Постанова № 504896, 14.12.2006, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 404

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.12.2006

Справа №2-26/15460-2006А

Суддя господарського суду АР Крим Проніна О. Л. розглянувши матеріалиадміністративної справи № 2-26/15460-2006А 14.12.2006р. у судовому засіданні, що почалося у 14:40 за участю секретаря судового засідання Кім Є. Л.,

За участю представників:

Від позивача – Степанов Д. Г., довіреність від 04.12.2006р., Кириленко А. І., довіреність від 04.10.2006р. №01.11.1169

Від відповідача – Бугло М. В., довіреність від 13.03.2006р. №02.9-2/132

За участю третьої особи – не з’явився

ухвалив постанову у 15:10

За позовом Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41, ЗКПО 16502790

До відповідача Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, м. Ялта, пл. Радянська, 1

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Артековської спеціалізованої школи з поглибленим вивчанням іноземних мов (м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 2)

Про визнання протиправним та скасування рішення

Сутність справи:

Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом та просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 01.03.2006р. за №345 «Про затвердження договору про спільну діяльність між Артековською спеціалізованою школою з поглибленим вивчанням іноземних мов та Державним підприємством Міжнародний Дитячий Центр «Артек».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваним рішенням був затверджений договір, який між позивачем та третьою особою не укладався. Статтею 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено повноважень із затвердження договорів шляхом прийняття відповідних рішень в галузі освіти.

Відповідач на позовних вимогах заперечує та у відзиві на позов зазначив, що оскільки договір не був укладений, то відповідно й права позивача з дійсного спору не порушені прийняттям оспорюваного рішення. Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначив, що рішення було прийнято відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У судовому засіданні 02.11.2006р. у порядку ст. 53 КАС України до участі у справі була залучена Артековська спеціалізована школи з поглибленим вивчанням іноземних мов у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Третя особа явку представника у судове засідання не забезпечила. Про причини неявки суду не повідомила. Про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином рекомендованою кореспонденцією. Вимог суду не виконала, витребуваних судом доказів по справі суду не надала.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

01.03.2006р. виконавчим комітетом Ялтинської міської ради було прийнято рішення за №345 «Про затвердження договору про спільну діяльність між Артековською спеціалізованою школою з поглибленим вивчанням іноземних мов та Державним підприємством Міжнародний Дитячий Центр «Артек», за яким за наслідками розгляду договору про спільну діяльність між Артековською спеціалізованою школою із поглибленим вивченням іноземних мов та позивачем з дійсного спору, договір був затверджений. Пунктом 2 зазначеного рішення головного розпорядника коштів (Павленко Е. В.) було зобов’язано підготувати висновок про внесення змін до бюджету на 2006р. з метою визначення джерела реалізації договору про спільну діяльність.

Зазначене рішення було прийнято на підставі ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

При дослідженні вказаного рішення, судом було встановлено наступне.

За загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт.

Згідно п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів місцевого самоврядування можуть бути визнані незаконними у судовому порядку з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.

Питання визначення системи та гарантій місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, обсяг повноважень при здійсненні своєї діяльності органів місцевого самоврядування визначаються Законом України «Про місцеве самоврядування».

Відповідно п. 1,2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» ради в межах своїх повноважень приймають нормативні та інші акти у формі рішень.

Підставою для прийняття виконавчим комітетом Ялтинської міської ради рішення від 01.03.2006р. за №345 був договір про спільну діяльність.

Відповідачем у судовому засіданні був наданий текст договору про спільну діяльність, та судом було встановлено, що дати складення та підписання договір не містить, договір не підписаний сторонами, не скріплений печатками сторін за договором, тощо.

Відповідно п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони у будь-якому разі мають погодити предмет, ціну та строк дії договору. При цьому, у зв’язку з зазначенням дати укладення договору про спільну діяльність неможливо встановити строк виконання зобов’язань. Так, відповідно п. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов’язання сторін, що виникли саме на підставі цього договору. Отже, з огляду на те, що договір не містить дати складення, не скріплений підписами сторін та печатками юридичних осіб, не має доказів з виконання такого договору сторонами, договір про спільну діяльність вважається неукладеним на підставі п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України.

Суд не може погодитися із твердженням відповідача щодо того, що оспорюване рішення не порушує прав та інтересів позивача з дійсного спору, оскільки договором про спільну діяльність, який був затверджений виконавчим комітетом Ялтинської міської ради, передбачені обов’язки позивача з надання приміщень під розміщення школи, комунальних послуг. Отже, із прийняттям зазначеного рішення, у позивача з дійсного спору можуть виникнути певні обов’язки за договором, який позивачем не укладався.

Відповідно п. 3.1, п. 3.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративним судом мають бути перевірені обставини щодо того, чи прийняте оспорюване рішення на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, встановити обставини щодо використання повноваження при прийнятті оспорюваного рішення.

Згідно п. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування мають діяти тільки на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

За такими обставинами, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У порядку п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України Вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 14.12.2006р. Повний текст постанови складений та підписаний 19.12.2006р.

Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161- 163, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 01.03.2006р. за №345 «Про затвердження договору про спільну діяльність між Артековською спеціалізованою школою з поглибленим вивчанням іноземних мов та Державним підприємством Міжнародний Дитячий Центр «Артек».

Судом роз’яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Проніна О.Л.