Рішення № 50405766, 07.09.2015, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.09.2015

Справа № 2/489/1475/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

7 вересня 2015 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н.А.,

при секретарі - Ковальовій С.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач вказує на те, що 08.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 44200 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 7 червня 2017 року.

Відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 18 березня 2015 року існує заборгованість перед Банком в сумі 18409,38 дол. США.

Посилаючись на викладене, а також на положення ст.ст. 526,527,530, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути на свою користь з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18409,38 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.03.2015 року (1 дол. США = 23,29 грн.) еквівалентно 428754, 47 грн., а також сплачені позивачем судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову. Просила про його задоволення.

Відповідачка та її представник визнали лише заборгованість за тілом кредиту. Просили суд відмовити Банку в задоволенні позову про стягнення процентів, комісії, пені і штрафу. В своїх запереченнях суду посилалися на те, що в порушення Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту Банк не ознайомив позивачку зі всіма умовами договору та процесом погашення кредиту, не розяснив методику розрахунків при нарахуванні пені, без відповідного повідомлення її здійснював зарахування отриманих коштів на погашення комісії, розмір та порядок якої їй також невідомий.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав відповідачці кредит в сумі 44200 дол. США, з яких 40000,00 дол. США - на споживчі цілі, 4200,00 дол. США - на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 7 червня 2017 року.

Відповідно п. 2.2 кредитного договору позичальник зобовязався сплачувати проценти за користування кредитом, здійснити повне погашення кредиту, сплатити комісію у відповідності з вимогами кредитного договору.

Згідно п. 4.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3 даного договору (сплати процентів за користування кредитом, та комісії), Банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачка зобовязання за вказаним договором належним чином не виконала, у звязку з чим станом на 18.03.2015 року існує заборгованість перед Банком.

Згідно наданого позивачем розрахунку відповідачці нарахована заборгованість в сумі 18409,38 дол. США, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 16583,13 дол. США, заборгованості по процентам за користування кредитом 828,11 дол. США, заборгованості по комісії 83,08 дол. США, пені 28,20 дол. США, а також штрафів: 10,73 дол. США штраф (фіксована частина), 876,13 дол. США штраф (процентна складова).

Разом з тим, з матеріалів справи, а саме з виписки з особового рахунку відповідачки вбачається, що 22.04.2015 року, після предявлення позову до суду, відповідачкою на користь Банку було сплачено 224,49 дол. США в рахунок погашення кредитної заборгованості.

У відповідності до положень п.3.3 договору кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості по кредиту, насамперед направляються на відшкодування витрат/збитків Банку згідно п.п.2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі пені згідно розділу 4 цього договору, далі простроченої комісії по кредиту, далі простроченої винагороди, далі прострочених відсотків, далі простроченої заборгованості за кредитом.

За такого, сплачені відповідачкою кошти підлягають зарахуванню згідно вказаних вище умов договору, а тому нараховану відповідачці заборгованість слід зменшити на 28,20 дол. США пені, 83,08 дол. США заборгованості по комісії, на 113,21 дол. США заборгованості по процентах.

Крім того, виходячи з аналізу частини 2 статті 549 ЦК, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання. Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

За змістом цього зобов'язання нарахування процентної (розрахункової) частини штрафу повязане не з певною подією кредитних правовідносин (прострочення платежів), а з фактом звернення з позовом, що не відповідає сутності штрафу як способу забезпечення виконання зобов'язання.

Отже, суд вважає обґрунтованим лише штраф в розмірі фіксованої частини.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов Банку на підставі ст.ст.526, 536, 549, 610, 611 ЦК України підлягає частковому задоволенню.

З відповідачки на користь Банку слід стягнути 16583,13 дол. США заборгованості за кредитом, 714,90 дол. США заборгованості по процентам, 10,73 дол. США штрафу (фіксована частина), а всього у розмірі 17308,76 дол. США, що за курсом НБУ станом на 07.09.2015 року (1 дол. США = 21,94 грн.) еквівалентно 379754 грн. 19 коп.

В іншій частині в позові слід відмовити.

Що стосується посилань відповідачки та її представника, то суд вважає їх необґрунтованими.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів та інших правочинів, зокрема в даному випадку з кредитного договору.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10 травня 2007 року №168.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами НБУ та угодами / договором/ між клієнтом та банком.

Відповідно до ст.ст. 627,629 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору та визнанні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, ОСОБА_2, підписавши договір, прийняла на себе передбачені ним права та обов'язки, погодилася з його умовами, в тому числі щодо розміру і нарахування процентів, комісії, пені і штрафу.

Відповідно зі ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню сплачені при подачі позову судові витрати пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Керуючись ст.ст.14,15, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № NKGDGA00000004 від 8 червня 2007 року у розмірі 17308,76 дол. США, що еквівалентно 379754 (триста сімдесят девять тисяч сімсот пятдесят чотири) грн. 19 коп., яка складається з:16583,13 дол. США заборгованості за кредитом, 714,90 дол. США заборгованості по процентам, 10,73 дол. США штрафу (фіксована частина).

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3252 грн. 06 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.А. Спінчевська