Справа №1-95/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2007 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді Березюка Г.М.
при секретарі Кочірко Л.В.
з участю прокурора Кравця С.В.
та адвоката ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя м.Новий Розділ, АДРЕСА_1 Львівської області, громадянина України, українця,
безпартійного, з освітою 8 класів, допризовника, не одруженого, учня 9-Б класу Новороздільської
загальноосвітньої школи №5, раніше не судимого
- у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.1 КК України,
встановив:
Неповнолітній підсудний ОСОБА_1 14 лютого 2007року в місті Новий Розділ Львівської області перебуваючи в приміщенні 9-А класу Новороздільської загальноосвітньої школи №5 в присутності учня класу ОСОБА_4 з куртки учениці ОСОБА_2 відкрито викрав її мобільний телефон «Самсунг Е350Е» із двома в ньому сім-картками на загальну суму 840грн., не реагуючи на зауваження присутнього ОСОБА_4
В пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.І КК України підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що 14.02.2007року зранку не пішов на уроки в свій клас, а знаходячись в приміщенні сусіднього 9-А класу Новороздільської школи №5, де був учень цього класу ОСОБА_4, при ньому вирішив щось викрасти з одягу учнів, які в той час були на уроці в хімічному кабінеті. В одній із дівчачих курток він знайшов мобільний телефон «Самсунг» і взяв його собі хоча це бачив ОСОБА_4. Забравши цей телефон побіг у підвал будинку, де оглянув мобільний телефон і викинув з нього стартовий пакет, а телефон взяв собі. Другого дня працівник міліції Бойчук В.Ю. забрав у нього крадений телефон.
Крім особистого визнання підсудним ОСОБА_1 своєї винності в скоєнні злочину,
вина неповнолітнього підсудного у пред'явленому звинуваченні за ст.186 ч.1 КК України
повністю доведена в судовому засіданні і стверджується такими доказами.
Так допитана судом потерпіла неповнолітня ОСОБА_2 пояснила, що в кінці літа 2006року їй мама купила мобільний телефон марки «Самсунг Е350Е» вартістю 998грн., а згодом ще придбала дві сім-картки «DJUICE» вартістю 25грн. та «Київ-стар» вартістю 50грн. 14.02.2007року зранку вона була у школі в приміщенні 9-А класу, другий урок по хімії відбувався в іншому класі, тому всі учні перейшли в цей клас, залишивши свій верхній одяг разом з мобільними телефонами у шафі 9-А класу. Повернувшись з уроку хімії в приміщення 9-А класу вона виявила, що в кишені куртки відсутній мобільний телефон із двома сім-картками. З приводу цього вона пожалілась своїй мамі, яка звернулась із заявою в міліцію про викрадення мобільного телефону. Через місяць часу їй повернули викрадений мобільний телефон, а дві сім-картки із залишком грошей на них не повернули. Внаслідок чого їй була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 840грн.
Допитана в суді законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ствердила, що 14.02.2007року від своєї дочки ОСОБА_2 дізналась про викрадення мобільного телефону марки «Самсунг-Е35Е», який вона купила в серпні 2006року заплативши за нього 998грн. Відразу ж вона почала телефонувати на номери викрадених сім-карток, але безрезультатно, тоді вона звернулася в міліцію. Викрадений мобільний телефон, оцінений в сумі 760грн., повернутий. З приводу викрадених сім-карток «DJUICE» вартістю 25грн. і «Київ-стар» вартістю 50грн. та залишку грошей для розмов на них в сумі 5грн., вона до неповнолітнього підсудного має матеріальні претензії в розмірі 80грн. і просить задоволити на дану суму цивільний позов.
Показами допитаного в судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_4, як очевидця події злочину стверджується, що 14.02.2007року він не встиг на перший урок. На подвір'ї школи зустрів знайомих ОСОБА_5 і ОСОБА_1, з якими разом ішов у приміщенні 9-А класу, де учні були відсутні. ОСОБА_5 на зауваження вчителя покинув приміщення школи, так як він не був учнем даної школи. Після цього ОСОБА_1 почав обшукувати верхній одяг однокласників і з дівчачої куртки витягнув мобільний телефон марки «Самсунг» сірого кольору, який належав ОСОБА_2. На неодноразові зауваження зроблені ним ОСОБА_1 не реагував і при цьому останній не пояснював йому нічого. ОСОБА_1 з телефоном вибіг з приміщення класу, а він також за ним, щоб його не запідозрили у викраденні мобільного телефону. Спускаючись сходами він наздогнав ОСОБА_5 і удвох вони побігли за ОСОБА_1 в підвал будинку по вул.В.Стуса в м.Новий Розділ. У підвалі ОСОБА_1 викинув дві сім-картки з телефону. Про спільне викрадення телефону та про поділ грошей отриманих в наслідок продажу телефону, він з ОСОБА_1 не домовлявся.
Показами свідка-очевидця неповнолітнього ОСОБА_5, стверджується, що 14.02.2007року будучи зранку на території школи №5 зустрів ОСОБА_1 і ОСОБА_4, які запропонували посидіти в приміщенні 9-А класу. Коли вони піднімалися по сходах, вчитель зауважив, що він не доводиться учнем даної школи і попросив його покинути приміщення навчального закладу. Тому він стояв на вулиці біля школи, коли ОСОБА_1 і ОСОБА_4 вибігли зі школи в напрямку підвалу будинку по вул.В.Стуса, де йому показали мобільний телефон марки «Самсунг» сірого кольору і ОСОБА_1 випитувався у нього про місця збуту таких мобільних телефонів.
Крім наведених доказів вина ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченого ст. 186 ч.1 КК України стверджується рядом письмових доказів по справі, зокрема: заявою законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 від 19.02.2007р.; першими поясненнями учасників та очевидців події злочину; протоколом огляду місця події від 19.02.2007року; товарним чеком щодо вартості мобільного телефону; висновками спеціаліста№1/159 від 22.02.2007р. і експерта №1/160 від 02.03.2007р.; протоколом огляду речових доказів від 13.03.2007р. з фототаблицею, а також іншими письмовими документами зібраними по даній справі.
Оскільки підсудний неповнолітній ОСОБА_1 14.02.2007року в м.Новому Роздолі Львівської області перебуваючи в приміщенні 9-А класу Новороздільської загальноосвітньої школи №5 в присутності ОСОБА_4 скроїв відкрите викрадення мобільного телефону марки «Самсунг- Е350Е» з двома сім-карткам належних ОСОБА_2 на загальну суму 840 грн.., тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані досудовим слідством зa ст. 186 ч.1 КК України.
Обираючи міру покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості злочину вчиненого підсудним, з другого боку судом враховуються і ряд обставин, які пом'якшують покарання, зокрема те, що підсудний ОСОБА_1 є неповнолітнім, виховувався без батька, по місцю проживання характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненому, раніше не судився. При таких обставинах, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому покарання підсудному слід обрати у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.104 КК України.
Задоволити цивільний позов законного представника неповнолітньої потерпілої
ОСОБА_2 в розмірі 80грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -
засудив:
ОСОБА_1 визнати винним та засудити за ст. 186 ч. 1 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
У відповідності з ст.ст. 104,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від
відбування призначеного покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не
вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі
України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
повідомляти про зміну місця свого проживання органи кримінально-виконавчої системи,
періодично один раз в місяць з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої
системи.
Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_2 80 (вісімдесят) грн. шкоди.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВСУ у Львівській області на розрахунковий рахунок УДК у Львівській області № 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150 - 161 (сто шістдесят одну) грн. 79коп. судових витрат за проведені експертизи.
Речовий доказ по справі - мобільний телефон марки «Самсунг-Е350Е» - залишити у власності та користуванні ОСОБА_2.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти днів з моменту його оголошення, через районний суд.
The court decision No. 5047746, Mykolaiv District Court of Lviv Oblast was adopted on 19.04.2007. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find key information easily.
This decision relates to case No. 1-95/07. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: