Ухвала суду № 5052155, 02.04.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

02.04.2009 Справа № 2-а-386/08/0170 Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Єланської О.Е. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І. за участю представників сторін:

представник позивача Територіального управління Державної судової адміністрації в АРК- не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

представник відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - Тарасенко Ольга Василівна довіреність № 87/100 від 23.07.08 року. представник третьої особи Київського районного суду м. Сімферополя АРК- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив . розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 31.10.08 року по справі №2-а-386/08/0170

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації в АРК (вул. Павленко 48, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

3-ті особи: Київський районний суд м. Сімферополя АРК (вул. Воровського, 16, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)

Про визнання незаконними дій, скасування реєстрації, визнання незаконним та скасування акту податкового повідомлення-рішення, першої податкової вимоги, другої податкової вимоги та рішення про стягнення коштів та продажу інших активів платника податку в рахунок погашення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008р. по справі № 2-а-386/08 позов Територіального управління Державної судової адміністрації в АР Крим (надалі ТУ ДСА в АР Крим) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим за участю третьої особи Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Сімферополі АР Крим щодо реєстрації Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку, зобовязано ДПІ у м. Сімферополі АР Крим скасувати проведену 03.11.2005р. реєстрацію Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку на прибуток, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 17.03.2008р. № 0005231501/0, винесене відносно Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим , визнано протиправною та скасовано першу податкову вимогу ДПІ у м. Сімферополі АРК від 01.04.2008р. № 1/936, винесену відносно Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, визнано протиправною та скасовано другу податкову вимогу ДПІ у м. Сімферополі АРК від 12.05.2008р. № 2/1281, винесену відносно Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, а також визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК № 120/24-1 від 23.06.2008р., винесене відносно Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим, про стягнення коштів та продажу інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що місцеві суди, в тому числі Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим є юридичними особами, яких включено до Єдиного державного реєстру, але вони не мають будь-яких рахунків у банківських установах, самостійно господарську діяльність не здійснюють та не є платниками будь-яких податків. Фінансове забезпечення, ведення податкового та бухгалтерського обліку судів здійснює ТУ ДСА в АР Крим, що передбачено Конституцією України, Законом України «Про судоустрій України»від 07.02.2002р. № 3018-ІІІ.

Крім того, судом було встановлено, що ні ТУ ДСА в АР Крим, ні Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим з питань здійснення реєстрації Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не звертались, жодних документів та заяв для здійснення реєстрації не надавали, що свідчить про протиправність проведеної відповідачем 03.11.2005р. реєстрації Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим в якості платника податків.

Судом також зазначено, що відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002р. № 3018-ІІІ здійснення функцій по відправленню правосуддя є єдиною діяльністю судів, а тому отримання ним, як неприбутковою організацією, прибутку від неосновної діяльності, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток в загальному порядку, виключається.

Судом також було встановлено, що всі необхідні документи для зняття з обліку Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку, ТУ ДСА в АР Крим були надані, однак зняття з обліку протиправно відповідачем не було здійснено, що є підставою для зобовязання відповідача скасувати проведену 03.11.2005р. реєстрацію Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку на прибуток.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив також з того, що позивачем була надана декларація про прибуток (з нульовими значеннями) лише на вимогу посадових осіб ДПІ у м. Сімферополя АР Крим для зняття з обліку Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку, а не в плановому порядку з порушенням строку її надання.

До того ж, до відома ні позивача, ні третьої особи не було доведено відповідачем, що Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим взято на облік платників податків, оскільки відповідна довідка їм не направлялись. Крім того, на думку суду, неправомірна реєстрація суду платником податку не може створювати для нього будь-які обовязки, що свідчить про протиправність спірних податкового повідомлення-рішення, а також першої та другої податкових вимог на суму 170,00грн., виставлених відповідачем за невчасну подачу податкової декларації з податку на прибуток, а також рішення № 120/24-1 від 23.06.2008р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відмовляючи в частині вимог про визнання незаконним та скасування акту невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 13.03.2008р. № 1822/15-1/02897106, суд зауважив, що акт не є рішенням, а є документом, яким лише зафіксовані певні обставини, у звязку з чим його не можна визнати незаконним та скасувати.

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим не погодилась з вказаною постановою та звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду АРК по даній справі та постановити нову постанову, якою відмовити в позові Територіальному управлінню ДСА В АР Крим.

На думку апелянта, постанова суду першої iнстанції винесена з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2009 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 року справа призначена до апеляційного розгляду на 02.04.2009 року о 14 годині 30 хвилин.

В судове засідання, призначене на 02.04.2009 року, позивач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно, від позивача до початку судового засідання надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, також позивач у своєму клопотання вказав, що вважає, що рішення суду першої інстанції від 31.10.2008 року є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на думку позивача задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що явка в судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справи у відсутність представника третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача ДПІ у м. Сімферополі АР Крим - підтримав апеляційну скаргу з мотивів, викладених в ній.

При повторному розгляді справи в порядку ст.. 195 КАС України, судова колегія встановила наступне.

У лютому 2008р. відповідач повідомив ТУ ДСА в АРК про те, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим 03.11.2005р. проведено реєстрацію Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку на прибуток, у звязку з чим Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим повинен подати податкову звітність про отримання прибутку у 2007 році.

13.03.2008р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт перевірки № 1822/15-1/02897106 від 13.03.2008р.

Вказаний акт перевірки покладено в основу податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 17.03.2008р. № 0005231501/0, яким до Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим застосовано штрафні санкції за прострочку подання податкової декларації з податку на прибуток в розмірі 170 грн.

В наступному на вказану суму відповідачем було винесено першу податкову вимогу ДПІ у м. Сімферополі АРК від 01.04.2008р. № 1/936, другу податкову вимогу ДПІ у м. Сімферополі АРК від 12.05.2008р. № 2/1281, а також рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК № 120/24-1 від 23.06.2008р. про стягнення коштів та продажу інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Сімферополі АР Крим є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Конституції України суди є державними органами судової влади, які здійснюють функції з відправлення правосуддя. Згідно зі ст.. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів.

Згідно з п. 2 ст. 119 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002р № 3018-ІІІ організаційне забезпечення діяльності судів покладається на державну судову адміністрацію, що утворюється і функціонує відповідно до вимог цього Закону. Організаційне забезпечення діяльності судів відповідно до цього Закону становлять заходи фінансового, матеріально-технічного, кадрового, інформаційного та організаційно-технічного характеру, спрямовані на створення умов для повного і незалежного здійснення правосуддя.

Аналогічне положення щодо завдань територіальних управлінь закріплено у п. 4 Положення про територіальні управління державної судової адміністрації, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.11.2004р. № 205/04.

Відповідно до п. 1 ст. 120 Закону України «Про судоустрій України»від 07.02.2002р. фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

В силу п. 2 ст. 120 вказаного Закону функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, а також діяльності кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського самоврядування та державної судової адміністрації.

Згідно з п.п. 26 п. 5 Положення про територіальні управління державної судової адміністрації, територіальні управління здійснюють планово-фінансову діяльність та бухгалтерський облік у місцевих загальних судах.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ від 14.11.2005р., Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим є юридичною особою, основним видом діяльності якої є діяльність судів, форма власності державна власність.

З цього слідує, що правом здійснення господарської діяльності, а також ведення бухгалтерського обліку, суди, зокрема Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим, не наділені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 632671, Територіальне управління державної судової адміністрації в АР Крим зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК 07.02.2002р.

Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ, позивач є юридичною особою, яка здійснює діяльність у сфері юстиції та правосуддя.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Територіальне управління ДСА в АРК зареєстроване як платник податку (неприбуткова державна організація), своєчасно та в повному обсязі подає до податкових органів звіти як неприбуткова організація, що не заперечується відповідачем по суті.

Відповідно до п. 4.3 Порядку обліку платників податків, зборів (обовязкових платежів) № 80 від 19.02.1998р., підставою для взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби є надходження до цього органу відомостей з відповідної реєстрації картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, ні ТУ ДСА в АРК, на Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим з питання здійснення реєстрації останнього як платника податку до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим не звертались та документів не надавали.

Крім того, відповідно до п.2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку з числа резидентів є субєкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Суди, які здійснюють виключно функції з відправлення правосуддя, не здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку, у звязку з чим реєстрація 03.11.2005р. Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим платником податку на прибуток суперечить чинному податковому законодавству.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ТУ ДСА в АРК неодноразово зверталась до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з питання зняття з обліку Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як помилково зареєстрованого платника податку на прибуток, в тому числі із заявою про припинення платника податків (форма № 80ОПП) та бланк декларації про прибуток (за нульовим значенням), однак таке зняття здійснено не було, що також свідчить про протиправність дій відповідача.

Відповідно, права позивача підлягають захисту шляхом зобовязання відповідача скасувати проведену 03.11.2005р. реєстрацію Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим як платника податку на прибуток, що і було обґрунтовано зроблено судом першої інстанції.

Судова колегія погоджується також з висновками суду першої інстанції про те, що неправомірна реєстрація суду платником податку не може створювати для нього будь-які обовязки як для платника податку на прибуток, в тому числі щодо обовязку подачі декларацій та ін., що свідчить про протиправність спірних податкового повідомлення-рішення, а також першої та другої податкових вимог на суму 170,00грн., виставлених відповідачем за невчасну подачу податкової декларації з податку на прибуток, а також рішення № 120/24-1 від 23.06.2008р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Обґрунтованою вважає судова колегія і відмову в частині вимог про визнання незаконним та скасування акту невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 13.03.2008р. № 1822/15-1/02897106, оскільки акт перевірки, на відміну від рішення, не створює правових наслідків для платника податків, а є лише джерелом фіксації виявлених фактів порушень податкового законодавства, у звязку з чим він не підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Ст.. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобовязані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності своїх дій відповідачем не надано.

В силу вимог п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” № 11 від 29.12.1976р. рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2008р. по справі № 2-а-386/08 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно Головуючий суддя В.А.Омельченко