Ухвала суду № 5052181, 21.05.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

21.05.2009                               Справа № 2-а-8784/08/1/0170

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Омельченка В. А.,

суддів           Горошко Н.П. , Кучерука О.В.                      секретар судового засідання          Антонова Н.В. за участю представників сторін:

представник позивача, Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, представник відповідача, Контрольно-ревізійного відділу у Ленінському районі АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив, розглянувши апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного відділу у Ленінському районі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 10.02.09 року по справі №2-а-8784/08/1/0170

за позовом           Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" (вул. Шкільна 73, с.Батальне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98216)

до           Контрольно-ревізійного відділу у Ленінському районі АР Крим (вул. Дзержинського 6, с.м.т.Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим,98200)

Про визнання протиправними дій та визнання недійсними вказівки

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02.2009р. по справі № 2а-8784/08/1 позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" до Контрольно –ревізійного відділу у Ленінському районі КРУ в АР Крим, за участю третьої особи –Управління агропромислового розвитку Ленінської районної держадміністрації в АРК, про визнання протиправними дій посадових осіб Контрольно-Ревізійного відділу у Ленінському районі КРУ в АР Крим, які проводили ревізію: старшого контролера-ревізора Седової Т. П., контролера-ревізора Давидової О. Д., на підставі якої було складено акт № 35-21/36 від 26.11.2008р. в частині висновків стосовно Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно"; визнання недійсними обов’язкових вказівок Контрольно-Ревізійного відділу у Ленінському районі КРУ в АР Крим № 35-14/1301 від 04.12.2007 року в частині примушення Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" повернути до державного бюджету безпідставно отриману дотацію, передбачену в бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва в сумі 63471,89грн., задоволено частково.

Даною постановою визнано протиправними та скасовано обов’язкові вказівки Контрольно-Ревізійного відділу у Ленінському районі КРУ в АР Крим № 35-14/1301 від 04.12.2007р., які було прийнято на підставі акту ревізії № 35-21/36 від 26.11.2008р. в частині здійснення дій по поверненню Приватним сільськогосподарським підприємством "Золотое Руно" до державного бюджету безпідставно отриманої дотації, передбаченої в бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва в сумі 63471,89грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В основу постанови, в частині задоволення позовних вимог, покладено встановлений судом факт відсутності з боку позивача порушень, відображених відповідачем в акті ревізії.

З даною постановою суду не погодився відповідач по справі –Контрольно –ревізійний відділ у Ленінському районі АР Крим та звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки від 10.02.2009 року по справі № 2а-8784/08/1 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В основу доводів апеляційної скарги покладено порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вважає, що судом не була надана належна правова оцінка наступним фактам: позивач на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 256 не надав суду всіх передбачених законом документів у встановленому порядку; позивач для отримання фінансової допомоги надав недостовірну інформацію про площу орендованої та належної на праві власності земельної ділянки та інше.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Котрольно - ревізійного відділу у Ленінському районі АР Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 21.05.2009 року о 14 годині 30 хвилин.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 21.05.2009 року не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з’явились, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідача.

До початку судового засідання від позивача Приватного сільськогосподарського підприємства "Золотое Руно" надійшло заперечення на апеляційну скаргу відповідно до якого прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

При повторному розгляді справи в порядку ст.. 195 КАС України, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №630563 Приватне підприємство "Золотое Руно" 21.04.2001р. зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією, є юридичною особою, ідентифікаційний код 31331378.

26.11.2007р. відповідачем проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності в Управлінні агропромислового розвитку Ленінської районної держадміністрації в АР Крим (надалі по тексту Управління) за період з 01.01.2007р. по 01.11.2007р., за результатами якої складено акт перевірки за № 35-21/36.

З даного акту вбачається, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 21.02.2007 року «Про затвердження порядку використання в 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва»(надалі по тексту Постанова КМ України № 256) на розгляд комісії, утвореної Управлінням, була подана заявка позивача на отримання бюджетних коштів на озимі культури: озима пшениця - 1690га, озимий ячмінь - 490 га, озимий рапс - 425 га на загальну суму 217200,00 грн.

До заявки доданий пакет документів, передбачений Постановою КМ України №256, в тому числі копії документів, що підтверджують право власності та користування земельними ділянками.

В ході проведення ревізії встановлено, що позивач відповідно до поданого у 2007 році списку пайщиків в Управлінні для державної фінансової підтримки згідно з Постановою КМ України № 256 здійснював використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення - пашні за договором оренди з пайщиками.

Актом ревізії встановлено, що позивачем була завищена площа пашні під озимою пшеницею на 189,906 га, під озимим ячменем на 61,2913 га, під озимим рапсом на 31,8273 га, що є порушенням пп. 3 п. 6 Постанови КМ України № 256 та, як слідство, призвело до зайвого отримання позивачем з державного бюджету державної підтримки за посіви озимих культур на загальну площу 283,0246 га та бюджетних коштів на суму 23952,98 грн.

Відповідно до акту ревізії, позивачем під посів озимих культур без договору оренди використані земельні ділянки загальною площею 480,1128 га, що є порушенням пп. 3 п. 6 Постанови КМ України № 256. В заяві на отримання бюджетних коштів була включена завищена площа земельної ділянки, на яку відсутні документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, що призвело до зайвого отримання позивачем з державного бюджету державної підтримки за посіви озимих культур на загальній площі 480,1128 га на загальну суму 39518,91 грн. Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди на загальну суму 39518,91 грн. Загальна сума зайво отриманих позивачем коштів з бюджету, за висновками ревізії, склала 63471,89 грн.

04.12.2007р. відповідачем на підставі акту ревізії № 35-21/29 від 26.11.2007р. винесено обов’язкові вказівки за № 35-14/1301, в яких відповідач вимагає здійснити роботу з сільгосптоваровиробниками по поверненню ними до державного бюджету зайво отриманої суми дотації, передбаченої у бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, згідно з пп. 4 п. 6 Постанови КМ України № 256, в т.ч. стосовно позивача в сумі 63471,89 грн.

Відповідно до протоколу засідання комісії, для здійснення компенсації на здешевлення відсоткових ставок за короткостроковими кредитами від 27.12.2007 року за № 4, позивачу відмовлено в отриманні права на часткову компенсацію відсоткової ставки за отриманами короткостроковими кредитами за рахунок коштів державного бюджету в 2007 році, у зв’язку з тим, що відповідачем за результатами проведеної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності в Управлінні з 13.11.2007р. по 26.11.2007р. у позивача були встановлені порушення при отриманні державної підтримки відповідно до Постанови КМ України № 256. У зв’язку з допущеним порушенням, які виявлені проведеною позаплановою ревізією, нанесено матеріальні збитки на загальну суму 63471,89 грн.

07.12.2007р. на адресу позивача від Управління надійшов лист № 697/08-3 про вимогу повернути до державного бюджету надмірно отриману суму дотації в розмірі 63471,89 грн. Крім того, позивачу відмовлено та вирішено припинити надання будь-якої державної підтримки на протязі цього та трьох наступних бюджетних періодів.

28.12.2007р. на адресу позивача від Управління також надійшов лист № 739/08-3, відповідно до якого Управлінням відмовлено позивачеві в праві на частку компенсації процентної ставки за отриманими короткостроковими кредитами за рахунок державного бюджету в 2007 році, а також про припинення надання будь-якої державної підтримки на протязі цього та трьох наступних бюджетних періодів.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»визначений перелік підконтрольних установ, до якого належать міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи і суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства та організації, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Судова колегія, дослідивши приписи вищевикладених положень закону, вважає, що відповідачем здійснено перевірку підконтрольної останньому установи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»однією із основних функцій Головного контрольно-ревізійного управління України і контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»державний фінансовий контроль здійснюється державними контрольно - ревізійними службами шляхом проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Отже, формою проведення фінансового контролю підконтрольної установи є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії, результати якої викладаються в акті.

Дослідивши приписи ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності у позивача законних підстав для проведення ревізії.

Постановою КМ України № 256 затверджено порядок використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва, який визначає механізм використання у 2007 році коштів, передбачених в державному бюджеті за програмою «Бюджетна тваринницька програма та державна підтримка виробникам продукції рослинництва».

Судова колегія, дослідивши п. п. 6 ,7 Постанови КМ України № 256 та наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем на виконання Постанови КМ України № 256 були надані комісії всі передбачені законом документи, достовірність яких була встановлена комісією та звертає увагу, що доказів зворотного в акті ревізії не зазначено.

Також судова колегія, в порядку ст. 72 КАС України, приймає до уваги висновки судової експертизи, відповідно до якої позивачем укладено договір оренди земель сільськогосподарського призначення станом на 01.10.2006р. на загальну площу 3078,8998 га, в т.ч. використано для посіву в четвертому кварталі 2006 року та навесні 2007 року під урожай 2007 року площу 2960,00 га, в т.ч. під озимі - 2605,000га.

Розбіжність висновків судової експертизи з даними ревізії Контрольно –Ревізійного відділу на 763,1374га в сторону збільшення зумовлена тим, що під час ревізії були досліджені лише документи за 2007 рік та не враховано документацію за 2006 рік.

Договори, укладені в 2006 році, були предметом дослідження при проведенні судової експертизи, в результаті чого було встановлено, що на площі 2605 га були засіяні озимі культури, а підтвердженням вищевикладеного є звіт від 01.06.2007року, акти списання насіння озимих культур за період з 01.09.2006-31.03.2007 рік, нарахування орендної плати за договорами оренди, висновки комісії Управління..

Отже, відповідачем при проведенні ревізії не в повному обсязі досліджено документацію позивача. Так, відповідачем не були досліджені довгострокові договори оренди позивача, укладені в 2006 році, у зв’язку з чим відповідач дійшов безпідставного висновку про відсутність договорів оренди на земельну ділянку площею 480,1128 га.

Більше того, судова колегія звертає увагу на те, що зазначені договори взагалі не витребовувались відповідачем, з цього питання не проводилась перевірка наявних у позивача документів. Висновки про відсутність або наявність договорів оренди були зроблені відповідачем на підставі перевірки документації, що перебувала в Управлінні, а відповідно до Постанови КМ України № 256 позивач не зобов’язаний надавати їх для отримання дотації з державного бюджету.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»№ 899-ІV від 05.06.2003 року, особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Отже, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта стосовно того, що договір оренди укладається лише на підставі державного акту не земельну ділянку, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, який засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою.

Крім того, відповідно до висновків судової бухгалтерської експертизи № 18, проведеної в рамках господарської справи № 2-1/1586-2008 А, доводи відповідача за актом № 35-21/29 від 26.11.2007 року в частині необґрунтовано отриманої позивачем дотації в сумі 63471,89 грн. документально не підтверджуються.

На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку позивача порушень, зазначених відповідачем в акті ревізії.

Згідно з п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

Вимоги відповідача є обов’язковими для виконання позивачем, створюють для останнього певні правові наслідки, впливають на його права та інтереси, а тому можуть бути предметом спору.

Судова колегія, зіставивши наявні в матеріалах докази з нормою діючого законодавства, погоджується з думкою суду першої інстанції, що обов’язкові вказівки відповідача за № 35-14/1301, які було винесено на підставі акту ревізії № 35-21/29 від 26.11.2007р., не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безпосередньо (неупереджено) та добросовісно.

Більше того, при наявності законних підстав визнання обов’язкових вказівок відповідача за № 35-14/1301, які було винесено на підставі акту ревізії № 35-21/29 від 26.11.2007р. в частині примушення позивача повернути до державного бюджету безпідставно отриману дотацію, передбачену в бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва в сумі 63471,89 грн. протиправними та такими, що підлягають скасуванню, суд першої інстанції вірно керувався ч. 2 ст. 11 КАС України.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт ревізії є документом, який лише фіксує певні факти та не є документом, який породжує певні правові наслідки, а отже акт ревізії та дії стосовно його складення не можуть бути визнані протиправними, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  УХВАЛИВ:

          Апеляційну скаргу Контрольно –ревізійного відділу у Ленінському районі КРУ в АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.02. 2009р. по справі № 2а-8784/08/1 - залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              В.А.Омельченко

Судді           підпис                               Н.П.Горошко підпис                               О.В.Кучерук З оригіналом згідно Головуючий суддя                                                                       В.А.Омельченко