Вирок № 5047746, 19.04.2007, Миколаївський районний суд Львівської області

Справа №1-95/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2007 року Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Березюка Г.М.

при секретарі Кочірко Л.В.

з участю прокурора Кравця С.В.

та адвоката ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя м.Новий Розділ, АДРЕСА_1 Львівської області, громадянина України, українця,

безпартійного, з освітою 8 класів, допризовника, не одруженого, учня 9-Б класу Новороздільської

загальноосвітньої школи №5, раніше не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України,

встановив:

Неповнолітній підсудний ОСОБА_1 14 лютого 2007року в місті Новий Розділ Львівської області перебуваючи в приміщенні 9-А класу Новороздільської загальноосвітньої школи №5 в присутності учня класу ОСОБА_4 з куртки учениці ОСОБА_2 відкрито викрав її мобільний телефон «Самсунг Е350Е» із двома в ньому сім-картками на загальну суму 840грн., не реагуючи на зауваження присутнього ОСОБА_4

В пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.І КК України підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 14.02.2007року зранку не пішов на уроки в свій клас, а знаходячись в приміщенні сусіднього 9-А класу Новороздільської школи №5, де був учень цього класу ОСОБА_4, при ньому вирішив щось викрасти з одягу учнів, які в той час були на уроці в хімічному кабінеті. В одній із дівчачих курток він знайшов мобільний телефон «Самсунг» і взяв його собі хоча це бачив ОСОБА_4. Забравши цей телефон побіг у підвал будинку, де оглянув мобільний телефон і викинув з нього стартовий пакет, а телефон взяв собі. Другого дня працівник міліції Бойчук В.Ю. забрав у нього крадений телефон.

Крім особистого визнання підсудним ОСОБА_1 своєї винності в скоєнні злочину,

вина неповнолітнього підсудного у пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.1 КК України

повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.

Так допитана судом потерпіла неповнолітня ОСОБА_2 пояснила, що в кінці літа 2006року їй мама купила мобільний телефон марки «Самсунг Е350Е» вартістю 998грн., а згодом ще придбала дві сім-картки «DJUICE» вартістю 25грн. та «Київ-стар» вартістю 50грн. 14.02.2007року зранку вона була у школі в приміщенні 9-А класу, другий урок по хімії відбувався в іншому класі, тому всі учні перейшли в цей клас, залишивши свій верхній одяг разом з мобільними телефонами у шафі 9-А класу. Повернувшись з уроку хімії в приміщення 9-А класу вона виявила, що в кишені куртки відсутній мобільний телефон із двома сім-картками. З приводу цього вона пожалілась своїй мамі, яка звернулась із заявою в міліцію про викрадення мобільного телефону. Через місяць часу їй повернули викрадений мобільний телефон, а дві сім-картки із залишком грошей на них не повернули. Внаслідок чого їй була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 840грн.

Допитана в суді законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ствердила, що 14.02.2007року від своєї дочки ОСОБА_2 дізналась про викрадення мобільного телефону марки «Самсунг-Е35Е», який вона купила в серпні 2006року заплативши за нього 998грн. Відразу ж вона почала телефонувати на номери викрадених сім-карток, але безрезультатно, тоді вона звернулася в міліцію. Викрадений мобільний телефон, оцінений в сумі 760грн., повернутий. З приводу викрадених сім-карток «DJUICE» вартістю 25грн. і «Київ-стар» вартістю 50грн. та залишку грошей для розмов на них в сумі 5грн., вона до неповнолітнього підсудного має матеріальні претензії в розмірі 80грн. і просить задоволити на дану суму цивільний позов.

Показами допитаного в судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_4, як очевидця події злочину стверджується, що 14.02.2007року він не встиг на перший урок. На подвір'ї школи зустрів знайомих ОСОБА_5 і ОСОБА_1, з якими разом ішов у приміщенні 9-А класу, де учні були відсутні. ОСОБА_5 на зауваження вчителя покинув приміщення школи, так як він не був учнем даної школи. Після цього ОСОБА_1 почав обшукувати верхній одяг однокласників і з дівчачої куртки витягнув мобільний телефон марки «Самсунг» сірого кольору, який належав ОСОБА_2. На неодноразові зауваження зроблені ним ОСОБА_1 не реагував і при цьому останній не пояснював йому нічого. ОСОБА_1 з телефоном вибіг з приміщення класу, а він також за ним, щоб його не запідозрили у викраденні мобільного телефону. Спускаючись сходами він наздогнав ОСОБА_5 і удвох вони побігли за ОСОБА_1 в підвал будинку по вул.В.Стуса в м.Новий Розділ. У підвалі ОСОБА_1 викинув дві сім-картки з телефону. Про спільне викрадення телефону та про поділ грошей отриманих в наслідок продажу телефону, він з ОСОБА_1 не домовлявся.

Показами свідка-очевидця неповнолітнього ОСОБА_5, стверджується, що 14.02.2007року будучи зранку на території школи №5 зустрів ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які запропонували посидіти в приміщенні 9-А класу. Коли вони піднімалися по сходах, вчитель зауважив, що він не доводиться учнем даної школи і попросив його покинути приміщення навчального закладу. Тому він стояв на вулиці біля школи, коли ОСОБА_1 і ОСОБА_4 вибігли зі школи в напрямку підвалу будинку по вул.В.Стуса, де йому показали мобільний телефон марки «Самсунг» сірого кольору і ОСОБА_1 випитувався у нього про місця збуту таких мобільних телефонів.

Крім наведених доказів вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.1 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема: заявою законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 від 19.02.2007р.; першими поясненнями учасників та очевидців події злочину; протоколом огляду місця події від 19.02.2007року; товарним чеком щодо вартості мобільного телефону; висновками спеціаліста№1/159 від 22.02.2007р. і експерта №1/160 від 02.03.2007р.; протоколом огляду речових доказів від 13.03.2007р. з фототаблицею, а також іншими письмовими документами зібраними по даній справі.

Оскільки підсудний неповнолітній ОСОБА_1 14.02.2007року в м.Новому Роздолі Львівської області перебуваючи в приміщенні 9-А класу Новороздільської загальноосвітньої школи №5 в присутності ОСОБА_4 скроїв відкрите викрадення мобільного телефону марки «Самсунг- Е350Е» з двома сім-карткам належних ОСОБА_2 на загальну суму 840 грн.., тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані досудовим слідством зa ст. 186 ч.1 КК України.

Обираючи міру покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості злочину вчиненого підсудним, з другого боку судом враховуються і ряд обставин, які пом'якшують покарання, зокрема те, що підсудний ОСОБА_1 є неповнолітнім, виховувався без батька, по місцю проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судився. При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому покарання підсудному слід обрати у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.104 КК України.

Задоволити цивільний позов законного представника неповнолітньої потерпілої

ОСОБА_2 в розмірі 80грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.

У відповідності з ст.ст. 104,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від

відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не

вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі

України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,

повідомляти про зміну місця свого проживання органи кримінально-виконавчої системи,

періодично один раз в місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої

системи.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 80 (вісімдесят) грн. шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 - 161 (сто шістдесят одну) грн. 79коп. судових витрат за проведені експертизи.

Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Самсунг-Е350Е» - залишити у власності та користуванні ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, через районний суд.