Постанова № 50398770, 05.02.2010, Радехівський районний суд Львівської області

Радехівський районний суд Львівської області

м. Радехів, вул. Львівська, 14а, 80200, (03255) 2-29-75

05 лютого 2010 року м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

при секретарі судового засідання Харків М.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання у м.Радехів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оглядівської сільської ради Радехівського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про поновлення на роботі та виплату заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивачка просить суд поновити її на роботі прибиральницею Оглядівської сільської ради, стягнути в її користь оплату за час вимушеного прогулу, моральну шкоду та витрати понесені нею на правову допомогу.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали в повній мірі та в обґрунтування останніх пояснили, що вона працювала прибиральницею в Оглядівській сільській раді. Згідно розпорядження сільського голови, прибирання нею здійснювалися з 6год. до 9год., а у суботу з 9год. до 13год.30хв.. У серпні 2009 року сільський голова сказав їй, що вона звільнена. При цьому, з відповідним розпорядженням її не ознайомив та трудової книжки не видав. Від так, вона продовжувала виконувати покладені на неї обов'язки та регулярно здійснювала прибирання, аж до часу звернення до суду. Оплата за виконану роботу, їй не нараховувалася. Незаконним на її думку звільненням, їй спричинена моральна шкода, оскільки всі її знайомі односельці з неї насміхаються. Також, її гідність принижується, що виконуючи прибирання, заробітної плати їй ніхто не нараховує, у зв'язку із чим вона почуває себе неповноцінною. Крім цього, пояснила, що у червні 2009 року в кабінеті землевпорядника мав місце інцидент, під час якого вона в обуренні змахнула листки паперу із столу, які упали на підлогу, однак це не було сміття. Також, вона не виконала усної вказівки сільського голови щодо фарбування сходів, оскільки не мала фарби. З цих питань пояснень письмових чи усних, у неї ніхто не вимагав і подати такі, їй також ніхто не пропонував. Позовні вимоги просять задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав і у судовому засіданні пояснив, що коли саме, точної дати пригадати не може, він дав усну вказівку ОСОБА_1. пофарбувати сходи, надавши при цьому фарбу, однак остання нічого не зробила. За невиконання вказівки, його розпорядженням ОСОБА_1. було оголошено догану. Крім цього, 01.06.2009р. приблизно о 9год. в кабінеті землевпорядника позивачка вчинила скандал, в ході якого висипала сміття на підлогу і відмовилася його прибирати. У цей же день, він своїм розпорядженням оголосив догану ОСОБА_1. та за відсутність на робочому місці більше трьох годин - звільнив. Вказані розпорядження були оголошені позивачці усно, їх вона підписати відмовилася і в подальшому вони були направлені їй по пошті. Відповідні записи в трудову книжку ОСОБА_1. внести не було змоги, із-за відсутності останньої у сільській раді. У задоволенні позову просить відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_2 у судовому засіданні дав аналогічні пояснення, як і будучи представником відповідача.

Представник третьої особи, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки в діях ОСОБА_1. вбачаються порушення вимог трудового законодавства.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що йому, як бухгалтеру Оглядівської сільської ради відомо про наявність розпорядження сільського голови щодо звільнення ОСОБА_1.. Таким чином, з 01 червня 2009 року, він заробітної плати їй не нараховував. Процедура винесення розпорядження та його оголошення, йому не відома.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що безпосереднім учасником подій, за наслідками яких ОСОБА_1. було оголошено догани та в подальшому звільнено, він не був. Крім цього, перебуваючи на посаді секретаря Оглядівської сільської ради, щодо винесених розпоряджень він може пояснити, що такі ніде не реєструються, а лише підшиваються. Чи була ознайомлена ОСОБА_1. із оскаржуваними розпорядженнями, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що не пригадуючи часу подій, вона була присутня в кабінеті, коли ОСОБА_1. в наслідок конфлікту із сільським головою висипала сміття. Крім неї в кабінеті ще були ОСОБА_2. та ОСОБА_6.. Про ту обставину, що позивачки в цей день не було на роботі більше трьох годин, знає лише із слів ОСОБА_2.. До описаних подій, про факти невиконання ОСОБА_1. вказівок сільського голови, їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що ОСОБА_1. за час роботи зарекомендувала себе позитивно. Про обставини висипання сміття у кабінеті землевпорядника сільської ради, їй відомо від інших осіб. Чи підписувала акт про зазначені обставини та про відсутність ОСОБА_1. на роботі більше трьох годин, пригадати не може. Крім цього показала, що після зазначених обставин ОСОБА_1. виконувала обов'язки з прибирання приміщення сільської ради.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, заперечення представника відповідача, третьої особи та його представника, покази свідків, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних міркувань.

Із розпорядження голови Оглядівської сільської ради б/н від 22 квітня 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання вказівки сільського голови (не замалювала символіки на сходах у приміщенні сільської ради) (а.с.20). Крім цього, із розпорядження голови Оглядівської сільської ради б/н від 01 червня 2009 року вбачається, що ОСОБА_1 оголошено догану за безпідставно вчинену сварку та розсипання сміття, а також за відсутність на робочому місці більше трьох годин (а.с.22).

У відповідності із розпорядженням б/н від 01 червня 2009 року ОСОБА_1. звільнено за прогул, тобто відсутність на робочому місці три години (а.с.24), про що зроблено запис у трудовій книжці останньої (а.с.93).

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю і на захист від незаконного звільнення.

Статтею 147 Кодексу законів про працю України визначено, які заходи стягнення за порушення трудової дисципліни може бути застосовано до працівника.

У той же час, ст.149 КЗпПУ визначається порядок застосування дисциплінарних стягнень, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення від порушника повинні зажадатися письмові пояснення, що відповідачем зроблено не було. Судом до уваги приймається те, що представником відповідача не доведено у суді правомірність своїх рішень щодо оголошення доган ОСОБА_1. та не представлено суду з цього приводу жодних належних доказів (ст.71 КАС України). Тобто у випадку відмови ОСОБА_1. від ознайомлення із розпорядженням, його підписання та отримання, посадовій особі сільської ради належало оформити такі дії останньої належними доказами (Акт відмови від підписання розпорядження за участю очевидців тощо). Крім цього, оскаржуване розпорядження сільського голови від 01.06.2009р., а також і від 22.04.2009р., як вбачається із показів учасників процесу та свідків, не зареєстровані належним чином, а лише складалися у папку. Наведене тим самим ставить під сумнів законність їх походження.

Крім цього, нормами статті 149 КЗпПУ визначено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. У даному випадку аналіз наданих доказів дає підстави стверджувати протилежне. Так, 01 червня 2009 року розпорядженням сільського голови оголошено догану ОСОБА_1. за відсутність її на робочому місці більше трьох годин (а.с.22). У цей же день винесено ще одне розпорядження про звільнення ОСОБА_1. за її відсутність на робочому місці три години (а.с.24). Тобто, за одне і теж порушення трудової дисципліни, із тих же підстав до позивачки було застосовано два заходи стягнення (ст.ст.147,149 КЗпПУ).

Аналізуючи розпорядження в.о. сільського голови №32 від 30.04.2007р. «Про встановлення режиму відпрацювання робочого часу прибиральниці» (а.с.60), враховуючи режим роботи Оглядівської сільської ради Радехівського району і покази свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6., суд приходить до висновку, що особи підписані у акті від 01.06.2009р. (а.с.23) та допитані в якості свідків, не могли фіксувати відсутність ОСОБА_1. на робочому місці, оскільки час їх виходу на роботу, є одночасно часом закінчення робочого часу позивачки. Крім цього, свідок ОСОБА_6. показала, що про обставини відсутності ОСОБА_1. на роботі більше трьох годин, вона пригадати не може.

Враховуючи викладене, рекомендації Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із подальшими змінами та доповненнями), обставини та порядок накладення стягнення, суд приходить до висновку, що в частині поновлення на роботі позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно чинного законодавства, при поновленні на роботі необхідно провести нарахування заробітної плати за весь час вимушеного прогулу відповідно до «Порядку обчислення заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р. (із подальшими змінами та доповненнями).

Так, заробітна плата ОСОБА_1. за два місяці, що передували звільненню, згідно інформації поданої суду (а.с.28), становила в квітні 2009 року 320грн. при кількості робочих днів - 24 та в травні 2009 року - 320грн. при кількості робочих днів - 24. Відповідно, визначається середньоденна зарплата шляхом додавання зарплат та ділення на кількість робочих днів (320грн.+320грн.):(24+24)=13,33грн..

Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу позивачки становила: червень - 26, липень - 27, серпень - 25, вересень - 26, жовтень - 27, листопад - 25, грудень - 27, січень - 25,лютий - 5, що сумі становить 213 днів.

Шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів за весь час вимушеного прогулу визначається сума коштів, яка підлягає до стягнення з Оглядівської сільської ради Радехівського району на користь ОСОБА_1 - 13,33грн.Х213дн.=2839,29грн..

Щодо вирішенні питання визначення розміру моральної шкоди, судом враховується те, що як вказано у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із подальшими змінами та доповненнями, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.01р. і №1 від 27.02.09р.), при визначенні розміру моральної шкоди слід виходити із розміру грошової суми, в якій позивачка оцінює заподіяну їй шкоду та, з чого вона при цьому виходить. Як вбачається із позовної заяви та із показів у судовому засіданні позивачки, вона просить стягнути 10000грн. моральної шкоди, однак, при цьому ніяких розрахунків не проводить та доказів, щодо проведеного розрахунку, не надає. Моральну шкоду в сумі 10000грн., яку просить стягнути позивачка із відповідача, суд вважає необґрунтовано завищеною. При визначенні розміру моральної шкоди, судом до уваги приймається те, що у наслідок незаконного звільнення вона значний період часу продовжувала виконувати покладені на неї обов'язки, при цьому не отримуючи заробітну плату. Вищенаведене, а також кепкування з цього приводу односельчан, формують у неї комплекс неповноцінності, впливають на психологічне ставлення до оточуючого. Таким чином, на думку суду моральна шкода в розмірі 1000грн. буде адекватною спричиненій душевній травмі.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню із відповідача в користь позивачки.

Із-за відсутності трудової книжки позивачки в Оглядівській сільській раді з підстав та причин, що не залежали від учасників процесу (а.с.55,56,89,90), судом при поновленні на роботі не надається оцінка своєчасності внесення відповідного запису до неї відповідачем.

Суду позивачкою не доведено факт її перебування у профспілковій організації (ст.71 КАС України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, обставини які стверджують, що оскаржувані розпорядження сільського голови не були належним чином доведені до відома позивачки, остання продовжувала виконувати обов'язки по прибиранню Оглядівської сільської ради до часу подання позову про захист свої порушених прав, дають для суду підстави стверджувати, що строки звернення до суду визначені ст.233 Кодексу законів про працю України, ОСОБА_1. не порушені.

Керуючись ст.ст.7,8,9,10,11,12,71,160-163 КАС України, ст.43 Конституції України та ст.ст.40,147,149,235 Кодексу законів про працю України, суд -

постановив:

позов задовольнити частково.

Розпорядження голови Оглядівської сільської ради від 01 червня 2009 року про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов'язків прибиральниці визнати незаконним.

ОСОБА_1 поновити прибиральницею Оглядівської сільської ради Радехівського району.

Стягнути із Оглядівської сільської ради Радехівського району (ЄДРПОУ04370107, МФО825014, р/р35414001006622 в ГУДКУ у Львівській області) на користь ОСОБА_1 4839,29грн. (чотири тисячі вісімсот тридцять дев'ять грн. 29коп.), з них: 2839,29грн. оплата за час вимушеного прогулу, 1000грн. моральної шкоди та 1000грн. витрат понесених з наданням правової допомоги.

Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення в її користь виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Радехівський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а вразі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий