відтак , отримавши податкову накладну, покупець товару (в даному випадку - бензину та дизельного палива) набув право на включення суми податку, вказаної в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Варто вказати, що підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріали справи засвідчують, що позивач придбавав товари та послуги, які призначались для використання в господарській діяльності, придбання цих послуг підтверджується податковими накладними, тому суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням бензину та дизельного палива підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, сертифіката, паспорту якості, документів, що підтверджують безпеку товару, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки їх наявність чи відсутність взагалі не впливає на формування платником податку на додану вартість податкового кредиту за господарськими операціями.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо висновку про безпідставність визначення ЗАТ "Юг-Агро" податкового зобов'язання з податку на додану вартість, в сумі 51 148 грн.

Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 26 жовтня 2010 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2010 р. у справі № 2а-19221/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства "Юг-Агро" до Державної податкової інспекції у Володарському районі Донецької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2010 року №0000202300/0- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В.

ОСОБА_4