Рішення № 50465220, 17.09.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11933/15-ц

Провадження № 2/161/3721/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 вересня 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

при секретарі - Стецюку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 29.11.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № DN81AR03110133, на термін до 28.11.2014 року, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 49 225,70 грн., зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Оскільки позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, станом на 16.07.2015 року у нього утворилась заборгованість перед банком в загальній сумі з процентами та штрафами в розмірі - 134 144,28 грн. А тому просив, стягнути з відповідача суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача за довіреністю Кузін Є.В., подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи через засоби масової інформації, шляхом опублікування судового оголошення в пресі, відповідно до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 550, 556 ЦК України.

Судом встановлено, що 29 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № DN81AR03110133, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 49 225,70 грн., зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 7-9).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, порушуючи умови договору, свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, в частині погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування ним.

Так, з дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості за договором (а.с. 4-6) вбачається, що станом на 16.07.2015 року у позичальника перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі - 134 144,28 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 20 366,15 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 17 399,70 грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 13 044,89 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 83 333,54 грн.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а також у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Сплата позичальником комісії передбачена умовами договору.

А тому, позов в частині стягнення заборгованості за кредитом - 20 366,15 грн., за відсотками за користування кредитом - 17 399,70 грн., комісія за користування кредитом - 13 044,89 грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Разом з тим, заявивши вимогу про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання умов договору за весь період його дії банк не дотримався вимог ч.2 ст.258 ЦК України щодо спеціальної позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

В наданому банком розрахунку відсутня детальна інформація про нарахування пені в період з 29.11.2013 року по 16.07.2015 року. А тому, визначити розмір нарахованої за останній рік пені неможливо.

Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема, передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

З матеріалів позову вбачається що заявлений позивачем до стягнення розмір пені 83 333,54 грн. значно перевищує розмір іншої заборгованості в сукупності.

З врахуванням принципу розумності і справедливості, за відсутності детального розрахунку пені за останній рік, суд вважає, що вимога про стягнення пені підлягає до часткового задоволення в розмірі наближеному до суми залишку заборгованості за відсотками - 17 000 грн.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача в користь позивача кредитну заборгованість в сумі (20 366,15 + 17 399,70 + 13 044,89+17 000) 67 810,74 грн.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягає до часткового задоволення вимога позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат пропорційно до стягнутої суми заборгованості в розмірі 678,11 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 197, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29.11.2007 року в розмірі - 67 810,74 (шістдесят сім тисяч вісімсот десять) гривень 74 копійки, з яких: заборгованість за кредитом - 20 366,15 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом - 17 399,70 грн., комісія за користування кредитом - 13 044,89 грн., пеня -- 17 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 678 (шістсот сімдесят вісім) гривень 11 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій