Ухвала суду № 5052208, 08.12.2008, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

08.12.2008 Справа № 22-а-1591/08

Попередня справа № 2-26/4372-2008А                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Омельченка В. А.,

суддів           Єланської О.Е. , Курапової З.І.                      секретар судового засідання          Галайдіна Г.І. за участю представників сторін:

представник позивача Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" Стиранка Ірина Євгенівна довіреність № без номеру від 10.01.08,

представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Патраш Володимир Іванович довіреність № 3232/10 від 31.05.07,

розглянувши апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м. Алушті АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя ) від 11.09.08 по справі №22-а-1591/08

за позовом           Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" (вул. Червонофлотська, 1,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

до           Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року по справі № 2-26/4372-2008А позов Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" до Державної податкової інспекції у м. Алушта про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення був задоволений, а саме : було визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Алушті від 01.04.2008 року № 0000072304/2 яким ЗАТ "Санаторій "Слава" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 255835,00 грн.

                    Судове рішення мотивовано тим, що бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього ( місячного) звітного податкового кредиту, а сума від'ємного значення, визначена відповідно вимогам Закону України "Про податок на додану вартість".

                    Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м. Алушта звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій прохає постанову           Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року по справі № 2-26/4372-2008А           за позовом Закритого акціонерного товариства "Санаторій "Слава" до Державної податкової інспекції у м. Алушта скасувати, позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно до п.п. 7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", зазначено , що сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) за даними перевірки складає 95 710 грн. Податковий період, на думку відповідача становить один місяць. Таким чином підлягає виключенню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 255835 грн.

                    Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, згідно якою вважає постанову господарського суду Автономної республіки Крим обґрунтованою.

                    Так, доводи позивача збігаються з доводами позовної заяви та мотивовані тим, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь - якому попередньому податковому періоді.

В судовому засідання 08грудня 2008 року представник позивача ЗАТ "Санаторій "Слава" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає , що рішення суду першої інстанції прийнято правомірно.

                    Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.

                    Переглянувши постанову суду відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України , судова колегія встановила наступні обставини.

                    Державною податковою інспекцією у м. Алушті було проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ "Санаторій "Слава" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період господарської діяльності - листопад 2007 року, за результатами якої складено акт № 37/23/2650854 від 18 січня 2008 року.

                    На підставі зазначеного акту 21 січня 2008 року відповідачем було прийнято та надіслано на адресу позивача податкове повідомлення - рішення № 0000013304/0, яким за порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2007 року у розмірі 255687 грн.

                    В подальшому позивачем надавались скарги до податкових органів.

                    Так, за результатами повторної скарги Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим 01 квітня 2008 року прийнято рішення, яким скаргу частково задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано в частині податку на додану вартість в сумі 2852 грн.

                    За результатами розгляду повторної скарги Державною податковою інспекцією в м. Алушті 10 квітня 2008 року прийнято нове податкове повідомлення - рішення № 0000072304/2, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за перевіряємий період у розмірі 255835 грн.

                    Позивач подав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року, в якій в рядку 4 додатку 3 до Декларації з податку на додану вартість за листопад "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" вказана сума 351545 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника ( а.с. 16-19).

                    Ця сума ПДВ сплачена позивачем постачальникам товарів та послуг за період здійснення господарської діяльності у червні - жовтні 2007 року, не була відшкодована у попередніх періодах, а також не використовувалась у погашення податкового боргу.

                    Відповідно до акту перевірки № 37/23/02650854 від 18.01.2008 року та результатів розгляду повторної скарги ( а.с. 20-31; 13-15) позивач в декларації на ПДВ та додатку № 3 до неї "Розрахунок сум бюджетного відшкодування" за листопад 2007 року відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 - ВР від 03.04.1997 року ( зі змінами) має право заявити до відшкодування на розрахунковий рахунок 95 710 грн.

                    Відповідно до рішення Державної податкової адміністрації в АРК про результати розгляду повторної скарги № 816/10/23-023 від 01.04.2008 року Державна податкова інспекція в м. Алушті АРК невірно визначила суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 258 687,00 грн., так як вона складає 255 835,00 грн. ( 351545,00 грн. - 95710,00 грн.), а також суму ПДВ, яка підлягає включенню в стр. 26 Декларації за листопад 2007 року в розмірі 258 687,0 грн., яка за результатами перевірки складає 255 835,00 грн.

                    Відповідач вважає, що відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

                    Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду , фактично сплачена отримувачем ( позивачем) товарів ( послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів ( послуг) за даними перевірки складає 95710,00 грн.

                    Таким чином, на думку відповідача підлягає виключенню з суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 255835 грн. Дана сума підлягає включенню до рядка 26 декларації з ПДВ , як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу наступного податкового періоду.

                    Проте, відповідач, посилається на те, що відповідно до підпункту 7.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

                    При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

                    Податковий період, відповідно до пункту 7.8.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для позивача становить один місяць.

                    Таким чином, відповідач вважає, що платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування, а саме: повернення податку на розрахунковий рахунок лише у розмірі , яка дорівнює сумі податку фактично сплаченого постачальникам продукції ( робіт. послуг) у попередньому періоді.

                    Проаналізувавши всі обставини, що стали причиною прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення № 0000072304/2 від 01.04.2008 року судова колегія дійшла висновку, що позиція податкового органу не має належного правового обґрунтування з огляду на наступне.

                    Згідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

          Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)"

                    Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього ( місячного) звітного податкового кредиту, а сума від'ємного значення, яка визначена відповідно з вимогами Закону України           "Про податок на додану вартість".

                    Отже, згідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетного відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів ( послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

                    Таким чином попередній податковий період зазначений у цьому підпункті не може дорівнювати місячному строку.

                    За змістом наведених норм Закону України "Про податок на додану вартість", а також керуючись підпунктом 4.4.1 пункту 4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначення терміну "попередній податковий період" розуміється як будь який, що передує звітному у часі.

                    Таким чином, аналіз вказаних норм закону показує, що формування податкового кредиту звітного податкового періоду має накопичувальний характер, і відповідно при розрахунку різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, останній розраховується з урахуванням від'ємних залишків після бюджетного відшкодування за всі періоди, що передує звітному , шляхом послідовного накопичення.

                    Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що зменшення суми податку на додану вартість на 255835 грн., що вказані у податковому повідомленні - рішенні Державної податкової інспекції в м. Алушті АРК від 01.04.2008 року № 0000072304/2 не відповідає приписам Закону України "Про податок на додану вартість" .

                    Отже доводи апеляційної скарги є штучними і засновані на суб'єктивних припущеннях податкового органу щодо правильності тлумачення підпункту 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" , а саме: повернення податку на розрахунковий рахунок лише у розмірі суми податку, фактично сплаченого постачальникам продукції ( робіт, послуг) у попередньому періоді.

                    Проте, Закон України "Про податок на додану вартість" не обмежує такий термін як "попередній період" тільки тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду.

                    З огляду на зазначені вище обставини, судова колегія дійшла висновку, що податкове повідомлення - рішення № 0000072301/2 від 01.04.2008 року , яким ЗАТ "Санаторій "Слава" , м. Алушта за порушення п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 255835 грн. прийнято без достатніх на те правових підстав, у зв'язку з чим правомірно визнано судом першої інстанції нечинним.

                    За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що господарським судом Автономної Республіки Крим вірно вирішив спір без порушень норм процесуального та матеріального права України, а таким чином правильно встановлені всі обставини справи.

                    Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                             У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим залишити без задоволення.

                    Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року по справі 2-26/4372-208А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              В.А.Омельченко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               З.І.Курапова З оригіналом згідно Помічник судді                                                                       О.П.Долженко