Рішення № 50548387, 15.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/531/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1865/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Васильковський В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Васильковського В.М.

суддів: Малєєва А.Ю., Меленко О.Є.

секретаря Мельник О.В.,

з участю: відповідача ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

в січні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся з даним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі кредитного договору № IFI0SE00000020 від 14.02.2006 року відповідачу надано кредит в сумі 3000 грн зі сплатою 0,15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 31.12.2013 року утворилась заборгованість на загальну суму 47 295 грн, яку просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2014 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № IFI0SE00000020 від 14.02.2006 року в сумі 26 170,48 грн; вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 посилається на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що про розгляд справи судом повідомлений не був, повісток щодо судового розгляду не отримував. Суд не врахував, що у даній справі на момент постановлення заочного рішення від 10.06.2014 року вже було ухвалено рішення апеляційним судом Івано-Франківської області від 13.05.2014 року за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № IFI0SE00000020 від 14.02.2006 року в сумі 15085,24 грн, яке набрало законної сили. Отже існує два рішення по одній і тій самій справі за одним і тим же предметом спору. Тому просить оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» доводи апеляційної скарги заперечила.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі кредитного договору № IFI0SE00000020 від 14.02.2006 року ОСОБА_2 надано кредит в сумі 3000 грн зі сплатою 0,15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 31.12.2013 року утворилась заборгованість на загальну суму 47 295 грн, з яких: 13 085,24 грн - заборгованість за відсотками, 34 014,76 грн - пеня.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із того, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк. Враховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір основного боргу, суд дійшов висновку про зменшення пені до суми, еквівалентній розміру заборгованості (відсотків) за кредитом.

Однак, із таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до статей 1049, 1050, 2054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі кредитного договору № IFI0SE00000020 від 14.02.2006 року ОСОБА_2 надано кредит в сумі 3000 грн зі сплатою 0,15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором станом на 31.12.2013 року утворилась заборгованість за відсотками в сумі 13 085,24 грн та 3025,39 грн - пеня за прострочення виконання зобов'язання за період 31.08.2013 по 31.12.2013 року.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2014 року, яке набрало законної сили, рішення Івано-Франківського міського суду від 01 квітня 2014 року в частині визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № IFI0SE00000020 від 14.02.2006 року змінено із 4 000 грн на 15 085,24 грн, з яких 13 085,24 грн заборгованість за відсотками та 2000 грн пеня за прострочення виконання зобов'язання.

Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених договором, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Встановлено, що розмір збитків становить 13 085,24 грн (відсотки за користування кредитом), а пеню за невиконання грошового зобов'язання з 31.08.2013 по 31.12.2013 року банк нарахував у розмірі 3 025,39 грн, чого не заперечив в засіданні апеляційного суду його представник.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Ураховуючи, що заявлена в позові сума 13 085,24 грн відсотків за користування кредитом на час постановлення оскаржуваного заочного рішення уже присуджена рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2014 року, то розмір пені слід зменшити до 300 грн.

Підстав для закриття провадження в справі, про що просить апелянт, немає, оскільки предмет позову у даній справі та у справі, по якій ухвалено рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 травня 2014 року, є різними, зокрема період нарахування та розмір пені за прострочення виконання зобов'язання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 10 червня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 300 грн пені та 243 грн 60 коп судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.

Судді: Малєєв А.Ю.

Меленко О.Є.