Справа № 2-27/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 лютого 2009 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лиманської М.В.,

при секретарі Даниленко Т.О.,

з участю сторін: позивача - ОСОБА_1., яка виступала від свого імені і як представник позивача ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3., представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В :

04.12.2008 року ОСОБА_2 таОСОБА_1 звернулись з позовами до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Свої доводи позивачі мотивували тим, що 08.07.2007 року відповідач, керуючи автомобілем Форд Сиерра д.н. НОМЕР_1 скоїв наїзд на позивачку ОСОБА_2, яка на момент ДТП була неповнолітньою. Внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Вироком Городнянського райсуду від 29.12.07р. ОСОБА_3. був визнаний винним у вчиненні ДТП та засуджений за ч.1 ст. 286 КК України. За цим вироком суду з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2 стягнуто 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди; на користь її законного представника ОСОБА_1. було стягнуто 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 3134 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Після винесення вироку суду внаслідок отриманої від ДТП травми у потерпілої ОСОБА_2 розвилося тяжке захворювання - епілепсія та 17.03.2008р. їй було встановлено 3-ю трупу інвалідності, яка за медичними документами пов'язана із отриманою нею травмою від ДТП. Тому позивачі просили стягнути в судовому порядку з відповідача на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на користь ОСОБА_2 20 000 грн., на користь ОСОБА_1. 10 000 грн., додаткові витрати на лікування на користь ОСОБА_2, які виникли після ухвалення вироку суду в сумі 565 грн., стягнути на користь ОСОБА_2 щомісячно суму мінімального заробітку з моменту встановлення інвалідності. Крім того позивачі просили сприяти стягненню з відповідача ОСОБА_3. сум, стягнутих з нього за вироком суду, але не сплачених фактично на момент звернення з цим позовом.

Ухвалою судді 12.12.2008р. провадження у справі відкрито. Ухвалою суду від 23.12.2008 року на підставі ст. 126 ЦПК України зазначені позови об'єднані в одне провадження.

На початку судового розгляду суд ухвалою від 26.01.2009р. на підставі ст. 33,168 ЦПК України, ст.1194 ЦК України за клопотанням сторін залучив до участі у справі другого відповідача - Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», як страховика цивільної відповідальності ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1., яка діяла від свого імені та як представник за довіреністю позивачки ОСОБА_2, уточнила позовні вимоги, зменшивши їх та просила: стягнути з відповідача ОСОБА_3. на свою користь - на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я її дочки, 5 000 грн.; на користь ОСОБА_2 - на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 6000 грн.; додаткові витрати на лікування, які виникли після ухвалення вироку суду, в сумі 954,37 грн.; та щомісячно суму мінімального заробітку з моменту встановлення інвалідності та настання повноліття, з 17 березня 2008 року, на весь період, на який інвалідність встановлена.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. пояснила, що 08.07.2008 року відповідач, керуючи автомобілем Форд Сиерра д.н. НОМЕР_1 скоїв наїзд на її дочку - позивачку ОСОБА_2, яка на момент ДТП була неповнолітньою. Внаслідок ДТП її дочка отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Вироком Городнянського райсуду від 29.12.07р. ОСОБА_3. був визнаний винним та засуджений за ч.1 ст. 286 КК України. За цим вироком суду з ОСОБА_3. на користь її дочки стягнуто 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на її користь, як законного представника її неповнолітньої дочки, було стягнуто 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 3134 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. На момент винесення вироку не було враховано, що дитина внаслідок ДТП стала інвалідом, так як інвалідності на той момент встановлено не було. Після винесення вироку суду внаслідок отриманої від ДТП травми у її дочки розвилося тяжке захворювання - епілепсія. 17.03.2008р. дочці було встановлено 3-ю трупу інвалідності, яка за медичними документами пов'язана із отриманою нею травмою від ДТП. Після вироку суду її дочка, яка 17.03.2008 року стала повнолітньою, продовжує лікуватися та витрачає додаткові кошти на своє лікування. Оскільки коштів, що їх дочка отримує від держави, для лікування не вистачає, вона постійно витрачає свої кошти для лікування дочки. Вартість ліків, придбаних після винесення вироку, підтверджена документально складає 954 грн. 37коп. Інвалідність та особливість захворювання - епілептичні напади - позбавляють дочку можливості влаштуватись на роботу, оскільки напади є неочікуваними. В силу діючого законодавства її дочка, якій завдано ушкодження здоров'я, має право на відшкодування відповідачем втраченого заробітку. Оскільки дочка на момент ушкодження здоров'я не працювала, розмір відшкодування визначається з розміру мінімальної заробітної плати. Зазначила також, що після того, як у дочки внаслідок отриманої травми розвилася епілепсія, їхні моральні страждання в рази збільшилися. Вона особисто дуже страждає, коли з її дочкою трапляються епілептичні напади, що буває дуже часто. Крім того, вона дуже переживає за те, що не може надати дочці допомогу, коли трапляються напади у денний час, коли вона сама перебуває на роботі, і дочка залишається вдома сама. Вона не має можливості постійно доглядати за дочкою, оскільки вона є єдиним годувальником в сім'ї і вимушена працювати, так як має забезпечувати двох дітей. На момент винесення вироку та стягнення з відповідача моральної шкоди всі ці дані не враховувались, оскільки цих фактичних обставин не існувало. Тому позивачка вважає, що має право на відшкодування додаткової моральної шкоди.

Представник відповідача Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині відшкодування на користь позивачки ОСОБА_2 додаткових витрат на лікування, які виникли після ухвалення судом вироку, в сумі 954 грн. 37коп. , та в частині відшкодування на користь позивачки ОСОБА_2 шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, а саме втрачений нею заробіток в розмірі мінімальної заробітної плати за період з дня встановлення за весь період встановлення інвалідності та досягнення потерпілою повноліття - з 17.03.2008 року по 01.06.2009 року. Стягнення просив провести за період з 17.03.2008 року по 01.06.2009 року - однократним платежем.

 Відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що оскільки його цивільна відповідальність застрахована, він зобов'язаний сплатити позивачам тільки різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у разі недостатності страхової виплати. Так як сума страхової виплати більше розміру матеріальної шкоди, пов'язаної з додатковим лікуванням потерпілої та придбанням ліків, а також розміру шкоди, завданої ушкодженням здоров'я позивачки, зазначеної в позові, він просив стягнути її зі страхової компанії.

Відповідач визнав вимоги позивачів про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, на користь позивачки ОСОБА_2 в сумі 6000 грн. та на користь позивачки ОСОБА_1. в сумі 5000 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, на які посилаються сторони, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2008 року відповідач ОСОБА_3., керуючи автомобілем Форд Сиерра д.н. НОМЕР_1 скоїв наїзд на позивачку ОСОБА_2, яка на момент ДТП була неповнолітньою. Внаслідок ДТП потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Вироком Городнянського райсуду від 29.12.07р. ОСОБА_3. був визнаний винним та засуджений за ч.1 ст. 286 КК України. За цим вироком суду з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2 стягнуто 6000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь її законного представника ОСОБА_1. було стягнуто 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 3134 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок суду у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином у даній справі про цивільно-правові наслідки дій сторін, встановлюючи обставини справи, суд має вважати доведеними ті факти, які встановлені названим вироком суду.

Відповідно до наданих суду доказів, а саме: копії консультативного висновку від 14.03.2008 року Чернігівської обласної ЛКК /а.с.9/, оригінал якого досліджений в судовому засіданні, внаслідок отриманої від ДТП травми у потерпілої ОСОБА_2 розвилося захворювання - епілепсія та з 17.03.2008р. їй за висновком Чернігівської травматологічної МСЕК №1156 було встановлено 3-ю трупу інвалідності, яка за медичними документами пов'язана із отриманою нею травмою від ДТП. Отже, медичними документами /висновком ЛКК від 14.03.2008 року, довідкою медико-соціальної експертної комісії №301622 від 13.05.2008р./ підтверджується, що встановлення позивачці ОСОБА_2. групи інвалідності, причини її виникнення - пов'язані з ДТП, яке сталося 08.07.2007р.

Відповідно до ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток /дохід/, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частина 2 цієї статті визначає, що у разі ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Судом встановлено, що на момент встановлення інвалідності - з 17.03.2008р. - і на момент розгляду даної справи позивачка ОСОБА_2 є студенткою Чернігівського регіонального центру дистанційного навчання Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», стипендію не отримує, що підтверджується відповідною довідкою /а.с. 83/. Враховуючи ці дані, розмір відшкодування має бути визначений відповідно до правил ч.2 ст. 1195 ЦК України.

В період з 17.03.2008 року по 30.06.2009 року розмір мінімальної заробітної плати визначений Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.2007 року та Законом України від 26.12.2008 року «Про Державний бюджет на 2009 рік» і встановлений з 01.01.2008 по 31.03.2008 року - 515,0 грн., з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року - 525 грн., з 01.10.2008 по 30.11.2008 року - 545 грн., з 01.12.2008 по 31.12.2008 року - 605 грн., з 01.01.2009 по 31.03.2009 року - 605 грн., з 01.04.2009 по 30.06.2009 року - 625 грн.

Відповідно до п. 22 ППВСУ №6 від 27.03.1992р «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я складається з щомісячних платежів, що підлягають виплаті до визначеного висновком медичної експертизи строку наступного огляду.

Згідно довідки МСЕК /а.с. 7/ строком наступного медичного огляду на предмет інвалдності позивачки ОСОБА_2  є 13.05.2009 року, а інвалідність встановлена на строк до 01.06.2009 року.

Таким чином за період з моменту встановлення інвалідності - з 17.03.2008 року до 01.06.2009 року - розмір мінімальної заробітної плати підлягає стягненню щомісячно. Загальна сума щомісячних платежів за вказаний період, виходячи з встановленого законом мінімуму заробітної плати, складає 8142 грн. 58 коп.

Згідно договору - полісу №НОМЕР_1 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 05.06.2007 року відповідач ОСОБА_3., уклавши цей договір, застрахував свою цивільну відповідальність. Строк дії цього договору встановлений з 06.06.2007р. до 05.06.2008р. Згідно п.6 даного договору забезпеченим транспортним засобом є Форд Сиерра д.н. НОМЕР_1, тобто автомобіль, на якому відповідач ОСОБА_3. вчинив ДТП. Зазначена вище ДТП сталася в період дії даного договору страхування цивільно-правової відповідальності, інвалідність потерпілій від ДТП встановлена також в період дії даного договору.

За змістом 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою /страховим відшкодуванням/ лише у разі недостатності страхової виплати /страхового відшкодування/.

Таким чином, в силу ст. 1194 ЦК України шкода, завдана ДТП, в межах страхової виплати має відшкодовуватись відповідачем ВАТ «УСК «Дженералі Гарант».

В судовому засіданні представник відповідача ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» погодився на виплату на користь позивачки ОСОБА_2 додаткових витрат на лікування, які виникли після ухвалення судом вироку, в сумі, яка підтверджена наданими до матеріалів справи оригіналами чеків на придбання ліків, та на виплату їй втраченого заробітку в розмірі мінімальної заробітної плати за період з дня встановлення інвалідності з 17.03.2008 року по 01.06.2009 року та просив стягнути з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» суму мінімального заробітку за весь цей період - однократно, одним платежем.

В результаті стійкої втрати позивачкою ОСОБА_2 працездатності, яка виникла внаслідок незаконних дій відповідача, позивачі зазнали моральних страждань, компенсацію яких ОСОБА_2 оцінила в 6000 грн., а позивачка ОСОБА_1. в 5000 грн.

В судовому засіданні представник відповідача ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» посилаючись на ст. 1 Закону від 01.07.2004 року «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зазначив, що в розумінні цієї статті позивачка ОСОБА_1., яка є матір'ю потерпілої від ДТП ОСОБА_2, не є потерпілою, тому дія Закону від 01.07.2004 року на неї не розповсюджується. Щодо відшкодування моральної шкоди позивачці ОСОБА_2 - надав документи про виплату останній 19.05.2008 року 2550 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно зі статтями 22,23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 ч.2 ст. 23 ЦК, пов'язана з лікуванням, тимчасовою втратою працездатності потерпілим та стійкою втратою працездатності потерпілим.

Цими нормами передбачено відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, зокрема пов'язаної з лікуванням, тимчасовою втратою працездатності потерпілим та стійкою втратою працездатності потерпілим, а тому наведені заперечення представником страхової компанії відшкодування моральної шкоди матері потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_1. є необґрунтованим.

Відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р. страховик відшкодовує не більше 5 % ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винним у ДТП.

З наданої представником відповідача ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» копії страхової справи вбачається, що позивачка ОСОБА_2 за видатковим касовим ордером від 19.05.2008 року отримала від ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на відшкодування моральної шкоди 2550 грн. За умовами пункту 9.3 статті 9 цього Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дана сума є граничною для виплати відшкодування моральної шкоди одній особі .

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд враховує правила пункту 9.3 статті 9 цього Закону, а також той факт, що на відшкодування моральної шкоди, завданої ДТП, вироком Городнянського райсуду від 29.12.2007 року з відповідача ОСОБА_3. вже стягнуто на користь позивачки ОСОБА_1. 3000 грн. Таким чином розмір відшкодування моральної шкоди, визначений за вироком суду вже є більшим, ніж визначений Законом ліміт відповідальності страховика щодо виплати відшкодування моральної шкоди.

Тому пред'явлені у цій справі вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка виникла внаслідок стійкої втрати працездатності ОСОБА_2, в силу ст. 1194 ЦК, п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мають буті розглянуті тільки відносно відповідача ОСОБА_3.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

З дослідженого в судовому засіданні вироку Городнянського райсуду від 29.12.2007 року відносно ОСОБА_3. року вбачається, що стійкої втрати працездатності ОСОБА_2 та встановлення їй інвалідності не враховувалось судом на момент винесення вироку, оскільки цих фактичних обставин на момент винесення вироку ще не існувало. Тому стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я ОСОБА_2, судом ще не проводилось і в даному випадку буде справедливим та законним. При цьому необхідно врахувати визнання відповідачем ОСОБА_3. позовних вимог про стягнення моральної шкоди, який сам в судовому засіданні назвав суми, які він вважає справедливими та розумними - шість та п'ять тисяч гривень, після чого позивачка ОСОБА_1. зменшила позовні вимоги саме до цих розмірів. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню, в розмірі 6000 грн. 00 коп. на користь ОСОБА_2 та в розмірі 5000 грн. на користь ОСОБА_1.

Враховуючи положення ст. 174 ЦПК України та наведені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем ВАТ «УСК«Дженералі Гарант» позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, та визнання відповідачем ОСОБА_3. позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1. про стягнення моральної шкоди не суперечить закону, не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Судовий збір в сумі 90 грн. 96 коп. та витрати на інформаціоно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача ВАТ «УСК«Дженералі Гарант», а з відповідача ОСОБА_3. судовий збір в сумі 17 грн. 00 коп. /по 8,50 грн. на кожного позивача/.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1166, 1167, п.1 ч.1 ст. 1188, ст. 1194, ч.2 ст. 1195 ЦК України, ст.ст. 79, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди 6000 грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 954 грн. 37 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я 8142 грн. 58 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь держави судовий збір в сумі 90 грн. 96 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 50 коп. для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 5000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 17 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Лиманська М.В.

Справа № 2-27/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

/вступна і резолютивна частини/

20 лютого 2009 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді - Лиманської М.В.,

при секретарі Даниленко Т.О.,

з участю сторін: позивача - ОСОБА_1., яка виступала від свого імені і як представник позивача ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3., представника відповідача Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В :

Зважаючи на те, що викладення повного рішення суду пов'язане з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини, відклавши проголошення повного тексту рішення на 5 дні, до 25.02.2009р.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1166, 1167, п.1 ч.1 ст. 1188, ст. 1194, ч.2 ст. 1195 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої моральної шкоди 6000 грн. 00 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 954 грн. 37 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь ОСОБА_2 на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, 8142 грн. 58 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» на користь держави судовий збір в сумі 90 грн. 96 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. 50 коп. для зарахування на рахунок № 31212259700101 держбюджету Городнянського району, код одержувача 21406290, ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої моральної шкоди 5000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 17 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Лиманська М.В.