Ухвала суду № 5052148, 16.03.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

16.03.2009 Справа № 22-а-2238/08

Попередній номер справи 2а-665/08                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді          Омельченка В. А., суддів           Єланської О.Е. , Курапової З.І.                      секретар судового засідання          Галайдіна Г.І. за участю представників сторін:

представник позивача Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром"- Кулікова Зоя Володимирівна довіреність № б/н від 10.03.09 року. представник позивача Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром"- Мельник Марина Олександрівна довіреність № б/н від 16.02.09 року. представник відповідача Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим - не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 10.10.08 року по справі №2а-665/08 за позовом           Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром" (вул. Північна 1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до           Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекція АР Крим (вул. Північна 2, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

Про часткове визначення нечинним податкового повідомленя-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2008р. по справі № 2а-665/08 позов Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» до Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0010192301/0 від 09.07.2008р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 481371 грн., в тому числі за квітень 2007р. в сумі 33333грн., за листопад 2007 року у сумі 81341грн., за січень 2008 року у сумі 366697грн. та в частині застосування штрафних санкцій за квітень 2007 року в сумі 16666,67грн. Постановлено також стягнути з Державного бюджету України на користь Красно перекопського ВАТ «Бром»судовий збір у розмірі 3,40грн.

Постанова суду мотивована тим, що висновки Красноперекопської ОДПІ про порушення позивачем норм податкового законодавства по епізодам щодо взаємовідносин з ПП «Строймонтаж-ЛМЛ», ПВКП «Оксамит»та щодо перевищення сплати ПДВ постачальникам над податковим кредитом попереднього податкового періоду, викладені в акті перевірки № 664/23-0/05444552 від 27.06.2008р., не ґрунтуються на податковому законодавстві України та не відповідають фактичним обставинам справи.

Не погодившись з даною постановою суду, Красноперекопська ОДПІ звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим та винести нове рішення, яким в позові Красноперекопському відкритому акціонерному товариству «Бром» відмовити.

Апеляційну скаргу відповідач мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин справи, що мають істотне значення для розгляду справи.

На його думку, зважаючи на вимоги листів ДПА в АР Крим від 03.10.2006р. № 7706/7/19-015 від 03.10.2006р. та від 10.10.2006р. № 7930/7/23-402/2 та телеграми ДПА України № 236/7/16-1317 від 11.01.2008р., підтвердженою до відшкодування вважається та сума бюджетного відшкодування, яка підтверджується результатами перевірок постачальників до виробника (імпортера) та підлягає відшкодуванню також та, що не підлягає обов’язковим зустрічним перевіркам (податковий кредит сформований за рахунок постачальників, частка яких у формуванні податкового кредиту з ПДВ за податковий період складає менше ніж 5%).

В той же час, в результаті проведених контрольно-перевірочних заходів щодо взаємовідносин з постачальником –ПВКП «Оксамит»та його постачальників, відсутня можливість встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та відсутні відомості про сплату податку на додану вартість до Державного бюджету підприємствами –постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера).

Крім того, по взаємовідносинам з ПП «Строймонтаж ЛМЛ»вказує, що за даними ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ПП «Строймонтаж ЛМЛ»за юридичною адресою не знаходиться і передано на розшук в Бабушкінський ВМП, у зв’язку з чим, на думку відповідача, за виписаною вказаним підприємством податковою накладною № 29035 від 29.03.2007р. ПДВ в розмірі 33333,33грн. неправомірно було включено позивачем до податкового кредиту.

Що стосується факту завищення бюджетного відшкодування на суму 245514,00грн. у порушення абз. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», то на думку Красноперекопської ОДПІ, позивачем не дотримано вимог щодо розрахунку показника 3 Додатку 3 до декларації з ПДВ, визначеної в наказі ДПА України № 166 від 30.05.1997р. в редакції наказу № 213 від 15.06.2005р.

                    Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2008 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим.

          Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2008 року справа призначена до апеляційного розгляду на 16 березня 2009 року о 14 годині.

          В судовому засіданні представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, вважають , що постанова суду першої інстанції прийнята правомірно та прохали її залишити без змін.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 16.03.2009 р., не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

          При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

При повторному розгляді справи в порядку ст.. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Красноперекопською ОДПІ проведена виїзна планова комплексна перевірка Красноперекопського ВАТ «Бром»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по ---03.2008р., за результатами якої складено акт перевірки № 664/23-0/05444552 від 27.06.2008р.

Даний акт перевірки було покладено в основу податкового повідомлення-рішення від 09.07.2008р. № 0010192301/0 про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 500841грн. за застосування штрафних санкцій в сумі 26401,71грн.

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено частково і стосується зменшення бюджетного відшкодування в частині 481371грн., в тому числі за квітень 2007 року в сумі 33333грн., за листопад 2007 року у сумі 81341грн., за січень 2008 року у сумі 366697грн. та в частині застосування штрафних санкцій за квітень 2007 року в сумі 16666,67грн.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга Красноперекопської ОДПІ є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржене податкове повідомлення-рішення стосується трьох окремих епізодів, відображених відповідачем в акті перевірки.

Епізод 1. Взаємовідносини з ПП «Строймонтаж –ЛМЛ».

Відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення позивачу зменшено бюджетне відшкодування за квітень 2007р. в сумі 33333грн. у зв’язку з тим, що зазначена у виписаній ПП «Строймонтаж-ЛМЛ»податковій накладній юридична адреса не відповідає фактичному місцезнаходженню даного підприємства. Так, за даними ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, ПП «Строймонтаж ЛМЛ»за юридичною адресою не знаходиться і передано на розшук в Бабушкінський ВМП.

Судовою колегією встановлено, що в результаті взаємовідносин з ПП «Строймонтаж-ЛМЛ»позивач включив до податкового кредиту за березень 2007р. ПДВ в розмірі 33333,33грн. за виписаною ПП «Строймонтаж-ЛМЛ»податковою накладною № 29035 від 29.03.2007р.

П.п. «д»п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає одну з вимог до змісту податкової накладної, а саме податкова накладна повинна, зокрема, містити окремим рядком місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ.

У податковій накладній № 29035 від 29.03.2007р. ПП «Строймонтаж-ЛМЛ»зазначена його адреса: м. Дніпропетровськ, вул.. Челюскіна, буд. 5 кв. 34.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на невідповідність даної адреси фактичній не можна вважати підставою для коригування податкового обліку позивача, оскільки жодною нормою законодавства не передбачено обов’язку покупця, який отримує заповнену продавцем податкову накладну, здійснювати перевірку адреси продавця на предмет її відповідності фактичному місцезнаходженню. Доказів зворотного відповідачем судовій колегії не надано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит березня 2007 року за цією ж податковою накладною ПП «Строймонтаж-ЛМЛ»№ 29035 від 29.03.2007р. вже перевірявся відповідачем, що підтверджується актом перевірки № 395/23-4/05444552/85 від 19.07.2007р., в таблиці № 37 до якого вказано про відсутність розбіжностей між даними підприємства та перевірки з приводу правильності визначення податкового кредиту за березень 2007 року.

Проведення ж повторної перевірки правильності визначення податкового кредиту за березень 2007 року під час спірної перевірки, до того ж і з виходом за межі періоду, що повинен був перевірятися, є протиправним.

За таких обставин справи, зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 33333,33 грн. є необґрунтованим, що потягло також за собою безпідставне застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 50%, що дорівнює 16666,67грн.

Епізод 2. Взаємовідносини з ПВКП «Оксамит».

Як вбачається з акту перевірки № 664/23-0/05444552 від 27.06.2008р. та апеляційної скарги Красноперекопської ОДПІ, сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2007 року у сумі 81341грн. та січень 2008р. в сумі 121183грн., яка була зменшена відповідачем відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення, складається по взаємовідносинам з постачальником - ПВКП «Оксамит».

Красноперекопська ОДПІ, посилаючись на п. 4.5 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів ДПС України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ, затверджених Наказом ДПА України № 350 від 18.08.2005р., вказує, що у випадках надходження інформації, за результатами аналізу якої виникає сумнів відносно дієздатності та правоспроможності суб’єкта господарювання –постачальника платника ПДВ, а також законності здійснення ними фінансово-господарських операцій, підрозділ контрольно-перевірочної роботи може організувати проведення зустрічних документальних перевірок по ланцюгу постачання.

На виконання вказаної вимоги, відповідачем були направлені запити про проведення зустрічних перевірок ПВКП «Оксамит», але відповіді на них не надходили.

В той же час, згідно інформації відділу податкової міліції Красно перекопської ОДПІ, отриманої в ході відрядження до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, ПВКП «Оксамит» є посередником, безпосередніми постачальниками якого є ПП «ТЕХ-Альтернатива», яке постановою Господарського суду Дніпропетровської області № Б15/237-07 від 27.09.2007р. визнано банкрутом, його державну реєстрацію припинено, а свідоцтво платника ПДВ № 100030719 від 26.03.2007р. анульовано згідно акту № 16/10/290 від 26.11.2007р., а також ТОВ «Юрсат», яке Господарським судом Дніпропетровської області № Б15/363-07 від 27.12.2007р. визнано банкрутом, а 21.03.2008р. знято з податкового обліку.

Вказані обставини, на думку відповідача, є підставою для зменшення позивачу податкового кредиту за листопад 2007 року у сумі 81341грн. та січень 2008р. в сумі 121183грн.

З даними висновками Красноперекопської ОДПІ судова колегія не може погодитись з наступних підстав.

П.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже відповідно до Закону сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Отже, єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від’ємного значення суми ПДВ є його фактична сплата отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Факт сплати позивачем ПВКП «Оксамит»спірних сум ПДВ у складі вартості придбаних товарів відповідачем по суті не заперечується.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

П.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як свідчать матеріал справи, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що невиконання контрагентом (в даному випадку ПВКП «Оксамит») своїх зобов’язань по сплаті податку до бюджету тягне за собою відповідальність лише для цієї особи і не може бути підставою для позбавлення позивача, який виконав передбачені законом умови щодо отримання відшкодування ПДВ, права на таке відшкодування.

Доводи апелянта про те, що неможливість встановити повний ланцюг постачання товарів від виробника (імпортера) та відсутність відомостей про сплату податку на додану вартість до Державного бюджету підприємствами –постачальниками в ланцюгу постачання до виробника (імпортера) дають йому право на зменшення позивачу бюджетного відшкодування, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки не проведення податковим органом зустрічних перевірок або відсутність висновків за ними не може змінювати порядок відшкодування ПДВ, встановлений Законом України «Про податок на додану вартість».

Епізод 3. Перевищення сплати ПДВ постачальникам над податковим кредитом попереднього податкового періоду.

Як вбачається з акту перевірки № 664/23-0/05444552 від 27.06.2008р., підставою для зменшення згідно спірного податкового повідомлення-рішення бюджетного відшкодування за січень 2008 року на 245514грн. стало перевищення суми податку, сплаченого постачальникам в попередньому податковому періоді, над сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду.

Дослідивши обставини справи, судовою колегією встановлено, що згідно акту перевірки від 27.06.2008р. відповідач визнає визначений позивачем в рядку 24 декларації за січень 2008р. залишок від’ємного значення 3430939грн.

Крім того, в акті перевірки та в додатку № 10 до акту перевірки відповідач визнає факт сплати податку постачальникам у попередньому податковому періоді (грудні 2007р.) в розмірі 1653938грн.

Таким чином, визначене відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» від’ємне значення в січні 2008р. становить 3430939грн., а сума податку, фактично сплачена у попередньому податковому періоді (грудні 2007р.) постачальникам товарів (послуг) становить 1653938грн., що є частиною від’ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню відповідно до положень п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з абз. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, а не податкового кредиту.

Тобто рядок 3 Розрахунку (додатку 3 до декларації) суперечить Закону України «Про податок на додану вартість», що порушує закріплений ст.. 9 КАС України принцип законності.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Не приймаються до уваги і посилання відповідача в апеляційній скарзі на листи Державної податкової адміністрації України, оскільки листи не відносяться до нормативно-правових актів, які відповідно до ст.. 9 КАС України застосовує суд при розгляді справ, оскільки п.п. «г»п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»передбачено, що податкові роз’яснення не мають сили нормативно-правового акту.

Ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Ст.. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” також встановлює, що посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності винесення Красноперекопською ОДПІ податкового повідомлення-рішення № 0010192301/0 від 09.07.2008р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 481371 грн., в тому числі за квітень 2007р. в сумі 33333грн., за листопад 2007 року у сумі 81341грн., за січень 2008 року у сумі 366697грн. та в частині застосування штрафних санкцій за квітень 2007 року в сумі 16666,67грн. відповідачем не надано.

В силу ст.. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин справи, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2008р. по справі № 2а-665/08 – залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Ухвала може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя          підпис                              В.А.Омельченко

Судді           підпис                               О.Е.Єланська підпис                               З.І.Курапова З оригіналом згідно Головуючий суддя                                                                       В.А.Омельченко