Постанова № 5038678, 25.09.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року Справа № 2а-24335/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 13.02.2009 № 15)

від відповідача - головний державний виконавець

ОСОБА_2 (довіреність від 14.09.2009 б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод»

до відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області

про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування постанови про накладення арешту на грошові кошти, акта опису та арешту майна, платіжної вимоги та зобов'язання повернути безпідставно стягнені грошові кошти,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2009 року закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області по поновленню виконавчого провадження та по накладенню арештів на грошові кошти, по проведенню дій, спрямованих на опис та арешт майна, визнати недійсною та скасувати постанову від 07 липня 2009 року про накладення арешту на грошові кошти.

Заявою від 06 серпня 2009 року № 670, яка долучена судом до матеріалів справи, позивач змінив позовні вимоги і просить визнати протиправними дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області по накладенню арештів на грошові кошти, визнати недійсними та скасувати постанову від 07 липня 2009 року про накладення арешту на грошові кошти, акт опису та арешту майна від 16 липня 2009 року, платіжну вимогу № 6/49 на загальну суму 766485,85 грн., зобов'язати відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області повернути безпідставно стягнені грошові кошти по платіжній вимозі 6/49 у сумі 6227,41 грн. (арк. справи 36-37).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відділом державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області 12 вересня 2008 року постановою № 6/432-08 було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» суми боргу у розмірі 696 805,32 грн. на користь УПФУ у м. Стаханові.

22 жовтня 2008 року відділом державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області було винесено постанови «Про накладення арешту на грошові кошти». Згідно цих постанов були арештовані розрахункові рахунки закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод».

Закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області про визнання неправомірними рішення про накладення арештів на розрахункові рахунки та скасування постанов від 22 жовтня 2008 року.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року у порядку забезпечення позову було зупинено виконавче провадження від 12 вересня 2008 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у позовних вимогах закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» було відмовлено, а ухвалу від 07 листопада 2008 року про зупинення виконавчого провадження від 12 вересня 2008 року залишено в силі до набрання законної сили постанови суду від 02 грудня 2008 року.

Закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» звернулося до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року.

У невиконання постанови Луганського окружного адміністративного суду, відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області постановою від 08 січня 2009 року поновив виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» суми боргу у розмірі 696 805,32 грн. на користь УПФУ у м. Стаханові. Одночасно відділом державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод», що знаходяться на рахунках в АКІБ «УкрСиббанк».

У відповідь на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області, закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області по поновленню виконавчого провадження й арешту грошових коштів протиправними та визнання недійсними та скасування постанов від 08 січня 2009 року «Про поновлення виконавчого провадження» та «Про накладення арешту на грошові кошти боржника».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року позовні вимоги закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» були задоволені повністю, а саме: дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області щодо винесення постанов від 08 січня 2009 року «Про поновлення виконавчого провадження» та «Про накладення арешту на грошові кошти боржника» визнані незаконними; зобов'язано відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області скасувати постанови від 08 січня 2009 року «Про поновлення виконавчого провадження» та «Про накладення арешту на грошові кошти боржника».

Відповідач постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року не оскаржував.

Згідно статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам.

У невиконання вимог Закону України «Про виконавче провадження», відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області не надіслав закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» копію постанови «Про відновлення виконавчого провадження» та закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» не відомо - було таку постанову винесено чи ні.

Порушуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не відновляючи виконавче провадження, відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області на свій власний розсуд надсилає до АКІБ «УкрСиббанк» платіжну вимогу № 6/49 на загальну суму 766 485,85 грн. для стягнення за рішенням суду та постановою про арешт коштів від 22 жовтня 2008 року, та виконавчого листа 2а-68/08 від 29 липня 2008 року. З рахунку позивача було стягнуто грошові кошти у сумі 6 227, 41 грн., зазначені грошові кошти були стягнуті з рахунку, на який не було накладено арешту.

Постановою від 07 липня 2009 року відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області наклав арешти на грошові кошти закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод», які знаходяться на рахунках у ВАТ Ощадбанк м. Луганськ. Цю постанову закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» отримало 13 липня 2009 року. Відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області повинен був надіслати закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» копію постанови про арешт коштів не пізніше наступного дня після її винесення.

В порушення вимог статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» після винесення 07 липня 2009 року постанови про накладання арештів на грошові кошти, відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області не надіслав на наступний день - 08 липня 2009 року копії постанови, зробив це пізніше. Закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» отримало постанову «Про накладення арештів на грошові кошти» лише 13 липня 2009 року. Тобто, було серйозно порушені засади виконавчого провадження та права закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

15 липня 2009 року на адресу закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» надійшов лист з вимогою надати 16 липня 2009 року о 10.00 годині інформацію по майну, яке належить йому на праві власності. Така інформація вимагається для проведення виконавчих дій по опису та арешту майна закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод». Тобто, виконавче провадження поновлено не було, а відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області продовжує активно здійснювати виконавчі дії.

Стаття 7 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів юридичних осіб.

Закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» вважає, що такі дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області по поновленню виконавчого провадження без винесення постанови «Про поновлення виконавчого провадження», ненадання після поновлення виконавчого провадження строку для добровільного виконання рішення суду, неповідомленню у зазначений у Законі строк про арешт коштів на розрахункових рахунках, є суттєвим порушенням Закону України «Про виконавче провадження». Відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області умисно направив постанови про арешт коштів спочатку до банківських установ, не повідомивши позивача, що є недопустимим та таким, що обмежує його права, надані йому Законом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області позов не визнав, про що подав суду письмові заперечення проти позову від 14 вересня 2009 року № 6624 (арк. справи 47-49). В запереченнях проти позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову за необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області знаходиться виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на користь управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові суми боргу у розмірі 696805,32 грн., за яким постановою від 12 вересня 2008 року № 6/432/08 відкрито виконавче провадження (арк. справи 7).

Постановою від 12 березня 2009 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на користь управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові суми боргу у розмірі 696805,32 грн., зупинено з тих підстав, що з Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли виклик та копія апеляційної скарги закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі № 2а-26074/08/1270, якою у задоволенні позовних вимог закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» про визнання дій відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області по накладенню арешту на розрахункові рахунки та скасуванні постанов про накладення арешту відмовлено повністю за необґрунтованістю та ухвала суду від 07 листопада 2008 року про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження залишена в силі до набрання чинності постанови про розгляд справи по суті (арк. справи 51, 12).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2009 року у справі № 2а-26074/08/1270 апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2008 року у справі № 2а-26074/08/1270 залишено без задоволення, а судове рішення - без змін (арк. справи 58-60).

Тобто, з 22 квітня 2009 року ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2008 року про забезпечення позову закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» шляхом зупинення виконавчого провадження втратила чинність, а відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області отримав право на поновлення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на користь управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові суми боргу у розмірі 696805,32 грн. та вжиття заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Постановою від 07 липня 2009 року, яка за наслідками перевірки виконавчого провадження постановою начальника відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області від 18 вересня 2009 року виправлена як така, що була винесена з помилкою у даті її винесення (дата винесення постанови виправлена з 07 липня 2009 року на 11 червня 2009 року), виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на користь управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові суми боргу у розмірі 696805,32 грн., поновлено з 11 червня 2009 року.

Відповідно до статті 4 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника врегульовано главою 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Згідно із статтею 50 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Арешт на майно боржника відповідно до статті 55 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

При судовому розгляді справи судом встановлено, що дії відділу державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області по накладенню арешту на грошові кошти, а також постанова від 07 липня 2009 року про накладення арешту на грошові кошти і акт опису та арешту майна від 16 липня 2009 року повністю відповідають вимогам Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсною та скасування платіжної вимоги від 30 червня 2009 року № 6/49 на загальну суму 766485,85 грн., суд зазначає про невідповідність цих вимог встановленим законом способам захисту порушених прав, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

Також, при судовому розгляді справи судом не встановлено підстав зобов'язувати відділ державної виконавчої служби Стахановського міського управління юстиції Луганської області повернути закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» грошові кошти у розмірі 6227,41 грн., стягнені за платіжною вимогою від 30 червня 2009 року № 6/49, оскільки їх не можна вважати «безпідставно стягнутими» з огляду на те, що ці заходи здійснювались в рамках виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду від 29 липня 2008 року № 2а-68/08 про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на користь управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові суми боргу у розмірі 696805,32 грн., що, в свою чергу, виключає безпідставність стягнення грошових коштів.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо судових витрат у цій постанові, суд приходить до висновку про стягнення з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 3,40 грн., оскільки від сплати судового збору закрите акціонерне товариство «Стахановський машинобудівельний завод» відповідно до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» не звільнено, при зверненні до суду з даним позовом судовий збір позивачем не сплачено і ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 липня 2009 року закритому акціонерному товариству «Стахановський машинобудівельний завод» відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 вересня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Стахановський машинобудівельний завод» (ідентифікаційний код 00211352, місцезнаходження: 94013, Луганська область, м. Стаханов, вул. Літке, буд. 1) судовий збір в сумі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Виконавчий лист про стягнення судового збору надіслати Стахановській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області ( 94000 , Луганська область, м. Стаханов, вул. Леніна, 29 ).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 30 вересня 2009 року.

Суддя   Т.І. Чернявська