Рішення № 5064218, 02.03.2009, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2-26/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 березня 2009 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лиманської М.В.,

при секретарі Даниленко Т.О., Миткевич Н.Ф.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідачки - ОСОБА_3., ОСОБА_4

представника третіх осіб - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Городянська міська рада Чернігівської області, ДП «Комунальник» Городянської міської ради Чернігівської області

В С Т А Н О В И В :

04 грудня 2008 року Державна екологічна інспекція в Чернігівській області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої державі незаконним пошкодженням дерев до ступеня припинення росту. Позовні вимоги позивач мотивував тим, що 13.11.2008 року комісією у складі старшого державного інспектора з охорони навколишнього середовища ОСОБА_2 техніка по догляду за зеленими насадженнями м.Городня ОСОБА_5 дільничного інспектора ОСОБА_7 проведено перевірку природоохоронного законодавства на території Городнянської міської ради по вул. Жовтневій,85 в м.Городня Чернігівської області. В ході перевірки встановлено, що відповідачка силами найманих працівників, без відповідного звернення до органів місцевого самоврядування та отримання відповідного дозволу, провела обрізку трьох дерев біля будинку №85 по вул. Жовтневій в м.Городня. Обрізку дерев проведено на висоті біля чотирьох метрів, обрізано більше половини протяжності крони. За результатами перевірки складено польову перелікову відомість пошкоджених дерев, на підставі якої, відповідно до положень Постанови КМУ №559 від 08.04.1999 року зроблений розрахунок розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міста Городня. Оскільки шкода зеленим насадженням міста завдана неправомірними діями відповідачки, позивач просив стягнути з неї на відшкодування шкоди 3036,00 грн.

Ухвалою судді від 12.12.2008р. провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов та пояснили, що діями відповідачки, які виразилися у самовільному, без отримання відповідного дозволу, обрізанні трьох дерев до ступеню припинення їх росту зеленим насадженням міста Городня завдано шкоди. Розмір шкоди обчислений відповідно до встановлених «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів», затверджених постановою КМУ №559 від 08.04.1999 року /в редакції ПКМУ №1789 від 28.12.2001 року/ і складає 3036 грн. 00 коп.

Представники відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в позові просили відмовити. На обґрунтування заперечень представники відповідачки пояснили, що дійсно, восени 2008 року відповідачкою за допомогою найманих працівників проведено обрізку трьох дерев, які ростуть біля будинку відповідачки по вул. Жовтневій в м.Городня Чернігівської області. Підтвердили, що відповідачка не зверталась до органів місцевого самоврядування з відповідною заявою про надання дозволу на обрізку цих дерев. Такі дії відповідачки були викликані необхідністю, оскільки дерева, які росли біля будинку відповідачки перешкоджали освітленості її будинку, затіняли вікна густими гілками. Крім того, обрізані відповідачкою дерева досягли своєї вікової межі, дуже розрослися та своїми гілками заважали проходу пішоходів по тротуару та проїжджаючому транспорту; дерева ростуть на відстані трьох метрів від будинку відповідачки, та їх корені руйнують фундамент цього будинку; корені цих дерев оголені, що робить їх аварійними. У зв'язку з невиконанням органами місцевого самоврядування їх функцій по виявленню та видаленню аварійних дерев, обрізані відповідачкою дерева продовжували рости та становити загрозу транспортним засобам, будинку відповідачки, її здоров'ю. Зважаючи на бездіяльність органів місцевого самоврядування, відповідачка провела санітарну обрізку дерев. Крім того, зазначені дерева були висаджені відповідачкою та її чоловіком більше 40 років назад, відповідачка, проживаючи в своєму будинку все життя доглядала за цими деревами, збирала гілля, що обламувались, згрібала листя.

Представник третіх осіб в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити та пояснив, що дерева відповідачкою обрізані до ступеня припинення росту, оскільки обрізано більше половини протяжності крони, зрізано майже всю крону, фактично залишились тільки стовбури, тому за діючими правилами, передбаченими ПКМУ №1789 від 28.12.2001 року дерева вважаються такими, що припинили ріст. Зазначив, що зауваження представників відповідачки щодо бездіяльності органів місцевого самоврядування та стану дерев до їх обрізання можуть прийматись до уваги, але ці обставини не дозволяли відповідачці самовільно робити обрізання дерев, які відносяться до зелених насаджень міста. Висновки про аварійність дерев може робити тільки спеціальна комісія, яка і вирішує, чи необхідно обрізати дерево, якщо так, то до якої межі, чи необхідно його взагалі знести, а також комісія приймає рішення щодо компенсаційної посадки дерев або щодо компенсації їх вартості до бюджету.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, на які посилаються сторони, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, восени 2008 року відповідачкою за допомогою найманих працівників проведено обрізку трьох дерев, які ростуть біля її будинку №85 по вул. Жовтневій в м. Городня Чернігівської області. Відповідачка не зверталась до органів місцевого самоврядування з відповідною заявою про надання дозволу на обрізку цих дерев. Ці обставини визнані сторонами по справі і відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України вони не підлягають доказуванню. Таким чином у даній справі про цивільно-правові наслідки дій сторін, встановлюючи обставини справи, суд має вважати доведеними ті факти, які визнані сторонами по цій справі.

Відповідно до наданих суду доказів, а саме: матеріалів перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 13.11.2008р., польової перелікової відомості /а.с. 5-7/ розмір шкоди, заподіяної відповідачкою навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного пошкодження /обрізка крони/ дерев до ступеня припинення росту, становить 3036 грн. 00. коп.

Як вбачається з матеріалів справи обрізка дерев проведена відповідачкою з порушенням встановлених норм природоохоронного законодавства, та її діями завдана матеріальна шкода навколишньому природному середовищу.

Посилання представників відповідачки на факти бездіяльності з боку органів місцевого самоврядування, які виразились в не проведенні щорічних оглядів дерев та не фіксуванні їх стану, приймаються судом до уваги, але не є обґрунтуванням правомірності дій відповідачки. Доказами справи підтверджується, що дії відповідачки /самовільне обрізання дерев до ступеня припинення росту/ є неправомірними і цими діями відповідачки навколишньому середовищу було завдано матеріальну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з розрахунком, проведеним відповідачем по таксах для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999р. №559 /у редакції постанови КМУ від 28.12.2001р. №1789/ /а.с. 8/, сума матеріального збитку, завданого відповідачкою зеленим насадженням, складає 3036 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про відшкодування завданих збитків, суд погоджується з доводами представників відповідача і приходить до висновку, що проведенню самовільного обрізання дерев сприяло неналежне виконання органами місцевого самоврядування, а саме ДП «Комунальник», обов'язків щодо утримання дерев на об'єктах благоустрою в належному стані.

Враховуючи положення ч.2 ст.1193 ЦК України, відповідно до якої якщо груба необережність сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від вини потерпілого /а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини/, розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом, суд приймає до уваги ті обставини що до обрізання дерева біля будинку відповідачки перешкоджали освітленості її будинку, корені цих дерев були і є оголені, гілки цих дерев лежали на дротах електромережі. Ці обставини підтверджені доказами справи /показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9., фотокартками дерев /а.с. 27,28/, наявність цих обставин не заперечував в судовому засіданні і представник ДП «Комунальник» Городнянської міської ради. Проте наявність цих обставин не спростовує наявності вини відповідачки, оскільки остання за таких обставин для вирішення питання про можливість обрізки або видалення дерев мала звернутись за дозволом до органів місцевого самоврядування, до компетенції яких належить визначення, чи належать дерева до категорії аварійних, та чи слід проводити їх обрізання або видалення.

Крім того при вирішенні питання про розмір відшкодування шкоди суд також враховує, що відповідачка має похилий вік /84 роки/, страждає на ряд захворювань, відноситься до ветеранів війни, є дружиною померлого інваліда Великої Вітчизняної війни що підтверджується матеріалами справи. З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що саме ці обставини стали підставою для того, що ним при складанні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства 13.11.2008 року не було складено протоколу про вчинення відповідачкою адміністративного правопорушення та останню не було притягнуто до адміністративної відповідальності. Ці обставини відповідно до положень ч.4 ст. 1193 ЦК України також можуть бути враховані судом при вирішенні питання про розмір відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення. Тобто зазначена норма закону не виключає можливість застосування загальних норм цивільного законодавства, які переждбачають зниження розміру стягнення.

Враховуючи положення ч.ч. 2,4 ст. 1193 ЦК України, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру відшкодування завданої відповідачкою шкоди до 300, грн.

Позивачем до матеріалів справи надано квитанцію про сплату витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового розгляду справи в сумі 30,00 грн. Згідно п.23 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору. Відповідачка відноситься до ветеранів війни, що підтверджується довідкою №5743 від 23.06.2005р. та посвідченням НОМЕР_1 та в силу ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» також звільнена від оплати судового збору. Тому в силу ч.2 ст. 88 ЦПК України витрати на оплату судового збору компенсуються за рахунок держави. Витрати на оплату ІТЗ підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 3,00 грн.

 Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1166, ч.2, 4 ст. 1193, ЦК України, ст.ст. 68,69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» ст.ст. 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Чернігівській області до ОСОБА_6 про відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 до місцевого бюджету м.Городні /рах. 33115331700102 в ГУДКУ у Чернігівській області, ЕДРПОУ 21406290, МФО 853592, КБДК 24062100/ на відшкодування шкоди, завданої пошкодженням дерев 300 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Державної екологічної інспекції в Чернігівській області в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 3 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Лиманська М.В.