Ухвала суду № 50670763, 28.10.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року справа №2а-10351/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Лях О.П.

суддів : Горбенко К.П., Попова В.В.

при секретарі Асєєвій Я.В.

за участю :

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10351/10/0570 за позовом Державного підприємства Добропіллявугілля в інтересах відокремленого підрозділу Шахта Алмазна до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р., -

В С Т А Н О В И Л А :

Державне підприємство Добропіллявугілля в інтересах відокремленого підрозділу Шахта Алмазна звернулося до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10351/10/0570 позовна заява задоволено частково :

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001401540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 3322,58 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001411540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 4489,82 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001421540/0 від 14.04.2010р, яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 45486,27 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001431540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 218872,73 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001441540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 3810,00 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001451540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 520546,18 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001511540/0 від 14.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 110185,50 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001721540/0 від 15.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 507,73 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001731540/0 від 15.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 7413,18 грн.;

визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №0001741540/0 від 15.04.2010р., яким визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 2247,59 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10351/10/0570 про визнання недійсними податкових повідомлень рішень та прийняти нову постанову, якою в позовних вимогах ДП «Добропіллявугілля» відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Відповідач не згоден з висновком суду про неправомірність застосування в спірних правовідносинах підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування та ним встановлений механізм сплати податків і зборів.

Зазначає, що він діяв в межах повноважень, наданих п. 7.7 ст. 7 цього Закону та Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276.

Вказує, що податкова інспекція не змінювала призначення платежів, а лише виконувала встановлений законом механізм сплати податків.

Представник позивача просив залишити апеляційну без задоволення, а судове рішення без змін.

Представник відповідача наполягав на скасуванні судового рішення першої інстанції.

Як вважає податкова інспекція, нею не змінювалось призначення платежу, визначене платником податку у платіжному документі, при зміні періоду оплати враховувались вимоги п. 7.7 ст. 7 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом ДПА України від 18.07.2005р. № 276.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України Про державну податкову службу в Україні, ст. 10 якого визначені функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України наказом від 18.07.2005 року № 276 затвердила Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123.

Інструкція не містить положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

В основу повідомлень рішень, які оспорювались, покладений акт від 02.04.2010 року № 282/15-1/26319503 про результати невиїзної документальної перевірки з питань порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб за період з 27.02.2008 року по 01.03.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Держаної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997р. за №207/472/51/157, ч. 3 п. 13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999р. за №115, ст. ст. 28, 30 Кодексу України "Про надра" від 27.06.1994 року за № 132/94-ВР, п.10. Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. за № 303, ч. 1 ст. 17 Закону України від 03.07.1992р. за №2535-ХІІ "Про плату за землю", п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991р. за №1251-ХІІ "Про систему оподаткування" зі збору за спеціальне водокористування всього у загальній сумі 25592,54грн., у тому числі із затримкою від 30 до 90 днів - 16612,90грн, із затримкою понад 90 днів - 8979,64грн.; по платі за користування надрами для видобування корисних копалин всього у загальній сумі 892608,14грн., у тому числі із затримкою до 30 днів - 454862,70грн., із затримкою понад 90 днів - 437745,44грн.; зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету всього у загальній сумі 1060142,32грн., у тому числі із затримкою до 30 днів - 19050,00грн, із затримкою понад 90 днів - 1041092,32грн.; зі збору до фонду за забруднення навколишнього природного середовища всього у загальній сумі 220370,98грн., у тому числі із затримкою понад 90 днів - 220370,98грн.; із земельного податку з юридичних осіб у загальній сумі 49353,71грн., у тому числі із затримкою до 30 днів включно - 7792,63грн., із затримкою від 31 до 90 днів включно - 37065,90грн., із затримкою понад 90 днів - 4495,18грн.

На підставі зазначеного акту перевірки прийняті спірні податкові повідомлення - рішення №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р., якими визначено суму штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 917153,12 грн.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.7.7 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.

Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях платників податків, відповідач неправомірно вважає, що змінюючи призначення платежу, визначеного платником у платіжному документі, він діяв на підставі зазначених норм Закону та у межах повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Як вбачається з платіжних доручень у реквізиті Призначення платежу ним вказано перерахування поточних податкових зобовязань зі збору за спеціальне водокористування, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку з юридичних осіб з вказанням конкретних періодів та строків сплати.

Крім того, ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу. Зменшення податкового боргу шляхом подання уточнюючого розрахунку, яким платником податків зменшується сума податкового зобовязання, Законом України №2181-ІІІ не передбачено.

Позивач, подавши до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища від 23.07.2009р. за №12732, скористався правом, наданим йому п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно до якого, якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому, підстави вважати подання уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму податкового зобовязання, погашенням податкового зобовязання відсутні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що відповідачем не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийняття податкових повідомлень рішень відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України Про державну податкову службу в Україні, Законом України Про плату за землю, ст. 2, 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10351/10/0570 за позовом Державного підприємства Добропіллявугілля в інтересах відокремленого підрозділу Шахта Алмазна до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-10351/10/0570 за позовом Державного підприємства Добропіллявугілля в інтересах відокремленого підрозділу Шахта Алмазна до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0001401540/0 від 14.04.2010р., №0001411540/0 від 14.04.2010р., №0001421540/0 від 14.04.2010р., №0001431540/0 від 14.04.2010р., №0001441540/0 від 14.04.2010р., №0001451540/0 від 14.04.2010р., №0001511540/0 від 14.04.2010р., №0001701540/0 від 15.04.2010р., №0001711540/0 від 15.04.2010р., №0001721540/0 від 15.04.2010р., №0001731540/0 від 15.04.2010р., №0001741540/0 від 15.04.2010р. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддівО.П. Лях

ОСОБА_4

ОСОБА_5