Ухвала суду № 5052162, 09.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

09.04.2009 Справа № 2-а-2099/08/1/0170 Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Горошко Н.П. , Єланської О.Е. секретар судового засіданняПетрашова Ю.Б. за участю представників сторін:

представник позивача Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА"- Шевченко Ольга Володимирівна довіреність № 105 від 10.07.07 ; представник відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - Щербіна Дмитро Сергійович довіреність № 45/100 від 25.05.07 ; представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим - не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 12.11.08 року по справі №2-а-2099/08/1/0170 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" (вул. Генерала Васильєва 32 А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95015)

Про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2008р. по справі № 2а-2099/08/1 уточнені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма»до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим задоволено в повному обсязі. Постановлено стягнути з Державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з ПДВ в розмірі 434321,08грн., а також постановлено стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1700,00грн.

Постанова суду мотивована тим, що для відшкодування з бюджету ПДВ Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету та не повязує виникнення права на бюджетне відшкодування у платника податку з фактом проведення зустрічних перевірок постачальників платника ПДВ.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у м. Сімферополі звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду АРК від 12.11.2008р. по даній справі та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції оскаржена постанова винесена з порушенням норм матеріального права.

Зокрема, вказує, що відповідно до Наказу ДПА України № 196 від 24.04.2003р. «Про здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам»суми ПДВ підлягають відшкодуванню тільки за умови проведення документальної перевірки і зустрічних документальних перевірок основних постачальників. В той же час, на невідшкодований залишок заборгованості по декларації позивача за квітень 2008р. відповіді на запити на проведення зустрічних перевірок основних постачальників позивача не надійшли.

Крім того, обовязковою умовою для здійснення бюджетного відшкодування відповідач вважає включення платника до реєстру субєктів підприємницької діяльності, яке можливе лише при закінчення проведення зустрічних документальних перевірок основних постачальників позивача.

Будь-які інші обґрунтування вимог апелянта про скасування постанови суду першої інстанції із зазначенням того, в чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права, в апеляційній скарзі відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 09.04.2009 року о 14 годині 30 хвилин.

В судове засідання відповідач - Головне управління Державного казначейства України в АР Крим явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини не явки суд не сповістив.

В судовому засіданні представник позивача - ВАТ "Електромашинобудівний завод "Фірма "СЕЛМА" проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважає , що постанова суду першої інстанції прийнята правомірно та просив її залишити без змін.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.

При повторному розгляді справи, в межах апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Електромашинобудівний завод «Фірма «Селма»є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ за №00396729.

За звітний період квітень 2008р. позивач надав ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію з ПДВ разом із розрахунком сум бюджетного відшкодування і заявою про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2008р. на його розрахунковий рахунок.

Відповідно до даних документів позивачем заявлено до відшкодування ПДВ за квітень 2008р. в розмірі 469304,00грн., частина якого в розмірі 34982,92грн. 19.08.2008р. була повернута позивачу з бюджету, а решта суми 434321,08грн. у передбачені законом строки та порядку з державного бюджету відшкодована не була.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПI у м. Сiмферополi здійснила виїзну планову перевірку з питань достовiрностi нарахування суми бюджетного вiдшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за березень, квітень 2008 року. За результатами перевірки була складена довідка №784/23-4/20732066 вiд 09.07.2008року.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

За таких обставин, судова колегія вважає, що Головне Управління Державного казначейства України в АР Крим правомірно є другим відповідачем за цим адміністративним позовом.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Сімферополі є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205 (надалі Порядок), за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка. Довідка службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктом господарювання.

Таким чином, порушень діючого законодавства під час перевірки позивача не виявлено, будь-яких податкових повідомлень про зменшення суми бюджетного відшкодування повністю або частково ДПI у м. Сiмферополi позивачу не направляла.

Відповідно до п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»(із змінами і доповненнями, внесеним згідно із Законами України від 03.06.2005 р. № 2642-IV та від 07.07.2005 р. № 2771-IV)) встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовані п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», на які посилаються обидві сторони спору, а саме відповідно до п.п 7.7.1. вказаного закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно до п.п. 7.7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже відповідно до Закону сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.5.пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згiдно з п.8.6 статтi 8 Закону експортне вiдшкодування надається протягом 30 календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного вiдшкодування.

Як вже було вказано вище, за наслідками проведеної перевірки відповідачем не виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій позивачем у податковій декларації за квітень 2008р.

Матеріалами справи підтверджується, що суми податку на додану вартість були фактично сплаченi ВАТ Електромашинобудiвний завод «Фiрма СЕЛМА»постачальникам у березнi 2008 року, зазначенi суми увiйшли до складу ціни придбаних товарiв та послуг та були перерахованi на розрахунковi рахунки продавців.

Цей факт підтверджується договорами, рахунками, накладними, податковими накладними, платiжними порученнями мiж позивачем та постачальниками.

В той же час, у звязку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок постачальників позивача, ДПІ у м. Сімферополі не надала відповідні висновки про відшкодування ПДВ.

Вказані дії ДПІ у м. Сімферополі судова колегія вважає неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Так, відповідачі не навели суду жодної норми Закону України «Про податок на додану вартість», яка повязує право платника податків на отримання бюджетного відшкодування з результатами зустрічних перевірок.

Посилання апелянта з цього приводу на Наказ ДПА України № 196 від 24.04.2003р. судова колегія вважає безпідставним та виходить при цьому з положень ст.. 9 КАС України, яка визначає, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Крім того, судова колегія вважає, що позивач не є особою, що не має права на бюджетне відшкодування, визначеною за ознаками, встановленими підпунктом 7.7.11. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Доказів зворотного матеріали відповідачами не надано.

Жодних передбачених законом підстав для призупинення відшкодування заявлених позивачем сум ПДВ не існує.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Як вже зазначалось, відповідно до ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, передбачено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена у додатку № 2) або за рішенням суду.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на Законі, підтверджуються матеріалами справами і підлягають задоволенню.

В силу ст.. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2008р. по справі № 2а-2099/08/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис О.Е.Єланська З оригіналом згідно Головуючий суддя В.А.Омельченко