Ухвала суду № 50548375, 14.09.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2288/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1622/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Галущак Л. О.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Фединяка В.Д., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Капущак С.В.,

позивача ОСОБА_2, прокурора Гарасимик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Калуського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про повернення депозитного вкладу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 18 червня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2015 року Калуський міжрайонний прокурор в інтересах ОСОБА_2 подав позов до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення депозитного вкладу, у якому зазначено, що Калуською міжрайонною прокуратурою у ході розгляду звернення ОСОБА_2, встановлено, що між ОСОБА_2 та відповідачем в особі начальника відділення №85 АТ «Банк «Фінанси та Кредит», розташованого у м. Калуш, Івано-Франківської області, було укладено договір-заяву №300131/165987/1-15 від 02 лютого 2015 року про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» в національній валюті. Згідно з умовами зазначеного договору позивач 02.02.2015 року перерахував грошові кошти в розмірі 70 000 грн. на вкладний рахунок №2630.8.193526.002, що підтверджується квитанцією №7 від 02.02.2015 року та меморіальним ордером №33846 від 02.02.2015 року. Позивач зверталася до відповідача із заявою про повернення суми вкладу, однак отримала відповідь про неможливість його повернення.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 18 червня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом Калуського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про повернення депозитного вкладу.

Не погодившись з даною ухвалою, представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд суду першої інстанції, посилаючись на те, що, відкриваючи провадження у цій справі, суд допустив порушення вимог ч. 2 ст. 109 ЦПК України, згідно яких даний спір підлягає розгляду за місцем знаходження юридичної особи відповідача за адресою м. Київ, вул. Артема, 60.

Вислухавши позивача та прокурора, які не визнали апеляційну скаргу, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

За загальним правилом ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням. Однак, з цього загального правила територіальної підсудності є виключення, встановлені ст. 110 ЦПК України. Згідно ч. 7 зазначеної норми процесуального закону позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням. Крім того, пунктом 8 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови, які виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та відповідачем в особі начальника відділення №85 АТ «Банк «Фінанси та Кредит», розташованого у м. Калуш, Івано-Франківської області, було укладено договір-заяву №300131/165987/1-15 від 02 лютого 2015 року про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» в національній валюті, тобто за місцезнаходженням філії ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Місцем виконання цих договорів також є м. Калуш Івано-Франківської області. З цього випливає, що позивач, у тому числі із використанням інституту представництва, вправі був звернутись із позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Також, з огляду на те, що сам характер фінансово-кредитних відносин, стороною в якій є фізична особа, а також використані у Законах України «Про захист прав споживачів» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни "споживчий кредит", "фінансова установа", "фінансова послуга" дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Тому право звернення до вказаного суду позивач мав також і на підставі п. 5 ст. 110 ЦПК України, оскільки він є споживачем фінансових послуг банку.

Отже, посилання апелянта на незаконність відкриття провадження у справі Калуським міськрайонним судом є безпідставними.

За змістом п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Приймаючи до уваги наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав правову підставу для відкриття провадження в даній справі. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженої ухвали з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Ухвалу Калуського міськрайонного суду від 18 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_3

ОСОБА_4