Постанова № 504895, 15.02.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.02.2007

Справа №2-19/15423-2006А

За позовом – ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд”, смт.Чорноморське.До відповідача – ДПІ в Чорноморському районі, смт.Чорноморське.

Про скасування податкових повідомлень-рішень

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Стоборев М.П., представник, довіреність від 19.01.2007 р.

Від відповідача – Іванова А.А., нач. юрід. відділу, довіреність № 668/9/23 від 17.02.2007 р.; Казачкова Е.Ю., ст. держ. інспектор, довіреність № 571/9/25-0 від 07.02.2007 р.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом про скасування податкових повідомлень рішень, а саме: № 00000362301/3 від 21.08.2006 р.; № 0000372301/3 від 21.08.2006 р.; № 0000112301/3 від 21.08.2006 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняті рішення не відповідають діючому законодавству.

Відповідач надав відзив по позов, згідно якому позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 19.10.2006 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи документів, після проведення якої провадження по справі було відновлено.

Згідно висновків експерта № 118/06 від 27.11.2006 р. встановлено, що висновки про донарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 135597,38 грн. в результаті віднесення к валовим витратам сум процентів по товарному кредиту у розмірі 527058,00 грн., викладені в рішенні ДПАУ від 10.08.2006 р. “Про результати розгляду скарг”, документами бухгалтерського і податкового обліку ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд” не підтверджуються.

Висновки про донарахування податкового зобов’язання по ПДВ в розмірі 158117,40 грн. про результати включення в податковий кредит 105411,60 грн. ПДВ вартості послуг товарного кредиту, викладені в рішенні ДПАУ від 10.08.2006 р., документами бухгалтерського і податкового обліку ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд” не підтверджуються.

Представники позивача та відповідача відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників сторін вони давали пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до п.2-1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) перед початком слухання справи сторонам були роз’яснені права, передбачені ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) та вручені пам’ятки про права та обов’язки сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд-

В С Т А Н О В И В :

ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд” зареєстроване у якості суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи 04.10.2004 р. Чорноморською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджує свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10).

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до п.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) суд застосовує також принцип верховенства права.

Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують право держави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхідні для здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків або інших зборів чи штрафів.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (від 04.12.1990 року № 509 із змінами та доповненнями) органи податкової служби є органами виконавчої влади.

Таким чином, органи податкової служби та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняті рішення не відповідає діючому законодавству.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення рішення, а саме: № 00000362301/3 від 21.08.2006 р.; № 0000372301/3 від 21.08.2006 р.; № 0000112301/3 від 21.08.2006 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що прийняті рішення не відповідає діючому законодавству.

Відповідач надав відзив по позов, згідно якому позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 19.10.2006 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи документів, після проведення якої провадження по справі було відновлено.

Євпаторійською об’єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну документальну перевірку додержання вимог податкового та валютного законодавства України ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд” за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р., за результатами якої складено акт № 22/23-1/04807627 від 13.02.2006 р. (а.с.27-92).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 00000362301/3 від 21.08.2006 р., відповідно до вказаного рішення визначено суму податкового зобов’язання по платежу “Податок на прибуток” у розмірі 135597,38 грн., в тому числі 90398,25 грн. – за основним платежем та 45199,13 грн. – штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 0000372301/3 від 21.08.2006 р., відповідно до вказаного рішення визначено суму податкового зобов’язання по платежу “Податок на додану вартість” у розмірі 158117,40 грн., в тому числі 105411,60 грн. – за основним платежем, та 52705,80 грн. - штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення № 0000112301/3 від 21.08.2006 р., відповідно якого визначено суму податкового зобов’язання за платежем ”Збір на розвиток рекреаційного комплексу” у розмірі 2220,00 грн., зокрема 1140,00 грн. – по основному платежу і 1080,00 грн. штрафних санкцій (а.с.102-104).

Згідно висновків експерта № 118/06 від 27.11.2006 р. встановлено, що висновки по донарахуванню податкового зобов’язання по податку на прибуток у розмірі 135597,38 грн. в результаті віднесення к валовим витратам сум процентів по товарному кредиту у розмірі 527058,00 грн., викладені в рішенні ДПАУ від 10.08.2006 р. “Про результати розгляду скарг”, документами бухгалтерського і податкового обліку ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд” не підтверджуються.

Висновки про донарахування податкового зобов’язання по ПДВ в розмірі 158117,40 грн. про результати включення в податковий кредит 105411,60 грн. ПДВ вартості послуг товарного кредиту, викладені в рішенні ДПАУ від 10.08.2006 р., документами бухгалтерського і податкового обліку ВАТ “Трест “Чорноморнафтогазпромбуд” не підтверджуються.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України (від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом Україи, який встановлює систему оподаткування в Українї є Закон України «Про систему оподаткування» (від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст.13 Закону України «Про систему оподаткування» (від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями) в Українї справляються загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори.

Перелік загальнодержавних податків і зборів встановлений ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» (від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями).

Перелік місцевих податків і зборів встановлений ст.15 Закону України «Про систему оподаткування» (від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями).

Вказаними статтями (ст.14 та 15) Закону України «Про систему оподаткування» (від 25.06.1991 року № 1251 із змінами та доповненнями) не передбачений збір на розвиток рекреаційного комплексу.

Таким чином податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим № 0000112301/3 від 21.08.2006 р. не відповідає діючому законодавству.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (від 03.04.1997 року № 168 із змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим № 0000372301/3 від 21.08.2006 р. не відповідає діючому законодавству.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 28.12.1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно із п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно із п.1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (від 21.12.2000 року № 2181 із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до ч.2 п.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перелік постанов, які може прийняти суд, не є виключним, оскільки суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тому суд вважає, що позивач може заявити вимоги і про визнання недійсним акту.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 00000362301/3 від 21.08.2006 р.; № 0000372301/3 від 21.08.2006 р. та № 0000112301/3 від 21.08.2006 р. Державної податкової інспекції в Чорноморському районі. підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

На підставі викладеного та керуючись ст.17, 18, 55, 70, 86, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

· Адміністративний позов задовольнити.

· Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі № 00000362301/3 від 21.08.2006 р.

· Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі № 0000372301/3 від 21.08.2006 р.

· Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Чорноморському районі № 0000112301/3 від 21.08.2006 р.

· Постанову направити сторонам замовленою кореспонденцією.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України .

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15.02.2007 року у 11 год. 45 хв.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.